Хроники Александрии

Олександрія — столиця винахідників

, 14.03.2012

МАН

І хоча наше місто — невелике, провінційне, та все ж серед потужних мегаполісів не губиться, навпаки — яскраво вирізняється талановитою молоддю. У нас найкращі музиканти і співаки, художники і танцюристи, ми перемагаємо на всеукраїнських і міжнародних етапах предметних олімпіад і конкурсів, ми маємо неабиякі досягнення у спорті — словом, всього не перелічити. І це визнають провідні фахівці країни та навіть світу. Але тепер ми є ще й столицею винахідників. Зовсім недавно вихованці Світлани Вікторівни Піскової (заступника директора ЛІТУ з виховної роботи, наукового керівника, співробітника Малої академії наук, яка здатна запалити жагу до знань та іскру в очах будь-якого учня) привезли до рідного міста цілу низку перемог з першого етапу Всеукраїнського конкурсу „Intel-ЕКО України-2012”. А в номінації „Винахідник року” серед. п’яти переможців з усієї України двоє — олександрійці, учні Ліцею інформаційних технологій — вже випускниця Оля Попович (винахід якої, до речі, професура конкурсу оцінила лише через рік) та Марина Гришина, які отримали премію Президента України. До речі, практично всі переможці — це учні ЛІТу. „Запорука нашого успіху — це те, що ми відбираємо кращих серед кращих, тих, хто дійсно має бажання навчатися. Другою складовою є творчий потенціал педагогічного колективу нашого навчального закладу, — розповідає директор закладу Ольга Матвіївна Бутрименко. — Своє ж завдання я вбачаю в тому, щоб стимулювати і учнів, і вчителів до перемог, заохочувати до співпраці спонсорів, адже участь у тих же конкурсах та й підготовка до них — задоволення не з дешевих. До речі, нас підтримує і влада міста, усіляко сприяючи нашим починанням чи ініціативам”.

А що ж самі переможці, юні конструктори-винахідники? Яким для них було це випробування і що такого нового вони винайшли?

Науково-дослідницька робота Марини Гришиної, учениці 10-го класу, яка завоювала друге місце в конкурсі, стосується вироблення біопосуду і біоупаковок на основі крохмалю з картопляного лушпиння: „Проект виготовлення такої екоупаковки є доволі вигідним, адже, крім того, що голоний матеріал — це по суті відходи, вона б ще й не шкодила здоров’ю людини та навколишньому середовищу, на відміну від популярного в наш час пластику. Відходи, тобто картопляне лушпиння, можна переробити на крохмаль, який потім необхідно обробити спеціальними бактеріями, що розкладають полімери крохмалю на мономери молочної кислоти, 3’єднавши їх у ланцюжки, отримуємо досить в’язку речовину, якій можна надати будь-яку форму. Таким чином можна виготовити тарілку, склянку чи упаковку, звичну для споживача. Значною перевагою є те, що такий посуд буде розкладатися протягом одного року, у разі ж компостування (природний аеробний процес, коли в умовах доступу кисню — на відміну від гниття — відбувається розкладання органічних відходів під впливом ґрунтових бактерій, і органічні відходи перетворюються на багате гумусом добриво — компост) цей термін зменшується до дванадцяти тижнів. Після цього речовину можна застосовувати як добриво для підживлення рослин”. Зараз Марина активно працює над виготовленням макета екоупаковки, паралельно досконально вивчаючи англійську мову, в наступному ж році планує презентувати проект, а згодом і макет виготовлення будівельних блоків на основі вторинної сировини.

Десятикласник Даніїл Черевашко розробив проект створення портативного фільтра для води. „Я пропоную індивідуалізувати отримання питної води для кожної людини персонально. Це зумовлено такими проблемами, як висока завантаженість водозаборів, слабка оснащеність водних споруд і неспроможність довести належну якість води до споживача. Сам фільтр, працюючи за принципом зворотного осмосу, має складатися з трьох частин: еластична верхня, керамічна мембрана і жорстка нижня, яка буде термоізольована. Керамічну мембрану можна виготовити з каоліну або цеоліту. Кераміка надасть змогу очищувати воду на атомарному рівні, звільняти її від радіонуклідів, що через підвищений радіаційний фон є надзвичайно важливою перевагою. ЕМ-пре-парат — це мікробний інсулят, який діє методом пригнічення шкідливих мікроорганізмів шляхом впровадження корисних в навколишнє середовище. ЕМ-препарат автоматично розпізнає ступінь забрудненості води, в залежності від цього він нейтралізує шкідливі мікроорганізми, впроваджуючи корисні. Він використовується в сільському господарстві, а також в очищенні води. Фільтр є портативним і надзвичайно легким, до того ж у ньому можна очищувати навіть дощову воду для подальшого вживання, за чотири хвилини такий фільтр очистить літр води (при цьому Даніїл розповів мовою формул про відповідні розрахунки. — Авт.). Також такий фільтр надасть змогу очищувати воду методом структуризації (так би мовити, очищення пам’яті води). Ціна його складе тридцять п’ять гривень”. За словами Даніїла, термін придатності такого фільтра 6 місяців, а головною перевагою керамічної мембрани є те, що вона не накопичуватиме шкідливих речовин, що є провідною проблемою інших фільтрів для води. „У вугільному фільтрі, — певен юний винахідник, — є всі умови для накопичення і розмноження шкідливих мікроорганізмів”.

А от Дмитро Бугайов, учень 11-го класу, займався дослідженням нового виду транспорту: „Я пропоную для перевезення людей та вантажу використовувати дирижабль. По суті, цей вид транспорту надзвичайно економічно вигідний, має змогу вертикального зльоту та посадки. Для покращення аеродинамічних властивостей прийнята форма сегменту півкулі, в нижній частині якої розташована заглибина сферичної форми, яка буде збільшувати підіймальну силу. Також я пропоную використовувати технічний вакуум, аналогів використання якого на даний час немає. Головною метою моєї науково-дослідницької роботи є створення надійного, багатофункціонального, нескладного за будовою транспортного засобу, який може перевозити великі вантажі, а також людей. Головними перевагами, крім вищезазначених, є екологічна чистота, бо ж у цьому виді транспорту не використовується традиційних видів палива, він має високу надійність і є безпечним. Для створення дирижабля я пропоную використовувати наноматеріали. Але на даний час вони є досить дорогими, бо ж поки що ця галузь недостатньо розвинена. Його зовнішня оболонка буде покрита кварцевими плівками, у результаті чого під дією сонячного проміння він буде виробляти електричну енергію”. На жаль, Дмитро не посів призового місця, але, як говорить він сам, після презентації-захисту він мав розмову з кількома науковцями, які досить схвально поставились до цього винаходу, але, на їхню думку, поки у нас є значні поклади нафти, цей проект не буде втілений у життя.

Десятикласниця Альона Дудук разом із завойованим третім місцем отримала у подарунок ноутбук. її науково-дослідницька робота дещо перегукується із роботою М. Гришиної і стосується технології використання екологічно чистого пакувального матеріалу рослинного походження. А от Ігор Лучко, учень 11-го класу колегіуму, посівши друге місце на першому етапі конкурсу зі своїм проектом авіамобіля на водневому паливі, буде захищати його на міжнародному рівні у Сполучених штатах Америки. (Детальніше про винахід Ігоря читайте в наступних випусках „ОТ” ). Усього до участі у першому етапі конкурсу пройшли 11 олександрійців. Окрім вищезазначених, призерами стали: Анастасія Кривошеїна зі своєю роботою ’Використання еластичних бульбашок як фільтру повітряного басейну”, Микола Димура з розробкою магнітомобіля, Глєб Водько з проектом „Покращення агротехнічних властивостей ґрунту гуміновими кислотами”, Роман Метелик з новітніми технологіями з переробки та Мілана Тягур з проектом щодо вирішення проблеми йододефіциту.

Стереосистеми, електронні книги, І-Phone, премії, звільнення від екзаменів та ціла низка вражень від спілкування з провідними науковцями, ректорами університетів та іншими високопосадовцями — з усім цим повернулись до рідного міста наші школярі. Цей респектабельний інженерний конкурс, на якому свої роботи представляють всі країни світу, існує 65 років. Чому він проводиться серед дітей? Та тому, що дитяча думка безпосередня, неперевершена, і найчастіше геніальні винаходи належать саме школярам, які у свою чергу отримують величезні премії, мають змогу навчатися в провідних вузах світу (!). Україна представляє себе лише шостий рік поспіль і постійно має призові місця. А в учасників конкурсу з’явився реальний шанс на самореалізацію і на велике майбутнє, стежку до якого вони проклали фактично самі — у них було бажання, точніше — конкретна мета, яка, завдяки їхнім зусиллям, помноженим на підтримку педагогів, батьків та спонсорів, стала реальністю, адже більшість з них такого рівня конкурси мали змогу бачити лише по телевізору.

Ірина Чернієнко

Комментарии:

  1. Головний винахідник міста — ЦСК!!! А свої геніальні дослідження він робить на нас.

    ss-18,
    b341288
  2. ну вы и озабочены Цапом. живите своей жизнью, хоть мало-мало. ребята молодцы!!! учитесь создавать!!!

    Нат,
    125c516

Добавить комментарий: