Хроники Александрии

„Важкі” ліфти і „не підйомні” кошти

, 21.11.2011

Нещодавно у засобах масової інформації з’явилося повідомлення про результати планових перевірок територіальних органів Держгірпромнагляду України об’єктів ліфтового господарства. Як і слід було очікувати, результати у більшості випадків виявились невтішними: експлуатація та технічний стан і пасажирських ліфтів житлових багатоповерхівок, і малих вантажних ліфтів залишають бажати кращого. І це зрозуміло: вік обладнання підвищеної небезпеки, яким є ліфти, зазвичай обчислюється десятиріччями. До того ж ситуація ускладнюється ще й фактами крадіжок металевих деталей та вузлів ліфтових механізмів.

Вся ця загальнодержавна проблема, на якій неодноразово наголошувалося у вищих владних колах, цілком відображається і на місцевому рівні. Як неодноразово згадувалося і фахівцями комунальної сфери міста взагалі, і Олександрійської ліфтової компанії зокрема, в загальній кількості пасажирських ліфтів існує певна градація: є механізми діючі, є несправні, але їх відновлення потребує порівняно незначних фінансових і трудових затрат, а є ще й такі, що підпадають під специфічний термін наших ліфтовиків — „важкі” (читай: безнадійні), які потребують або повної заміни, або мільйонних капіталовкладень на їх відновлення.

Та незважаючи на складну фінансову скруту, яку вже багато років відчуває згадане підприємство, ситуація останнім часом ніби набула позитивних тенденцій (якщо висловлюватись обережно, щоб не наврочити). Чи так це насправді, запитали ми у керівника ліфтової компанії Анатолія Тримбача.

— Розпочати, мабуть, варто з того, що з 325 ліфтів, якими обладнані багатоповерхівки комунальної власності, переважна більшість має вік більший або близький до 25 років. І лише декілька ліфтів, які ми обслуговуємо, порівняно нові: 6-10-річні. А це означає, що старі ліфти вступили у свій критичний вік і, згідно з правилами безпечної експлуатації, через 25 років роботи повинні пройти технічну експертизу. Її має право виконувати лише спеціалізована структура, отож чи варто говорити, яка це для нас затратна процедура. Наприклад, щоб провести експертизу згідно з нашим планом (21-25 ліфтів щомісяця), необхідно виділяти в середньому 35-40 тисяч гривень на місяць. Але ми виконуємо цей план! І значним кроком вперед є, я вважаю, те, що ми нещодавно отримали дозвіл на проведення власними силами чергових випробувань ліфтів, отож хоча б за це нам платити вже не треба. Чергові випробування виконують згідно з графіками.

Кор.:— Наші читачі нерідко запитують, чому мешканці багатоповерхівок абонплату за користування ліфтом вносять ніби двічі: вона входить до плати за обслуговування житлових будинків і прибудинкових територій, але крім того, люди ще й сплачують ліфтовій компанії безпосередньо по окремій абонентській книжці?

— Таке враження складається тому, що ліфтова компанія не є власником ліфтів — вона їх лише обслуговує (ремонтує, проводить планово-профілактичні ремонти тощо). Саме за це і нараховується нами абонплата. Але крім цього, ліфт, який є частиною житлового будинку, ще й споживає електроенергію, і це лягає на витрати його балансоутримувача — підприємства, що обслуговує житловий будинок. Отже, плата за електроенергію, спожиту ліфтом, і включається до так званої квартплати.

Кор.: — Але повернемося до нашої попередньої теми: що вдалося останнім часом, а що чекає вирішення?

— Певні позитивні зрушення таки є: протягом 2010-2011 років нами відновлено 54 ліфти. І зовсім недавно, за фінансової допомоги з міського бюджету (вона складала 80 тисяч гривень) нами пущено в роботу 12 ліфтів ряду житлових будинків по проспектах Будівельників, Леніна, вулицях Героїв Сталінграда, Дзержинського, Першотравневій.

Найближчим часом (до 1 грудня цього року) плануємо відремонтувати ще чотири ліфти: пр. Леніна, 132, 6-го Грудня, 133, Садова, 33 та Садова, 37.

Якщо підвести невеликий підсумок, то з названої загальної кількості ліфтів не працюють на сьогодні 9, з них 7 — „важкі”. Наприклад, у будинку по вул. 20 років Жовтня ліфт повністю спалений асоціальними особами, а в будинках по вул. Героїв Сталінграда, 29 та Садовій, 41 пограбовані. Відновлення всіх важких ліфтів вимагає „не підйомних” коштів — не менше двох з половиною мільйонів гривень. У цьому випадку залишається лише сподіватись на відповідну державну програму і фінансову допомогу.

О. Осауленко

Комментарии:

  1. А в скольких домах ,относительно новых ,вообще лифтов нет и не предвидется ? Зато для молодого здоровья полезно.А вот старикам каково.?

    Антон.,
    87eb805

Добавить комментарий: