Обличчя влади

Погодьтеся, рідко де можна побачити посадовців та державних службовців різних поколінь та їхніх нащадків, які зібралися разом. Отже, презентація фотогалереї „Олександрії історія жива”, яка відтепер буде постійно експонуватися у приміщенні міської ради, стала у цьому сенсі винятковою подією. У стінах Білого будинку розміщено 17 портретів людей, які у різні часи очолювали наше місто з повоєнного періоду до наших днів. Три з них — фотографії мерів з часів прийняття Україною Незалежності: О. Скічка, В. Моцного та С. Цапюка — можна побачити на третьому поверсі біля приймальні міського голови. Решту — на четвертому поверсі у фойє перед сесійною залою. „Щоб депутати міської ради перед початком засідань бачили портрети мерів Олександрії, які розбудовували місто без розбратів та огляду на політичний „колір”, і брали з них приклад”, — зауважив з цього приводу С. Цапюк.

Хороша ідея — розмістити у мерії фотовиставку — спала на думку громадській організації „Громадянський захист” (голова О. Болілий). Подію приурочили до річниці визволення Олександрії та Дня місцевого самоврядування, провели урочисто і з концертною програмою за участю муніципального оркестру „Ліра”, вокалістів студії „Нові імена” та інших талановитих виконавців. Презентація об’єднала усіх — теперішніх і колишніх посадовців, депутатів від різних партій, держслужбовців та всіх, хто зібрався на урочистості у міській раді. Відкриваючи виставку, символічну стрічку перерізали міський голова Степан Цапюк та один з найвідоміших олександрійців, який тепер, на жаль, не часто з’являється на люди, Віктор Саєнко.

Спасибі за невдячну роботу

„Він був вам домом, цей славетний дім, Щоденно клятий нашим щирим братом, І другом був, і приводом розбрату…” Точніше мерію не охарактеризувати. Ці віршовані рядки — частина сценарію презентації, написаного Тамарою Аноко, яка сама тривалий час була держслужбовцем, а тому знайшла для гостей свята щирі і не тривіальні слова. Тамара Еммануїлівна говорила про те, що кожен з представників олександрійської влади різних часів по-своєму впливав на життя міста — виходячи зі своїх посадових обов’язків та особистих якостей. Та як би плідно і наполегливо вони не працювали, проблем у життєдіяльності Олександрії завжди було вдосталь. Не всі з них вдавалося розв’язати. Тому робота керівників міста ніколи не оцінювалася „на відмінно”. І люди далекі від бажання дякувати міським посадовцям. Але ті, хто обіймав відповідальні посади, знають, що таке державна служба, якщо їй віддаватися стовідсотково. Тож (можливо і з запізненням) керівники Олександрії почули від ведучої свята Т. Аноко „велике спасибі” за їхню працю. Від імені всіх нас. І знаєте — декому дійсно є за що подякувати.