Хроники Александрии

Іллічівець — Олександрія. „Спасибі, що 2:0”

, 4.05.2012

ПФК „Олександрія” продовжує боротьбу за виживання. Три команди в „підвалі” турнірної таблиці набрали рівну кількість очок. Виїзд на матч з „Іллічівцем” став провальним для підопічних Купцова і Первака. Олександрійці не виправдали сподівань уболівальників, а нашим молодим тренерам не вдалося підготувати заміну травмованим Назаренку і Протічу а також дискваліфікованим захисникам Чередніченку, Сахневичу і Гітченку.

За календарем „Олександрія” мала реальні шанси поповнити очковий багаж в матчах з рівними суперниками в Маріуполі. Нова команда колишнього „олександрійця” Таргамадзе добре підготувалася до зустрічі гостей. Перемога мала б забезпечити „іллічам” місце в елітному дивізіоні на наступний сезон — і вони цього домоглися. А сам Давід, який дуже хотів забити Паньківу, зумів посприяти другому голу і ще декілька разів небезпечно пробити з дальньої дистанції. За два тури до фініша наша команда втратила шанс відірватися від „Карпат” і „Оболоні” які теж не дорахувалися турнірних балів.

„Іллічівець” — ПФК „Олександрія” 2:0

Голи: Кожанов, 20, Фомин, 38


„Іллічівець”: Худжамов, Бутко, Полян-ський, Іщенко, Тищенко, Пуканич (Чайковський, 62), Віценець, Ярошенко (Окріашвілі, 78), Таргамадзе, Тищенко, Фомин.

„Олександрія”: Паньків, Допілка, Генєв, Сидоренко, Запорожан, Любеновіч (Кралік, 68), Довгий, Салхі, Гавриш, Старенький, Шевченко.

Тепер у ситуації, в яку потрапив ПФК „Олександрія”, не все залежить від власних результатів. Безперечно, шість очок в двох матчах вистачить для збереження членства в Прем’єр-лізі. Потрібно буде усього-навсього привезти три очки з Донецька, а перед тим обіграти наших „добрих друзів” із Одеси. У першій лізі це двічі вдалося Володимиру Шарану, а от осінній вояж до Перлини біля моря закінчився на користь підопічних Романа Григорчука. Як то воно вийде тепер на „Ніці”, побачимо вже 2 травня.

„Люба, давай!”

Початок матчу сподобався. В очах олександрійців світилося бажання досягти успіху. Вже на 3 хвилині Любеновіч міг відкрити рахунок, але з десяти метрів пробив мимо воріт. За кілька хвилин Полянський відповів ударом в стінку зі штрафного. Перша десятихвилинка пройшла на зустрічних курсах.

В середині тайму гострі тактичні ходи змінилися на в’язку боротьбу. Футболісти по черзі то втрачали, то знаходили м’яча в центрі поля. Упіймав себе на думці, що по такій грі результат вирішить лише один гол у матчі, і слід його чекати ще нескоро. Аж тут сталася чергова трагедія в нашій обороні. Банальну атаку „віялом” Кожанов вирішив завершити дальнім ударом.

Паньків вже готувався піймати м’яч після удару вінгера азовців, як тут на його шляху стала нога Запорожана — сфера зрикошетила точно так, щоб пролетіти над, вже присівшим на газон, голкіпером „Олександрії”. Знову дурний гол після рикошету. Ну чому весь сезон в наші ворота лізе все, що мало б летіти повз?

„Протаргамадзили” фланги

Після забитого голу господарі посилили тиск на ворота „Олександрії”. Втративши надію підійти ближче до воріт Худжамова, наші кілька разів безперспективно стріляли здалеку.

Маріупольці активно використовували свої швидкісні фланги. Особливо активним був Таргамадзе. Кожного разу, діставшись м’яча, Давід не втрачав можливості продемонструвати свою швидкість і техніку. Після таких дій круглий частіше опинявся за лінією поля або діставався нашим захисникам. Все ж-таки один раз Таргамадзе втік від опікунів і прострілив на ближню штангу. Гєнєв на секунду втратив Фоміна, а цього Руслану було достатньо, щоб переправити м’яч у сітку воріт Паньківа. 2:0 — а ще навіть перший тайм не скінчився.

Такий перебіг подій зовсім розклеїв гру нашої команди. Робота тренерського штабу з психологією футболістів бажає бути кращою.

Пропустивши гол, олександрійці „опустили руки”, забули тактичні установки тренера. Після другого голу командна гра розсипалася повністю...

Ми бачили на полі окремих гравців, хтось намагався „тягнути ковдру” на себе, хтось просто тикав м’яча ближньому, а хтось із них, мабуть, хотів, щоб цей кошмар пошвидше скінчився.

Після розгрому в додатковий час від дніпропетровців жовто-чорні не змогли зробити належних висновків.

А можливо, для цього просто не вистачило тих дискваліфікованих і травмованих гравців.

Зимова президентська помилка

У другому таймі футбол став ще сумнішим. Господарі після перерви вийшли на поле, щоб втримати здобуту перевагу. Розібрана „Олександрія” особливо складних задач для оборони „Іллічівця” не ставила. Чи то від безвиході, чи то через паніку, але в.о. головного тренера зробив лише одну заміну, і то через фізичний стан Любеновіча.

Час швидко спливав, а „Олександрія”, хоч і відсунула гру на половину поля господарів, але продовжувала дивувати великою кількістю неточних передач і відсутністю будь-яких ударів по воротах Худжамова. Можна згадати лише один постріл, що міг повернути нам надію, — коли після подачі з кутового, Старенький пробив точно, але Чайковський виніс м’яч з лінії воріт. Все! Навіть, десять хвилин граючи в більшості, олександрійці не змогли зібратися навіть для фінального штурму.

Дебют Ігоря Леонова, як наставника маріупольської команди, прийшовся якраз на осінній матч в Олександрії. Тоді, в упертій боротьбі, наша команда несправедливо програла матч, пропустивши гол на 93 хвилині. Квітнева перемога стала куди легшою для сталеварів.

За півроку один клуб під керівництвом „незнаменитого” тренера зумів підсилитися взимку, знайти свою гру і залишити зону вильоту.

А от наш клуб за минулий період став на голову слабкішим, тому команда у матчі з „Іллічівцем” і виглядала незіграною. Не змогли олександрійці знайти контраргументів проти команди, сколоченої з непотрібних „Шахтарю” гравців.

Андрій Прайд, фанатський щоденник Фабрика Футболу

Комментарии:

  1. Статья — в синячий голос. Всё это уже «дела давно минувших дней.

    Современник,
    6cf6586
  2. Теперь будем ждать игры с Черноморцем,там все решится

    Стас,
    c18a02f
  3. Ждать осталось последнего пинка. От Шахтёра 10 мая. Руки в стороны и назад. Летим «до дому».

    Современник,
    f291f75

Добавить комментарий: