Хроники Александрии

Краса землі очима поета

, 12.11.2011

Перша книга Олексія Некраси — збірка віршів та прози „Запахи землі” — вийшла з друку у квітні. Але її урочиста презентація відбулася лише через півроку, 26 жовтня. За традицією, свято підготували студенти та викладачі Олександрійського вищого училища культури, яких поєднує давня дружба з літературним клубом „Джерело”, членом якого є Олексій Некраса. Олександрійці ще не забули чудову поетичну виставу, присвячену виходу у світ збірок поетів В. Жахалова та С. Звягінцевої, організовану талановитими студентами училища культури на .чолі з викладачем Л. О. Шульгою. І от — нова яскрава театралізована постановка, автор якої — голова циклової комісії режисерських дисциплін Л. Ігнатьєва.

У збірці „Запахи землі” багато творів, присвячених різним порам року. В них оспівана поетом краса природи тісно переплетена із людськими почуттями та переживаннями, які від такого союзу стають ще емоційнішими та виразнішими. Про себе Олексій Пилипович, який виріс біля річки Тясмин у селі Калантаєво Чигиринського району, говорить, що любов до землі увібрав ще з дитинства. Земля прекрасна у будь-яку пору року і є невичерпним джерелом натхнення для його творчості.

— Це вірші усього мого життя, — зізнається автор, будівельник за професією. — А писати я почав з 16-річного віку. Звичайно, до збірки ввійшли далеко не всі твори. А тих, що залишилися, вистачить ще на одну книгу.

Олексій Некраса друкувався в альманахах літературного клубу „Джерело”, а його пародії можна було побачити на сторінках київських літературно-художніх журналів. Одним із найулюбленіших поетів Некраси є Сергій Єсенін. Під час подорожі на батьківщину поета -у село Костянтинове Рязанської області — Олексій Пилипович познайомився із другом та родичами Єсеніна. У книзі „Запахи землі” серед інших є і пам'ятні фото цієї зустрічі.

А під час презентації збірки глядачі занурилися у красу землі очима Олексія Некраси. Слухаючи свої твори у виконанні студентів, розчулений автор то щиро посміхався, а то витирав вологі очі під окулярами. Особливо йому сподобалося інсценування уривку з оповідання „Циганка Соня”. А взагалі — мабуть, кожному автору цікаво спостерігати, як його твори набувають інших кольорів та відтінків у виконанні інших людей. Він писав їх і бачив по-своєму, а ті, хто виконує, привносять у них частинку себе. І від того вірші та оповідання звучать зовсім по-новому.

Книга „Запахи землі” вийшла з друку накладом усього 50 примірників. Автор подарував книги бібліотекам — Олександрійській ЦБС із вдячністю за допомогу, навчальним закладам міста, а також Шарівській середній школі. За те, що збірка побачила світ, Олексій Некраса дякує спонсорам — С. Кузьменку, С. Цапюку, С. Коваленку, П. Пасенчуку, В. Губському, С. Селезньову, О. Валькевич, В. Ковальову, Т. Покотило, Н. Шеремет та А. Дорофеєву.

Проте на окремі слова подяки заслуговують колеги Олексія Некраси по клубу „Джерело”.

Назву для книги — „Запахи землі” — вибрала Неля Гончарова. Редагував збірку В. Жахалов. А впорядкувала видання Світлана Звягінцева. Вона ж обійшла спонсорів — взимку, у морози та ожеледь. Зібрала кошти, допомогла у дизайні книги. Якби не Світлана Дмитрівна, — рукописи Олексія Некраси так би і пропали у селі Гайовому, де живе автор. На презентацію „Запахів землі” розділити радість і привітати друга зібралися майже всі члени літературного клубу „Джерело”. А поет Ю. Жигалкін під власний гітарний акомпанемент виконав пісню „Журавлі” на вірші О. Некраси.

Все-таки дооре, коли у людини є такі хороші друзі. Тим більше — колеги по перу у творчої людини.

Олена Карпачова

Комментарии:

  1. Наверное что-то очень новое, свежее в этом 50 экземплярном шедевре. Но что-то мне кажется что это та книга что говорят автору:»Можешь не писать не пиши.» Пожилые люди с соплями подростков, Вроде никому и не мешает, но и планку требования к культуре понижает.

    старый александриец,
    2937a7e

Добавить комментарий: