Хроники Александрии

Сільський голова — детектив (за сумісництвом)

, 26.02.2013

Темної зимової ночі власника однієї з невеликих крамничок, що в селі Олександрівці Олександрійського району, розбудив тривожний телефонний дзвінок. Випадковий свідок похапцем повідомляв, що, проходячи повз магазин близько третьої години ночі, він помітив, як у приміщенні орудує незнайома особа. Наполоханий звісткою підприємець прожогом вискочив з дому на вулицю, на ходу телефонуючи єдиному представнику місцевої влади (якого завжди, вдень чи вночі можна відшукати у населеному пункті) — сільському голові, а сам помчав до крамниці.

Незважаючи на пізній час, найвища посадова особа місцевого самоврядування Тамара Ніколенко не надто й здивувалась такій нічній „бойовій тривозі”: за двадцять з гаком років служби на посаді сільського голови їй уже було не звикати до подібних НП місцевого масштабу. Отож зовсім не сподіваючись на підтримку хоча б яких-небудь сил „швидкого реагування” в особі заспаних добровольців-односельців, жінка, не гаючи ні хвилини, сама кинулась на місце події.

Власник магазину та представник сільської влади прибули до крамниці вчасно і майже одночасно. Всередині приміщення справді відчувався підозрілий рух…

Трохи порадившись, „група захвату” вирішила діяти чисто, без крові: просто взяла i наглухо замкнула двері магазину ззовні, після чого стала викликати по телефону підмогу з Олександрійського райвідділу міліції. Тим часом злодій навіть не відразу зрозумів, що він у пастці. А коли схаменувся, то спершу почав грюкати у двері, а коли усвідомив всю безвихідь ситуації (в прямому і переносному розумінні), почав „давити на жалість” — слізно і голосно благати свою варту відпустити його з миром, бо він вже геть замерз… Але це ніяк не розчулило грізний караул, оскільки його бійцям надворі самим було ще важче терпіти січневий мороз. А тут ще й міліція ніяк не приїздить (від міста ж шлях неблизький). Та слідчо-оперативна група райвідділу міліції, звичайно ж, прибула на місце десь близько п’ятої години ранку і решта справи була вже суто технічною. Нічним „відвідувачем” крамниці виявився місцевий житель, який раніше вже грішив подібними справами, за що і мав судимість. Правоохоронцям він поскаржився: якби не втручання сільського голови та її односельця, то його здобич у магазині (переважно у вигляді продуктів харчування і, звичайно ж, немалої кількості алкогольних виробів) склала б не менше 2 тисяч гривень. Мовляв, де вони взялися на мою голову посеред ночі…

О. Наріжний

Комментарии:

  1. Випадковий свідок — ocь кому потрібно дякувати

    Марина,
    2943331
  2. Спасибо можно говорить много кому. А в данном случае отдельное спасибо нашим «демократичным» правителям принявшим «гуманные» законы. Этот ранее судимый Негодяй задолбал все село. Но изолировать нельзя, ведь тогда его права будут нарушены. Опять же относительно него уже проводились следственные действия и несколько лет назад до суда уже бы сидел. А сейчас еще до суда, где ему вполне могут дать условно, он много гадости людям сделал.

    капитан,
    531bae7

Добавить комментарий: