Хроники Александрии

Як лікуватись, коли не має де саме?

, 18.04.2012

Скільки вже натерпілися мешканці Олександрії від „вдалого” керування посадовців? Кожного дня на „квадратні”  від проблем голови олександрійців навалюються нові і нові неприємності, які ініціюються місцевою владою на чолі з „добросердним” мером.

Проблема, про яку піде мова також не заставила себе довго чекати — лише встигли посадовці скоротити більш ніж на 20% кількість ліжок у лікарнях, як надумали прикрити ціле відділення у мікрорайоні „Перемога”.

Чим завадило чиновникам терапевтичне відділення в міській лікарні № 3? Чи не тим, що обслуговує майже 12 тисяч населення декількох мікрорайонів — Перемоги, Жовтневого та селища Мартоіванівка?

Це відділення — майже єдина надія жителів усіх пенсіонерів, учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, чорнобильців та й інших пересічних громадян. Бо найближча, перша лікарня, у яку мають перевести більше 10 тисяч дорослого населення, 90% з яких — люди похилого віку з хронічними захворюваннями — просто не витримає такого навантаження! Вже зараз добре відомі непоодинокі випадки відмови від госпіталізаціх хворих у зв’язку з перевантаженням терапевтичного відділення лікарні № 1. Що ж буде, коли туди потечуть усі стражденні з Перемоги, Жовтневого та Мартоіванівки?

Та й як добиратися до тієї першої лікарні хворим людям? Адже звертаються до лікаря не в добру годину, а час найгіршого самопочуття — отож і доведеться відтепер жителям потерпілих районів їхати аж 6-10 кілометрів до тієї першої міськлікарні. Не кожна хвора людина, а тим паче інвалід чи пенсіонер зможе своєчасно добратися до пункту призначення. А у мікрорайоні Перемога мешкають як раз переважно літні люди, для яких кожна поїздка від дому — важка подорож.

Не сподіваючись дочекатися допомоги від місцевої влади розгублені мешканці звернулися до „Взаємодопомоги”. Лист, до якого додані майже дві з половиною тисячами підписів, сповнений смутку, розчарування та тривоги:

„Ми, мешканці мікрорайонів Перемога, Жовтневий та селища Мартоіванівка, чітко розуміємо, що в разі позитивного рішення даного питання ми будемо залишені сам-на-сам зі своїми бідами. Вже маємо негативний досвід закриття наркологічного диспансеру, коли хворі на інсульт, серцеві недуги та „білу гарячку” знаходяться на лікування в блоці інтенсивної терапії поряд. Одному потрібна абсолютна тиша, а інший поряд волає несамовитим голосом. Адже міська лікарня № 1 в даний час не може в повному обсязі надати кваліфіковану допомогу хронічним хворим терапевтичного профілю. Ми не уявляємо, яку допомогу зможемо отримати…”

Картина, яка вимальовується вже зараз — лякає своєю безпощадністю. Хворі, знесилені люди будуть витрачати цілий день лише на те, щоб потрапити до лікаря: трястися в автобусах по розбитих дорогах Олександрії, які й дорогами назвати важко, стояти у годинних чергах. Тим більше, що завдяки „доброму” меру в олександрійських пенсіонерів з вересня 2011 року не має змоги навіть безкоштовно проїхати у міському транспорті. Адже Олександрійським виконкомом пільговим категоріям громадян обмежений безкоштовний проїзд у міських автобусах у години пік. Тобто до лікаря зранку поїхати — доведеться бабусям та дідусям викладати „кровні” з й так майже пустих гаманців. А оскільки в українських лікарнях таки черги, що можна весь день в них провести, то й повертатися пенсіонерам, мабуть, доведеться за власний кошт. Звісно, що за таких умов більшість просто перестане звертатися до лікаря — лише б позбавити себе таких страждань. Хоча, може влада саме цього і добивається? Така от політика „на благо народу”.

Та про яку допомогу взагалі може йти мова, коли на лікування ветеранів війни у першій лікарні минулого року було передбачено всього 27 гривень на день — що можна вилікувати на такі гроші?

Проте керівник міста вважає таку цифру — справжнім досягненням, мовляв у 2010 такі витрати взагалі не передбачалися. Тож радуйся, Олександріє, що хоч таку „подачку” кинули.

Куди ж пішли тоді 270 тисяч, виділених міською радою у 2011 році на придбання обладнання для лікарень (з них до речі, на 50 тисяч передбачалося закупити приліжкові монітори для терапевтичних відділень) та майже 400 тисяч гривень на проведення капітальних ремонтів у лікарняних закладах Олександрії? Більша частина цих грошей залишилася у кишенях знахабнілих посадовців, які користуючись своїм державним становищем нагло грабують тих, хто їх утримує. Проте апетити зростають, а отже грошей, вкрадених з витратної частини бюджету вже не вистачає. Тож і придумують чиновники щоразу нові схеми, як ще більше грошиків загарбати: провели скорочення лікарні, скоротили минулого року в місті кількість лікарняних ліжок більше ніж на 20% — ось і зекономили. А потім ці, зекономлені кошти, — до власних гаманців. Свої загарбницькі плани „місцевий царьок” навіть не скриває — про плани щодо закриття лікарні у селищі Перемога мер міста оголошував вже давно. Та на цьому „геноцид” олександрійців не закінчується: на черзі — закриття лабораторії „ВІЛ-СНІД” та онкологічного диспансеру.

Поки в Олександрії мешканці ламають собі голови — як врятувати та захистити своє право на отримання своєчасної медичної допомоги, ніби навмисно, глузуючи з них, у Кіровограді був на початку року відкритий новий перинатальний центр. Без сумніву — дуже потрібний. Однак на тлі такого тотального скорочення медичних закладів, що діють, постає досить логічне питання — наскільки зараз доцільно відкривати нові медичні відділення, якщо на фінансування тих, що існують, коштів не вистачає?

Дивлячись на усі урочистості,  виникає враження, що все це — просто черговий PR, передвиборний хід, народною мовою — замулювання очей. Адже ця урочиста подія, яку так квітчасто розписували лояльні засоби масової інформації геть затьмарила той факт, що поточного року фактичне фінансування вже функціонуючих медичних закладів Кіровоградської області з врахуванням інфляції було кардинальним чином знижене. Виходить, місцева влада обкрадає народ у тандемі з урядом?

Хоча, можливий і інший варіант, і закриття наявних медичних закладів — це саботаж гарного початку Уряду з боку місцевої влади.

Однак пересічним олександрійцям головне не визначити — хто дійсно винен, і „звідки ноги ростуть”, а залишити за собою, за громадою можливість збереження тих об’єктів інфраструктури, втрата яких значно погіршить життя кожного. Однак простими скаргами та слізьми справу не зробиш. Влада міста має йти на контакт з населенням та брати до уваги побажання олександрійців. Адже міський уряд стоїть на службі у жителів міста, і повинен працювати на них, а не задля власного збагачення. Інакше таке керівництво просто не має права на існування.

Правозахисний рух „Взаємодопомога” ініціював з цього приводу звернення до Президента України та проведення ряду акцій протесту.

Комментарии:

  1. В Александрии будут самые здоровые жители… Или — мертвые.

    777,
    05a5997
  2. мой ник взял 777

    папай,
    a524cb0
  3. Нет,будут и не самые здоровые и не самые больные, а просто будут ЗоМбИ ГГ

    Герман,
    61d6c85
  4. Так а СНІД-лабораторія давно закрита… Аффтар! Уважніше!

    Редактор,
    77635be
  5. СПИД-ЛАБОРАТОРИЯ БЫЛА ЛУЧШЕЙ В ОБЛАСТИ И ТЕМ НЕ МЕНЕЕ ЕЕ ВСЕ ЖЕ ЗАКРЫЛИ. ОНКОДИСПАНСЕР ЖЕ ФИНАНСИРУЕТСЯС ОБЛАСТНОГО БЮДЖЕТА И МЕСТНАЯ ВЛАСТЬ НЕ ПРИНИМАЕТ РЕШЕНИЕ О ЕГО ЗАКРЫТИИ.

    мед,
    45f4f5f
  6. что местная власть непонимала то что спидлаборатория нужна городу? говорили только что александрийцы не пострадают…. а насамом деле все наоборот!!!!!!!!!!!!!

    БУР,
    45f4f5f

Добавить комментарий: