Хроники Александрии

Польська пілка ножна

, 21.10.2011

Польський футбол незвичний для українського ока. Пілкаржи (футболісти) б’ються на полі, як останній раз в житті. В цьому матчі було 2 червоні картки, пенальті, 2:0 після першого тайму, і 2:2 у підсумку. Жорстка, чоловіча боротьба з першої до останньої хвилини, ніяких симуляцій і суперечок з арбітром. В приклад нашим футболістам.


Сьогодні про підготовку до футбольного ЄВРО-2012 в Україні і Польщі говорять чи не у кожному випуску новин. Реконструкція доріг,  будівництво стадіонів, нові готелі, злітні смуги в аеропортах, покращення іміджу держави — усе це, виходячи зі слів чиновників, буде слугувати ще довгі десятиліття українцям.

Як справи з цим в українських  містах, що не знають радості ЄВРО, ви можете оцінити визирнувши у власне вікно. А як там у сусідів? Кілька тижнів тому мені випала чудова нагода споглянути на інфраструктуру і футбольну культуру польських міст, які теж, як і ми, не беруть участі у ЄВРО-лихоманці.

Польща — правила поведінки

Півтори години польоту — і я вже в Євросоюзі. Якщо ви мешканець українського міста-мільйонника, навряд чи вас особливо щось здивує у західних сусідів. Хоча одразу помітно, що ви вже не на Батьківщині.

Тут не знайти приватного будинку під шифером, лише різновиди черепиці; якщо будівлі виходять на проїжджу частину — обов’язково наявні звукоізоляційні стінки; такі рідні нам соняшники, виконують, перш за все, декоративно функцію — їх можна побачити на численних клумбах або в крамниці церед букетів на продаж панянкам (симпатичних зустріти серед  них складно).

Палити офіційно у громадських місцях заборонено, але це не заважає усім, кому не лінь, робити це усюди. Добре, що на сміттярках є спеціальний відсік, щоби зручно „бичкувати” — і сміття не горить, і недопалки не валяються у радіусі двох метрів.

А ось алкоголь на вулиці не п’є ніхто, велика кількість поліцейських патрульних машин теж до того не стимулює. На диво, увечері біля нічних магазинчиків (польською — склепів), на зупинках можна зустріти по двоє-троє осіб, які „відпочивають”, сплячи на дорозі.

Чому наші їдуть працювати „за бугор”?

Будинки, торгові центри, автомобілі, дороги без заторів, громадський транспорт, що ходить чітко хвилина у хвилину без затримок — нічого ультранеординарного, точніше усе так, як має бути.

М’ясна вирізка по 30 грн., сир від 40 грн., сосиски по 24 грн. і це не фарш із целюлози і сої, приправлений підсилювачами смаку та усієї можливої хімії, а нормальна їжа, зроблена з мяса відповідно до стандартів Євросоюза. І це при мінімальній зарплаті „брудними” у Польщі в 1 300 злотих, що „чистими” близько 3 000 грн. Менше просто не має права платити роботодавець.

Piłka nożna (пол. — футбол)

Регіон Сілезія знаходиться на півдні Польщі по сусідству з Чехією. Саме тут мені довелося побувати. Катовіце — чотиристатисячне місто, центр Сілезького воєводства, що являється польським Донбасом, шахтарським і машинобудівним центром країни. Є тут і свій футбольний клуб ГКС „Катовіце” (з цим клубом ПФК „Олександрія” провів один матч на зимових зборах в Терції, наші перемогли 3:2), який має євро— кубкову історію але зараз виступає в другому за рангом дивізіоні Польщі.

Фанати їдуть на виїзд

Сілезія дуже густонаселений регіон, відстань між містами часто здається взагалі непомітною — лише вивіски змінюються. Свій черговий матч чемпіонату Першої ліги „Катовіце” проводив в 30 кілометрах, у містечку Радзьонкув з клубом „Рух”.

Стадіон господарів схожий на арену в нашому Світловодську — футбольне поле оточене пагорбом з дерев’яними лавками і однією трибуною на 500 індивідуальних сидінь. Місцеві кібіце (вболівальники) заповнили не всі місця, а ось гостей прибуло 250.

Фанати „Катовіце” усі в жовтих футболках з тематичними написами — „Ультрас ГКС”, „ГКС Катовіце”, „Екстракласа або смерть”, „дружба ГКС і Баніка” тощо. Серед кібіце стиль „кежуал” в одязі не модний, головне — кольори твого клубу. Цікаво, що кількість виїзних фанатів чітко обмежена на кожному стадіоні, тому всі бажаючі не можуть потрапити на гру. Враховуючи близьку відстань і чималу чисельність фанатів у кожного клубу (на відміну від українських реалій), бажаючих часто буває значно більше, ніж квитків. Організацією виїзду займається офіційний фан-клуб, він же складає списки учасників, орендує автобуси. Без посвідчення особи на стадіон не пускають. Враховуючи гарячий темперамент польських фанатів, колона автобусів всю дорогу супроводжується поліцією.

Гостьовий сектор

Біля входу на стадіон чергують місцеві правоохоронці з собаками, рушницями з гумовими кулями, газом, машина з водометом, але усі тримають дистанцію. І немає жодного поліцейського в автобусі з фанатами і на секторі. При вході кожного ретельно, але коректно оглядають і фотографують з розгорнутим документом.

Господарі, як і гості, ніякого перфоменсу у цьому матчі не використовували. Паркан перед сектором завішаний бригадними банерами, а головна зброя — гучна і злагоджена голосова підтримка. Польський футбол незвичний для українського ока. Пілкаржи (футболісти) б’ються на полі, як останній раз в житті. В цьому матчі було 2 червоні картки, пенальті, 2:0 після першого тайму, і 2:2 у підсумку.

Жорстка, чоловіча боротьба з першої до останньої хвилини, ніяких симуляцій і суперечок з арбітром. В приклад нашим футболістам.

Добре там, де нас нема

Польща далеко пішла від України в соціальному і економічному плані. Їм не потрібно будувати нових доріг і нову інфраструктуру у великих містах — багато було зроблено ще до рішення УЄФА проводити тут чемпіонат Європи. Футбольні клуби не хапають зірок в європейських кубках, футболісти не отримають захмарних грошей за свою роботу, як в Україні, але матчі місцевих команд більш популярні ніж у нас, збирають більшу аудиторію і на стадіонах, і біля телевізорів.

Влада ввела безпрецедентні заходи безпеки, аби боротися з насильством на стадіонах, але ви не зустрінете тут поліцію яка провокує фанатів чи застосовує силу без дуже вагомої на то причини. Буде у вас можливість — обов’язково сходіть на футбол у Польщі, вам сподобається!

Андрій Прайд, фанатський щоденник „Фабрика Футболу” Олександрійські Відомості № 36, 1 вересня 2011 року

Комментарии:

  1. «Реконструкція доріг, будівництво стадіонів, нові готелі, злітні смуги в аеропортах, покращення іміджу держави — усе це, виходячи зі слів чиновників, буде слугувати ще довгі десятиліття українцям.»
    О какой Украине речь… может существует ещё одна на карте мира…
    Если бы небыло обидно, за нашу неньку, после этого сравнения, было бы смешно.

    Piligrimm02,
    d54d7bc

Добавить комментарий: