Хроники Александрии

Продукт №1: продовження теми

, 12.03.2013

У минулому випуску ОТ у матеріалі „Продукт №1: ціна проти політики”, виконуючи прохання своїх читачів, редакція спробувала розібратись за допомогою економістів та фахівців-аграріїв у причинах деякого подорожчання хлібобулочних виробів у місті. Результат вийшов дещо неоднозначним — з одного боку, виробники скаржаться на підвищення вартості сировини (передусім борошна), з іншого -існує державний аграрний фонд, одним з призначень якого саме і є стримування коливань ціни на хліб. Запасів борошна у державному агрофонді Кіровоградської області цілком достатньо до наступного врожаю, отож причина такого прохолодного став лабораторний аналіз якості виробництва. Його ми проводимо щодня, а для цього постійно необхідно купувати відповідні реагенти та нести інші затрато. А я знаю, що у місті є ряд підприємств аналогічного профілю, які вважають достатнім проводити у себе лабораторні аналізи лише раз на місяць, і це нікого чомусь не хвилює. Більше того, такі виробники подекуди ще й намагаються брати участь у тендерах на постачання своєї продукції у дитсадки чи школи. Як ви вважаєте, варто економити на контролі якості?

Кор.: — Тим не менше ви один з небагатьох виробників, у кого ціна на хліб за останній час практично не змінилась…

— Є Постанова Кабінету Міністрів України про те, що рентабельність хлібоперероблення підприємців до можливості купувати борошно за сталою ціною залишилась до кінця не з’ясованою.

Цього разу розповісти про деякі інші тонкощі „кухні” хлібобулочного виробництва погодився підприємець Сергій Вялих, котрий вже не рік і не два успішно працює в умовах місцевого ринку.

Отже, перше запитання.

— Чи справді останні стрибки ціни на окремі сорти хліба є неминучими?

— Передусім слід мати на увазі, що коливання цін, на борошно бувають сезонними. Справа в тому, що фермерські господарства часто тримають про запас зерно, аби вигідніше його продати ближче до посівної.

Приклад: протягом останнього тижня ціна на тонну зерна подекуди зросла на 100 гри вень. І тут справді дуже важливу роль відіграє аграрний фонд. Я вважаю, що саме йому досі вдавалося значною мірою компенсувати цінові стрибки на борошно.

Але справа не лише у борошні. Ось електроенергія: якщо для підприємства минулого року вона коштувала 1 гривню за 1 кВт/год., то зараз — уже 1 грн.20 коп., а це вже помітно лягає на собівартість продукції, коли за місяць підприємством споживається десь 10 тисяч кВт/год.

Є й інші чинники, які впливають на собівартість, а в кінцевому результаті — на ціну виробу. В окремих виробах, як відомо, крім борошна, використовується ще ряд інших інгредієнтів, і ціна їх теж змінюється, кінцевий результат цього вам відомий.

Або, наприклад, такий фактор, над яким люди зазвичай не надто замислюються — них підприємств не повинна перевищувати 5%. Ця Постанова вийшла ще у 2004 році, але її ніхто не відміняв, от і ми намагаємося її виконувати. Це дуже важко — працювати з п’ятивідсотковим прибутком. Виручає нас те, що підприємство невелике, і виробництво через це гнучкіше.

Якщо бути більш точним, то підвищень цін не уникнули і ми, але подорожчання у нас, по-перше, лише на поодинокі види виробів, а по-друге, воно зовсім незначне — я підрахував, що середньостатистичній родині воно обійдеться не в додаткові 12–15 гривень на місяць, як було підраховано в середньому по місту в попередньому матеріалі вашої газети, а у межах 3–4 гривень. До речі, згадувалося також, що комітет економіки міської ради нещодавно проводив моніторинг цін на хліб — так я повинен сказати, що ми постійно і регулярно звітуємо про свою цінову політику перед цим виконавчим органом міської влади.

А ще є у нас торгові точки (наприклад, на ринку „Айсберг”), де останнім часом зростання вартості виробів взагалі не було, бо ціни там — від виробника, тобто без торговельних надбавок. Люди залюбки купують продукцію у таких точках.

Кор.: — при цьому навіть не вдавались до послуг аграрного фонду?

— Так, просто досі не було такої потреби. Але сама собою ідея з аграрним фондом і його твердою ціною на борошно є цілком слушною в умовах ринку, отож ми не відкидаємо і цього варіанту співпраці — зараз він нами вивчається.

О. Осауленко

Комментарии:

  1. Тема не раскрыта. Садитесь, двойка

    forsage,
    0435fb0
  2. Про що нам хотіли розповісти? Начебто розмова сліпого з темним. Дурдом!

    оригінал,
    b625d98

Добавить комментарий: