Хроники Александрии

Паливні парадокси

, 18.05.2012

Тема складності відносин партнерів українсько-російського ринку природного газу не сходить з вуст і сторінок вітчизняних ЗМІ. Як відомо, у зв’язку з цим Президент і Прем’єр-міністр України вже неодноразово закликали суб’єктів сфери вітчизняної економіки до економії споживання природного газу та переходу на інші, альтернативні види палива. Тим часом у нашому місті розвиток комунальної теплоенергетики, як і раніше, продовжує спиратись на розроблену декілька років тому Програму децентралізації теплопостачання Олександрії, яке, у свою чергу, розраховане виключно на використання природного газу для котелень. Як узгоджуються між собою ці два напрямки, і чи є в наших місцевих умовах хоч якась альтернатива для блакитного палива — про це йшлося у нашій розмові з заступником директора КП „Теплокомуненерго” з інвестиційних програм та розвитку Володимиром Самінським.

Кор.: — Володимире Іллічу, останнім часом все частіше лунають голоси: як так, мовляв, ми, олександрійці, „сидимо” на майже дармовому паливі — бурому вугіллі, а для опалення міста змушені купувати втридорога природний газ. Палкі прихильники вугільних проектів, як заклинання, повторюють про необхідність будівництва теплоелектростанції на Костянтинівському розрізі, яка працюватиме на місцевому вугіллі і дасть „дуже дешеве тепло” для опалення міста. Крім того, нещодавно до Кіровоградської ОДА черговий раз приїжджала делегація китайських промисловців, які нібито готові інвестувати у будівництво такої ТЕС 300 млн. доларів…

— Я б утримався говорити з такою впевненістю про цю станцію. Якщо ви пам’ятаєте, ще за часів існування холдингу „Олександріявуплля” була така спільна німецько-українська ідея — ТЕС на борту Костянтинівського розрізу, але для його втілення потрібні були гарантії держави, і вона їх не дала. Необхідна сума інвестицій, якщо я не помиляюсь, тоді називалась 800-900 млн. німецьких марок. Але це було вже давно, якщо тоді розріз ще справно працював, до нього були під’їзні залізничні колії, транспортний рухомий склад і таке інше, то сьогодні там уже нема нічого, а сам розріз затоплений. Тобто починати треба все з нуля і, здається мені, що 300 млн. дол. за нинішніх цін — занадто мало для такого проекту. Колись, у радянські часи, справді могли побудувати теплову станцію вдалині від міста, прокладати до неї 15-20-кілометрові теплотраси, і це вважалося рентабельним. Але ж тоді електроенергія для підприємства коштувала 2 копійки за кіловат/годину! Давайте прикинемо: якщо сьогодні на місто з Костянтинівки „кинути” теплотрасу, то це діаметр труби не менше 800 мм у дві нитки на відстань 15 кілометрів. По дорозі необхідна ще станція для підкачування теплоносія, отож затрати на транспортування тепла будуть дорівнювати вартості самого тепла за рахунок шалених витрат на електроенергію. І це лише до міста, а в місті ще треба підняти тиск, щоб була циркуляція в системах опалення. Одним словом, це дуже складний і дорогий проект.

— Але ж теплоелектроцентралі „Олександріявугілля” працювали рентабельно…

— Тому що це були технологічні ТЕЦи, тобто вони були задіяні у виробництві вугільних брикетів і, як супутній продукт, давали тепло, яке складало 3-5% від загального виробництва. Отож якщо на розрізі побудувати суто електричну станцію, то відразу ж виникає питання: що робити з теплом, яке утворюється на кінцевій стадії? Припустимо, взимку відсотків 15 його таки дійде теплотрасою до міста, а влітку куди його подіти? Лише у повітря…

— Питання іноді ставляться навіть так: а чи не можна існуючі газові котельні переобладнати на буре вугілля?

— Приведу такий приклад. Колись давно на шахті „Світлопільській” збудували котельню для бурого вугілля (адже шахта не може працювати без котельні). Так, ця котельня не працювала жодного дня: спеціалісти не змогли її наладити, і врешті вона була переведена на мазут. Шахта відтоді опалювалась мазутом. Пізніше, коли будувалась шахта „Ведмежоярська”, на ній вже з самого початку запроектували котельню під кам’яне вугілля. Здавалося б, абсурд: шахта сама масово видає буре вугілля, а паливо для її котельні привозять аж з Павлодара. І так вона весь час і пропрацювала на кам’яному вугіллі. Причина — непридатність бурого вугілля для спалювання його в котельнях через високу вологість.

А ТЕЦи у нас успішно працювали на бурому вугіллі лише завдяки унікальній і складній, так званій розімкненій системі пилоприготування, розробленій ленінградськими дослідниками у 50-х роках. Усі розробники отримали за це свого часу Сталінську премію (була така найвища нагорода). Але знову наголошую, для опалювальних котелень дана система непридатна.

— Але всі ці роки наука не стояла на місці. Невже ніяк не можна використовувати буре вугілля для централізованого опалення?

— Років зо три тому я був у Києві на конференції з енергозбереження і поставив доповідачу — директору інституту теплофізики, академіку Долинському (він — світило теплотехніки, консультант уряду і т.д.) саме таке запитання: у нас в Дніпровському басейні лише розвіданих запасів вугілля майже 8 млрд. тонн; чи робиться у вашому інституті щось для спалювання бурого вугілля у звичайних котельнях? Він замислився і відповів так: „У нашому інституті точно нічого не розробляється. Можливо, десь у суміжних наукових колах і проводяться якісь досліди, але навряд — мені було б принаймні про це відомо”. Отож коло замкнулося, і справді виходить парадокс: ходимо по вугіллю, а топимо газом.

Але навіть якби це важке, рядове вугілля і горіло в топках, уявіть собі, як можна його використовувати на нашій центральній котельні, яка знаходиться посеред міста? Адже його потрібно буде тисячі тонн! Це і відповідних об’ємів яма прийому, і доставити сюди ці тисячі тонн треба чимось, і похилі транспортерні галереї необхідно якось розмістити, дробилки, сушки… Тобто все нині існуюче обладнання треба демонтувати і встановлювати інше. А викиди в атмосферу? Буре вугілля має високий вміст сірчистих сполук, а навкруги — житлові будинки.

Що ж до виконання настанов уряду про економію газу на 10-15%, то ми їх і так виконуємо, впроваджуючи Програму децентралізації опалення Олександрії. Виконання лише першого етапу Програми дало відчутну економію не лише газу, а й електроенергії, води, фонду заробітної плати, і це зовсім не блеф: 6 збудованих нами міні-котелень працюють давно й ефективно, вони вже себе окупили.

— Виходить, буре вугілля у даному випадку не має ніякої користі, як паливо?

— Це не так. Адже ми запропонували і наступний етап програми: перехід котельних на використання піролізного газу з місцевого бурого вугілля. Використовувати такий газ на наших котельнях, як паливо, великих технічних проблем не складе, і тоді економія покупного природного газу була б не 10, а всі 100 відсотків. Але це вже залежить не від нас: треба спочатку відновити роботу вугільного розрізу, збудувати там невеликий завод для виробництва піролізного газу і звідти транспортувати його трубопроводом на наші котельні. Подача газу — це зовсім не те, що транспортування за 15 км теплоносія у кількостях 2500 м3 за годину. Адже газ — це лише газ: його он трохи компресором „підтисли” — і качають з Сибіру аж у Західну Європу! Та звісно ж, другий, етап програми нам самотужки не "потягнути" : на все це потрібна відповідна воля держави і бажання інвестора.

О. Наріжний

Комментарии:

  1. А нам на все потрібна відповідна воля держави і інвестора. Німці під час другої світової на паливі, виробленому з бурого вугілля, докотили свої танки аж до Сталінграда. А нам виробницво палива не вигідне. Нам не вигідне виробницво суміші для глибинних свердловин, ми його купимо у тіх же німців, не вигідне виробництво добрив, ми купимо у Фірташа його хімію, не вігідно виробництво гуталіну, болгари з турками нас ним завалять. Нам нічого не вигідно, все буде працювати собі в збиток. Гарно! Нічого робити не треба, тільки дотації канючити у держави. О приспособились.

    М,
    c893336
  2. Это точно! Тоесть получается сейчас мы живем лучше чем раньше? Раньше мы работали и не было денег чтобы купить для себя топлива и т.п. А сейчас же можем позволить купить и то и сё.вот видите! А ещё жалуетесь на плохую жизнь.и не стыдно вам? А ?

    Герман,
    61d6c85
  3. Каждый кулик хвалит то болото, с какого кормится. Обсуждать сегодня пути решения энергетических проблем нет смысла — везде одни фантазии, да и то что реально сделано по децентрализации отопления в дальнейшем может потребовать еще не меньших затрат — технологические принципы работы установок приведут к быстрому изнашиванию самих установок, автоматика подешевле тоже надежностью врядли будет отличаться, поэтому отопительный сезон прошел и слава богу. Очень даже не слава богу расчеты с населением — где-то порядка 5% абонентов не имеют долгов по оплате за отопление, причем высока доля долгов более одного месяца, поэтому каких бы планов высокие руководители и рангом пониже не строили, все выглядит профанацией в условиях роста бедности, отсутствие нормального уповня доходов населения, работы реального сектора экономики, а к нему как раз никому дел нет

    forsage,
    55d2293
  4. Заступник директора — ладимир Саминский

    Антон,
    87eb805
  5. Заступник директора — Владимир Саминский , лет сто там работает , все понимает и знает . Интересен его прогноз услышать лет на двадцать — тридцать вперед , что будет если таково все и останется ?Нельзя же все время ТЭЦ на дотациях содержать, ничего не предпринимая,или так и будут жители многоэтажек жить на дотации , субсидии государства , пока жители мелких домиков вырубают посадки. Несправедливо.

    Антон,
    87eb805
    • Ну ты даешь, про 20-30 лет, все наступит гораздо раньше. смотри ссылкуhttp://fotka.name/img/2012_05/img_4fb8eb5dd6b36.jpg. Это не Александрия, это Донбасс, скоро везде будет донбасс

      forsage,
      4c9939d
  6. Форсажу .Страшно но. Может это был чей то план? Есть план пессимистичный и оптимистичный . Но план , есть план , по пунктно руководитель должен его выполнять / Как нормальный хозяин в частном доме сажая дерево видит как оно будет смотреться на участке и через десять и через двадцать . А плохой хозяин садит высоченный орех под проводами , не понимая . что это плохо и для него и для соседей и для энергетиков. А посади его на пять метров в сторону и всем будет радость. Про энергетику тоже должен быть план , и все должны понимать , что никто не будет от него отступать . И про ремонты дорог . И про все государство . Когда выиграли право проведения Евро план составили , и во многом даже выполнили . такие планы должны быть во всем , но только реальные планы. Для семьи , для города , для страны. Тогда жить бутет веселее!!!! А статья получилась пессимистичная , грустная, всем понятно что плана нет. и выхода не видит ни интервьювируемый ни журналист.

    Антон,
    87eb805

Добавить комментарий: