Хроники Александрии

Такий першотравневий Першотравень…

, 1.05.2012

народне свято

Україна вперше відзначила 1 травня у 1890 році. Як не парадоксально це нині звучить, відбулося це у Львові (нині ж, львівська молодь на 1 травня організовує пародію на демонстрацію, називаючи це дійство Монстрація).

Державним, і одночасно, народним святом цей день став уже за радянських часів. А на сьогоднішній день, особливо у маленьких містечках на зразок Олександрії, Першотравень вже не відзначається мітингами, парадами тощо.

Натомість, з’явилася традиція ходити до лісу, на природу, або ж просто радіти вихідному дню. Відомості дізналися від перехожих, що історію походження цього дня знає не кожен, проте свята хочуть майже всі:

Людмила Борозна, 38 років:

— Це було колись святом, зараз немає такого, паради вже не влаштовують.

Раніше це всім нам було цікаво, були майовки. Я особисто, сама ходила в гурток, виступали. Зараз теж непогано було би відродити старі традиції.

Не пригадую вже звідки це все пішло, колись ми вчили. Зараз дітвора, мабуть, і Леніна не знає. Тоді, коли це було святом, ми ходили з бантиками, кульками. Зараз все забувається, так і не згадаєш…

Юра, 23 роки:

— Для мене це робочий день. А взагалі, повинно бути святом. Історію походження не знаю, головне — свято. Свято повинно бути!

Костянтин, 34 роки:

— Це повинно бути святом, тому що ми працюємо. Робочому теж треба свято.

Валентина Горбачова, 54 роки:

— Я працюю за графіком два через два, тому для мене 1 Травня — не свято.

А так, міжнародним святом воно ж було завжди. Звідки пішло — не знаю, цього ми навіть у школі не проходили. Там щось із Кларою Цеткін пов’язано, чи ні… Ні, Клара Цеткін — це на 8 Березня.

Наталя, 22 роки:

— Це День народження моєї доньки!

Людмила Федорівна, 52 роки:

— 1 Травня — це свято, а як же. Ми завжди шануємо трудящих, скільки себе пам’ятаю. Історії звідки воно пішло, я не знаю, але пам’ятаю зі свого дитинства, що це було свято для моїх батьків, для мене, зараз воно теж лишилося святом, і тепер це — свято для моїх внуків.

Катя, 24 роки:

— 1 Травня — це свято трудящих, дуже хороше свято. На нього ще вихідні є. Звичайно, воно потрібне, щоб люди, котрі працюють, відчували гордість за себе, свою працю, свої досягнення.

Олександр Володимирович, 69 років:

— Ну, як вам сказати. 1 Травня було при Радянському Союзі. Воно, коли було при французькій революції в 1887 році, то вони були за свободу своєї праці.

А наше 1 Травня — це було коли був Ленін і ці комуністи, котрі винищували наш народ. Ну що це таке!

Так зробили, щоб із прапорами ішли комсомольці, а хто такі комсомольці? Вони грабували селян, поїли все, а потім — працювати нема кому і нема на чому. Особисто мені це свято не імпонує абсолютно. І вихідні робити не треба.

От у Франції, Німеччині, Іспанії, Греції цього свята нема. І вихідних теж нема. 8 Березня у них теж нема і живуть вони дуже прекрасно. А за Україну тут нема чого говорити. У нас нема прав, нема демократії. Хіба ж не так?

Коли я працював на шахті, я був за комуністів, але ніколи не був у їхній партії, тому що я їм не довіряю.

Надія Миколаївна, 52 роки:

— Колись це був дуже хороший день, значимий, ми з дітками завжди ходили на парад, нам подобалось, ми святкували День солідарності трудящих, відпочивали гарно. Я вважаю, що і зараз треба цей день відмічати.

Звідки походить — не знаю, але це на честь солідарності трудящих. От, що значить солідарність? Це щоб одне одного підтримували. Тоді всі діти святкували, кульки надували.

А зараз це ж теж свято, чого його не святкувати? Ми ж усе забуваємо, в нас немає нічого хорошого, святого. Якщо ми не будемо нічого святкувати, то що ж нам, тільки біля телевізора сидіти?

А так, люди виходять, люди один одного бачать, це дуже хороше свято — 1 Травня. Стільки фото у нас лишилося. З кульками, красиво, святково, кожен старався одягти щось нове на це свято, тому що виходиш у місто, людей стільки, цікаво ж було!

Тому святкуйте всі свята, революція — це одне, а солідарність трудящих — зовсім інше!

Вероніка Котляр

Комментарии:

Добавить комментарий: