Хроники Александрии

Про інтернет-митарства

, 3.01.2017

З відвідувачем Олександрійського міськрайонного суду Олександром Петровичем ми зустрілися випадково у приміщенні даної установи. Він очікував судового засідання, призначеного на цей день. Ось що він розповів:

„З 2013 року користуюся послугою інтернета, яку мені надає провайдер Укртелеком”. Спочатку претензій не було жодних, зв'язок працював цілком задовільно. Проблеми розпочалися з 2015 року: інтернет-зв'язок став дуже повільним, часом з'єднання зникало зовсім. Повинен сказати, що веб-зв'язок необхідний мені і моїй родині не для розваг, а для роботи: наприклад, моя дружина працює викладачем і часто користується інтернетом для отримання в електронному вигляді методичної літератури, підручників тощо.

Я регулярно став відслідковувати і фіксувати значення швидкості передачі даних зв'язку і про все повідомляв надавача послуги, якому я за неї сплачую. Лише протягом минулого і цього року я близько двадцяти разів звертався до керівництва олександрійського відділення „Укртелекому” з приводу неякісної роботи інтернет-зв'язку (тобто недопустимо низької швидкості) або його повної відсутності. На свої заяви я так і не отримав жодної відповіді, їх просто приймали і ніяк не реагували: ні телефонних дзвінків, ні письмових відповідей, особисто працівники-зв'язківці також не з'являлись. А потім раптом мені взагалі відключили інтернет. Коли я спробував розібратися, то мені в цій установі сказали: відключено у зв'язку з заборгованістю по абонплаті. Це стало останньою краплею у чаші мого терпіння, бо я все аж по сьогоднішній день сплачував регулярно, згідно з укладеним договором! Отож у червні цього року я не витримав таких знущань і звернувся до суду з позовом стосовно скасування незаконно нарахованої мені заборгованості та нарахування плати за послугу, яку я отримую неякісно і не в повному обсязі. Минуло ще три місяці, і у вересні цього року до мене нарешті з'явився керівник (так він представився) цеху електрокомунікаційних послуг. Подивився лінії зв'язку і виніс вердикт: „Тут треба все міняти!” і поїхав собі, ще через місяць приїхав знову і поміряв довжину кабелів, які начебто замінять його зв'язківці. Ну і на цьому все знову завмерло: „міняють” по сьогоднішній день”…

Позивач показав кореспонденту „ОТ” договір. Загальні фрази, конкретики ніякої, наприклад, що ж таке „якісний зв'язок” — про це ні слова. З більш-менш чітких формулювань хіба що ось це: „Надавач послуг повинен усувати несправності протягом доби після звернення”. А також чітко прописана абонплата за якісний зв'язок. Яку ж швидкість бере на себе забезпечити інтернет-провайдер у межах встановленої ним плати, про це теж ні слова.

Слід сказати, що протягом цих півроку позивач уже двічі запрошувався на судові засідання, і але вони переносилися з різних причин. Не відбулося і засідання, призначене на 8 грудня — судовий розгляд знову перенесли, тепер уже на кінець січня наступного року.

„Викликає також великий подив і те, що за „правилами” „Укртелекому”, якщо я користуюся „їхнім” інтернетом, то я просто зобов'язаний платити також і за стаціонарний телефонний зв'язок. Незалежно від того, потрібний він мені, чи ні, і чи взагалі я користуюся телефоном. Виходить, це силоміць нав'язана мені послуга. Я б уже давно відмовився від такого інтернету, але я живу в мікрорайоні Перемога, де, на жаль, підключитися до Інших надавачів цієї послуги дуже проблемно. Виходить, „Укртелеком” просто користується моїм становищем”, — вважає пан Олександр.

О. Іванченко

Комментарии:

Добавить комментарий: