Хроники Александрии

Почесне ім’я — комунальник

, 22.03.2012

Ми звикли користуватися усіма благами цивілізації і без них практично не можемо уявити власного життя. Чисті вулиці, тепло, світло, вода, газ в оселях, різноманітні магазини, майстерні та салони, обрядові та ритуальні послуги, а також безліч усього іншого — все це сфера необхідних нам для добробуту і комфорту служб побуту. Ці речі настільки звичні, що ми майже ніколи не замислюємося над тим, скільки часу і праці у них вкладено і, зокрема, хто ті люди, завдяки яким наше життя стає легшим і комфортнішим. Але вісімнадцятого березня всі вони відзначали своє професійне свято — День працівників торгівлі, побутового обслуговування населення та житлово-комунального господарства. 3 цієї нагоди в Олександрійському міському палаці культури проходив урочистий концерт і нагородження дипломами та грамотами працівників та керівників служб побуту.

І хоча імен було названо багато, але мені б хотілося звернути увагу на ту роботу, без якої ми не усвідомлюємо цивілізованого життя, але яка подекуди є надскладною і потребує проявлення чималої волі та характеру. Так, від звичайних працівників КП „Благоустрій” залежить не тільки чистота вулиць, а й безліч інших речей, таких як розчищення снігу в зимовий період, ремонт зламаних автобусних зупинок та лавочок, висадка квітів, догляд за деревами та ін. Йдучи у своїх справах, ми рідко коли звертаємо увагу на двірників, що кожного дня прибирають вулиці, не думаємо ми і про цих людей, коли бачимо висаджені клумби та підстрижені кущі. А менш за все ми думаємо про години їхньої важкої роботи, коли дозволяємо собі кинути будь-де сміття, затоптати чи взагалі викопати і забрати додому висаджені квіти чи пошкодити ту ж саму лавочку.

Оксана Валеріївна Кутепова, що за свою старанну роботу отримала грамоту від Олександрійської міської ради, зізнається: — Робота у нас важкувата, кожен день ми прибираємо сміття на своїх ділянках. Так я займаюся однією стороною проспекту Кірова, що напроти супермаркету „Фуршет”, тягнеться вона від мосту до кінотеатру. На іншій стороні працює моя напарниця”. Працюючи у „Благоустрої” майже рік, Оксана Валеріївна найважчим періодом називає саме весну, яка додає цим людям чимало клопоту. Кожен день двірники, прибираючи чималу закріплену за ними ділянку землі, роблять наше місто:охайнішим, і складно навіть уявити, який безлад був би на вулицях, якщо б вони не працювали бодай тиждень. А дорожні робітники, такі як Віктор Ігоревич Драгомерецький, що також отримав грамоту, дбають про безпечність наших доріг, взимку очищаючи їх від снігу і посипаючи піском, про розчищення зливові стоки і взагалі підтримку доріг у належному стані. Коли у зимовий період йдуть сильні снігопади, то ці робітники чергують 24 години, розчищаючи вулиці, І це теж тяжка праця, за яку ми повинні бути щиро вдячні цим людям.

Але найважчою серед усіх сфер побутових послуг є робота, що стосується найсумнішої події, яка трапляється у нашому житті. Із похованням пов’язано безліч речей, які слід урахувати а втрата близьких завжди лягає на людей дуже тяжким тягарем. І тут на допомогу приходять такі люди, як працівники КП „Ритуал”. „Без нашої роботи ніяк, вона завжди буде необхідна. У цій сфері я працюю з 17 років і вже 40 років свого життя я квіткарка. Прийшовши на це підприємство ще тоді, коли воно розміщувалося на площі Леніна, там де центральна перукарня, я кожен день створюю вінки корзини, пишу стрічки і роблю інші необхідні речі. Часто створення корзин та вінків залежить від фантазії майстрині, яка намагається кожного разу урізноманітнити зроблені нею речі, адже для людей, що потім куплять їх, вони матимуть своє особливе значення. Ми розуміємо стан людей, що звертаються до нас, співчуваємо їм і завжди намагаємося допомогти, радимо, шукаємо потрібні телефони і виконуємо всі необхідні послуги, оскільки ритуал не обмежується лише такими речами, як вінок чи домовина”, — розовідає про свій труд Людмила Миколаївна Іваник.

І нам залишається лише дивуватись силі духу і міцності нервів людей, що там працюють. Так, наприклад, Михайло Володимирович Солдатенко не тільки займається наданням ритуальних послуг, а ще й наглядає за цвинтарем: „Я дуже давно працюю у комунальній системі ще із 1985 року, до того працював на будівництві. А потім весь час моя робота була пов’язана саме з комунальними структурами міста. Ким я тільки не працював: і трактористом, і шофером, і дороги робив. А тут, у КП „Ритуал”, я працюю вже 12 років. Робота у нас дуже серйозна і відповідальна, бо ж ми і перевозимо небіжчиків, і допомагаємо їхнім родичам. У такий час людям потрібні розуміння і співчуття. А ситуації бувають різні, і що тільки не трапляється. Щоб працювати тут, потрібно мати дуже велику витримку тому, що звертаються до нас тоді, коли трапляється горе, — це накладає на нас велику відповідальність”.

Хоч декілька хвилин подумавши про роботу будь-кого з тих, хто працює у сфері побутового обслуговування населення та житлово-комунального господарства, починаєш розуміти не тільки її, важливість, а й величезну складність їхньої роботи. Вона для людей є невід’ємною складовою нашого життя, є без неї безліч речей були б просто неможливими. Про це не слід забувати і бути вдячним їм за те, що їхня праця постійно поліпшує наше життя.

Наталія Безкровна

Комментарии:

  1. Наверное даже директор КП Ритуал не знает смотрителем какого кладбища является Солдатенко М.В, а предоставление ритуальных услуг за 10-15 тысяч налогонеоблагаемых гривен в месяц действительно требуют силу духа и крепости нервов ..Никогда не знаеш когда закончится лафа.

    BRK,
    a014da2
  2. Новий закон про ОСББ: рабів передають разом із землею http://www.pravda.com.ua/articles/2012/03/23/6961272/

    Молоді Духом Українці,
    a149eb4

Добавить комментарий: