Хроники Александрии

Виробництва на копійку, а хвороб — на цілий карбованець

, 4.05.2012

Як уже повідомлялося, згідно з Указом Президента нашої держави, в Україні щорічно 28 квітня відзначається Всесвітній день охорони праці. У зв’язку з цим щороку на національному, галузевих та регіональних рівнях передбачено проведення цілого комплексу акцій та заходів, мета яких — привернути увагу громадськості до масштабів проблем безпеки праці на виробництві, вдосконалювати та розвивати культуру охорони праці. Серед цих заходів — як традиційні (впровадження системи управління охороною праці, проведення конкурсів на краще робоче місце, виробничий підрозділ у плані дотримання вимог охорони праці, підвищення мотивації працівників до техніки безпеки тощо), так і запровадження нових методів і розробок. Про всі заходи, заплановані до Дня охорони праці у нашому місті, детально розповідали у попередньому випуску „ОТ” фахівці відділення дирекції фонду страхування від нещасних випадків на виробництві в Олександрійському районі. Також раніше на сторінках газети неодноразово розглядалися й аналізувались різні, як типові, так і доволі нехарактерні випадки виробничого травматизму. Сьогодні ж ми продовжимо тему коротким оглядом рівня захворювань, пов’язаних з виробництвом, які зареєстровані на підприємствах міста та району протягом минулого і на початку нинішнього року. Інформація надана спеціалістами ВДФСНВ.

Велике занепокоєння у експертів з охорони праці викликає різкий сплеск кількості професійних захворювань у минулому році: 11 випадків (проти чотирьох у 2010 році)! Такий „вибух” цілком справедливо може здивувати пересічного читача: невже за останній рік на Олександрійщині майже втричі зросло виробництво? Та виявляється, причини тут дещо інші. Але спершу поглянемо на ці випадки.

У тракториста одного з сільгосппідприємств району виявлено хронічну віброхворобу (професійне захворювання механізаторів, водіїв важкого автотранспорту тощо). І це при тому, що документи свідчать про регулярне проходження трактористом щорічних профоглядів, які до цього нічого небезпечного у тракториста не виявляли. Серед професійно хворих — доярка фермерського господарства району, слюсар-сантехнік Олександрійського протитуберкульзного диспансера (захворів на туберкульоз), ливарниця пластмас з ПАТ „НВО Етал”.

В останньої виявлено цілий букет захворювань, викликаних шкідливими умовами праці (хронічна інтоксикація організму фенолом, формальдегідом та іншими надзвичайно отруйними випарами хімічних речовин). У наявності також тяжкі для здоров’я наслідки фізичних перенавантажень. Знову ж таки, ливарниця щороку проходила обов’язкові медогляди і, згідно з їхніми висновками, вона ще у 2010 році вважалась здоровою. Цей парадокс посилює і така обставина: на роботі зі шкідливими умовами праці оператора термопласта (іншими словами — ливарниці пластмас) жінці було достатньо пропрацювати 10 років, щоб заробити пільговий пенсійний стаж. Вона ж відпрацювала… 25 років! І ніхто її не переводив на іншу роботу, бо до недавнього часу, повторимось, за документами, вона мала задовільне здоров’я. Та раптом — на тобі: довжелезний діагноз різних тяжких недуг. Цей випадок викликав пильну увагу фахівців з охорони праці до найбільшого з виробництв Олександрії — ПАТ „НВО Етал”, де також є й інші робочі місця зі шкідливими для здоров’я факторами ризику, пов’язаними з технологічним застосуванням хімічних речовин.

А найбільше у переліку працівників, у яких останнім часом визнано профзахворювання, колишніх гірників-вугільників. Здавалося б, звідки їм зараз взятись, професійно хворим, коли вугільна галузь Олександрії, як така, вже багато років не діє? Експерти з охорони праці так само пояснюють це тим, що свого часу періодичні медогляди працівників зі шкідливими умовами праці проводились формально, неякісно або ж не проводились взагалі. Не винятком також є так званий людський фактор — банальне нехтування працівника власним здоров’ям: ухиляння від медоглядів, несвоєчасне звернення за медичною допомогою тощо. І лише коли терпіти вже несила, тоді людина шукає порятунку в медицини…

Вищеперелічені дані, нагадаємо, минулорічні. Але вже у першому кварталі цього року зафіксовано чотири нові випадки профзахворювання: ще один — в Олександрійському протитуберкульозному диспансері (цього разу там захворіла на туберкульоз вже медична сестра), та три інших — знову ж таки, у колишніх гірників, працівників шахти „Ведмежоярськоі”. Отже, можна зробити висновок: ці два явища — ріст кількості професійних захворювань і рівень виробництва — далеко не завжди перебувають між собою у прямій залежності. Скоріше навпаки: занепад загальної культури виробництва нерідко призводить не лише до тяжких економічних наслідків у цілому, а й до шкоди здоров’ю і загрози життю працівників. Не зайве було б пам’ятати про це всім нам завжди, а не згадувати лише один раз на рік — у Всесвітній день охорони праці.

Валентина Несвєтаєва, зав. сектором, екперт з охорони праці, Олександр Наріжний

Комментарии:

Добавить комментарий: