Хроники Александрии

Неспіймана риба завжди велика

, 30.10.2011

У Кіровоградській області 2839 ставків. Приблизно кожен другий з них перебуває в оренді. Однак, як повідомляє газета „Україна-Центр”, у поточному році орендарі водоймищ сплатили до обласного бюджету усього близько 50 тисяч гривень — при тому, що середня орендна плата складає 226 гривень за гектар. І це — мізер від того, що мають орендарі від продажу риби, адже за озвученою першим заступником голови Кіровоградської облдержадміністрації Андрієм Ніколаєнком статистикою, за рік в області виловлено 17 тисяч тонн риби. Олександрійський район, де в оренді перебуває 59 ставків, у рамках відрахувань від орендної плати перерахував до обласного бюджету аж… 250 гривень.

Керівники профільних управлінь агропромислового комплексу твердять: уся справа в тому, що далеко не всі орендарі оформлюють повний пакет документів, тобто — договір оренди землі під водним об’єктом, договір на оренду водного дзеркала та спеціальний дозвіл на користування. Дехто обмежується лише орендою землі, плата від якої йде до місцевих бюджетів.

У зв’язку з цим ОДА вирішила ревізувати договори оренди водоймищ на предмет оформлення повного пакету документів, переглянути орендну плату для підприємців, які працюють на єдиному податку, а також ужити заходів для припинення практики орендарів, які перекривають доступ до водоймищ для купання та водопою.

Минулого тижня орендарів водоймищ зібрали і  в Олександрійській райдержадміністрації. Начальник управління   агропромислового розвитку Олександрійської РДА Юрій Коваль спільно з представниками обласного управління водного господарства провів нараду за участю орендарів водних ресурсів та голів сільських рад. Новиною для орендарів стало збільшення розміру орендної плати — з 26 до 36 гривень за гектар водного дзеркала. Після проведеної індексації саме така сума була встановлена державою на законодавчому рівні, виходячи з розрахунків експертної оцінки землі. Проте до необхідності платити за новими розцінками, як і до озвучених директив обласної ради, усі поставилися з розумінням. Заплатити недоплату орендарі згодні, але дещо пізніше — після осіннього вилову риби.

— Проблеми великої заборгованості по сплаті орендної плати у нас немає, — зауважив Юрій Коваль. — Переважна більшість орендарів розраховуються вчасно, і після озвученої на нараді нової цифри пообіцяли вже найближчими днями сплатити недоїмку, яка утворилася внаслідок змін у законодавстві.

Тобто, серед орендарів немає таких, які не оформили весь необхідний пакет документів на оренду або ж ухиляються від сплати податків?

— Злісних неплатників немає. Але, звичайно, бувають певні негаразди. Тоді з боржниками ведеться відповідна робота. Та здебільшого орендарі й самі розуміють: краще працювати чесно. Адже в іншому випадку договір оренди продовжений не буде. Донедавна в Олександрійському районі перебувало в оренді 59 ставків. Ще на сім водоймищ наразі завершується оформлення орендних договорів. До речі, процес оформлення документів доволі тривалий, продовжується близько року. Але весь цей час орендарі все одно працюють і платять податки.

Тільки за оренду водного дзеркала ставків Олександрійського району, згідно з планом, до обласного бюджету буде перераховано 24 тис. грн. Планується прийняття нового законодавства, згідно з яким усі кошти, сплачені за оренду водних ресурсів, залишатимуться у місцевих бюджетах. І громада сільських рад буде вирішувати, куди їх спрямувати. Орендарі й раніше завжди посильно допомагали сільським радам. Приміром, нещодавно у Червоній кам’янці проходили урочистості з нагоди річниці визволення села, велику участь у яких взяло ФГ „Тамара” — орендатор ставків. Та й взагалі, підприємці не залишаються байдужими до потреб сільських громад, співпрацюють із сільськими радами.

Як орендарі використовують ставки?

— Усі ставки надані в оренду для риборозведення. Тож підприємці закуповують малька, вирощують рибу, а потім реалізують її на свій розсуд — хто сам ловить сіткою і продає, а хто надає можливість рибалкам посидіти з вудочкою.

Рибу з олександрійських ставків можна придбати на місцевих ринках?

— Звичайно. Приблизно 30% усієї риби, яка реалізується на ринках Олександрії, вирощена у водоймищах району. Це — карась, короп, товстолобик, білий амур. Але на наших ринках продається дуже багато контрабандної риби, привезеної з інших міст та районів. А для місцевих виробників місце знаходиться не завжди. З цього приводу ми плануємо поспілкуватись з Олександрійською владою: хочеться, щоб на ринках міста були виділені місця для торгівлі рибою, вирощеною у ставках району — у рамках акції „Купуй Кіровоградське”. Тоді й покупці відразу бачитимуть, яку рибу вони купують — місцеву чи привезену з Кременчуцького водосховища або Дніпра.

У ході наради орендарі озвучили й інші проблеми, у вирішенні яких управління агропромислового розвитку пообіцяло сприяння. Наприклад, підприємців дуже непокоїть негативний імідж, що створили їм ЗМІ. А все через скарги, якими засипають пресу деякі громадські активісти і борці за загальнодоступність водоймищ. За словами Юрія Леонідовича, проблема зовсім не в тому, що підприємці залишають лебедів без води, корів без водопою, а місцевих жителів без відпочинку на мальовничих берегах. Причина скарг в іншому — люди, які приїздять на рибалку, не звикли до контролю, їм не подобається, коли забороняють ловити мілку рибу або обмежують кількість улову.

Насправді ж усе зовсім не так. Доступ до води є, але і за порядком орендарі слідкують ретельно. А як же інакше? Адже вони платять податки і піклуються про свій бізнес. Ще невідомо, як би вчинили на їхньому місці самі скаржники, якби стикнулися з браконьєрством, побачили б, що на водоймищі бавляться діти без нагляду дорослих, або мусили постійно прибирати після любителів шашликів. Зате орендарі нічого не мають проти рибалок і прихильників культурного відпочинку на природі. Для місцевих громад проводиться благоустрій берегів, облаштування пляжів та місць відпочинку, дитячих майданчиків. „Порядних орендарів багато, тому не хотілося б нікого відокремлювати, — підкреслив Юрій Леонідович. — Та все ж серед найбільш сумлінних платників і тих, хто завжди йде назустріч владі і місцевим громадам, можна назвати О. Б. Репенька (ставки на території Куколівської сільської ради), М. Марищенко (Войнівська сільська рада), І. Кокот (Новопразька сільська рада), TOB „Колос” (Косівська сільська рада), ФГ „Олександрівське”, ФГ „Тамара”, ФГ „Джерело-2” та інші”.

Олена Карпачова

Комментарии:

Добавить комментарий: