Хроники Александрии

Запобігти, врятувати, зберегти

, 11.07.2013

Добре відомий девіз служби порятунку МНС, який у всіх на слуху, чомусь не уточнює, кого саме їй слід рятувати і від чого вберігати. Можливо, тому перелік живих істот, визволених бійцями-еменесниками з біди, такий різноманітний. Починаючи з людей і закінчуючи… їхніми „братами меншими”. Аж до найменших.

Своїми враженнями від особистого знайомства зі згаданою службою нещодавно поділилась жителька Олександрії Ольга Петрова. Жінка не полінувалась викласти свої думки на папері і принести ось такого листа до редакції.

„У нашому місті є рятувальна служба, яка приходить на допомогу кожному, хто її потребує. Нещодавно стався випадок, про який я не можу не розповісти. Одного вечора, прогулюючись зі своєю собакою вулицею Пролетарською, я проходила повз занедбаний колодязь і почула звідти жалібне нявчання. Зазирнувши всередину, ледь розгледіла там кошеня. Колодязь виявився занадто глибоким, отож я зрозуміла, що нічим не зможу допомогти бідоласі. Тому я наважилась звернутись до рятувальників. І як же я була вдячна їм, що вони не залишились байдужими і відгукнулись на моє прохання дістати тваринку.

Бійці-рятувальники Сергій Яровий, Сергій Корейко та Олександр Колмас, як з'ясувалося, щойно повернулися з місця ліквідації пожежі. Та незважаючи на втому, вони прибули на вказане мною місце і дістали з майже десятиметрової глибини перелякане кошеня. До речі, ці службовці виявились не лише професіоналами, а й благородними та скромними людьми: на моє прохання назвати себе вони лише віджартувались. Мовляв, за свою службу рятувати котів, собак та іншу живність їм уже доводилося не раз і не двічі. Це вже потім, у частині, де служать бійці, мені вдалося дізнатись їхні імена та прізвища. Ще раз велике їм спасибі”.

О. Наріжний

Комментарии:

Добавить комментарий: