Хроники Александрии

Дитмайданчики, як пункти утилізації шин

, 15.10.2011

утилізація шин

Гумові покришки у нашому місті можуть просто залишити десь на вулиці, їх часто вкопують для облаштування місць для сидіння і навіть обгороджують ними дитячі ігрові майданчики і пісочниці.

Чи знають батьки, яка небезпека чекає на їхніх малюків?

Справа в тому, що коли покришки, зняті з автівки, не перероблювати, а  просто використовувати у „господарських потребах”, то це принесе більше шкоди, аніж користі.

Побутові відходи, що містять речовини від першого до четвертого класу небезпеки — ось чим є звичайні автомобільні шини, що вийшли з експлуатації.

Ці відходи не можна ні спалювати, ні закопувати у ґрунт. Річ у тому, що при горінні в атмосферу й ґрунт виділяються шкідливі забруднювачі. У землі автопокришка розкладається більше 120 років, а при складуванні зношені шини являють собою загрозу виникнення неконтрольованих пожеж, температура горіння яких приблизно дорівнює температурі спалювання кам'яного вугілля, до того ж їх надзвичайно складно загасити.

Смітник шин — ідеальне середовище для розмноження кровососучих комах і змій, що представляють небезпеку для населення. І навіть, якщо покришки не чіпати зовсім — вони все рівно шкодять, оскільки під дією сонця та води, а також при кімнатній (і вище) температурі здатні виділяти дуже шкідливі токсичні речовини, серед яких і канцерогенні.

Друге „життя” старих шин

Олександрійці звикли до такої „прикраси”, котра сьогодні є у багатьох дворах, садках або школах. При цьому, деякі шини вкопані ніби „просто так”, як наприклад, біля 9 під’їзду на площі Леніна, 7 — звичайні чорні скати, навіть не пофарбовані, призначення яких особисто для мене — таємниця. На вулицях Червоноармійській, 51, Калініна, 88 та Семашко, 46, вони вже яскраво пофарбовані та, у найкращих традиціях нашого міста, вкопані просто на дитячих майданчиках.

Судячи з усього, ці „беушні” шини повинні тішити погляд та доповнювати спортивні знаряддя. На проспекті Леніна 99–101 кольоровими скатами „модно” огороджувати пісочниці, а їхні творчі сусіди навпроти, у подвір’ях будинків 100-104 скатами огороджують клумби та навіть використовують скати, як щось на зразок вазонів (тільки без дна) для квітів. Виглядає справді креативно, але з огляду на сказану вище токсичність цих „будматеріалів”, біля такої краси довго краще не дихати.

Наприклад, на вулиці Калініна, 77 біля 5 під’їзду скати вкопали кілька місяців тому. Якраз по периметру дитячого майданчику. Якщо уявити, що поряд немає звичайних дерев’яних лавок, можна подумати, що скати вкопали, аби замінити лавки більш дешевим та доступним „інвентарем”. Але ж, ні — лавки є.

На одній з таких лавок сиділа пенсіонерка Лідія Іванівна, мешканка будинку. Вона розповіла, що відпрацьовані шини вкопали два місяці тому, займався цим Віталій Андрійович, старший дому. За словами Лідії Іванівни, покришки набирались „на базі”, на яку невідомо звідки потрапили (жінка не виключає і варіанту Чорнобиля!).

На майданчику часто граються діти, особливо влітку, коли тепло. Та не зважаючи на те, що старше покоління не раз говорило Віталію Андрійовичу про шкідливість скатів, результату — нуль. Поки ми розмовляли з Лідією Іванівною, біля сусіднього під’їзду з’явились молоденька мама з сином 4-5 років. Сподіваючись, що їй дана проблема теж не байдужа, ставлю ті самі питання.

Виявилось, що жінка теж проживає у 77 будинку та часто гуляє з сином на майданчику. Але на відміну від старшої співмешканки, вона або справді не переймалася особливо небезпечністю скатів, або ж просто показувала сину приклад, що на вулиці з незнайомими говорити не можна:

— Скажіть, будь ласка, ви часто гуляєте з сином на майданчику?

— Так, щодня.

— А знаєте, що скати виділяють шкідливі токсичні речовини?

— Хм… ні, не знаю, — відповіла молода мати з таким виглядом, ніби питання здалось їй смішним, не вартим уваги.

— Можливо, ви чули, як інші батьки це обговорюють?

— Ні, не чула.

Що потрібно робити зі старими покришками?

„Якщо ви є власником автомобілю, відпрацьовані покришки маєте залишати на вулканізаціях. Там їх збирають та відвозять на подальше зберігання або утилізацію”, — повідомив Ігор Бойчук, завідувач відділенням Олександрійської санепідемстанції. Ігор Романович розповів, що роблять із покришками та іншими токсичними відходами в Олександрії:

— Коли на підприємствах утворюються токсичні відходи, з документацією щодо кількості відходів на рік, приходять у санстанцію. Також приносять документи щодо місця, де вони тимчасово зберігатимуться (згідно з держстандартом, зношені автошини на території підприємства тимчасово повинні зберігатися на відкритому асфальтованому майданчику), договори про вивезення цих відходів на сміттєзвалища або у спеціальні місця для зберігання токсичних відходів. Далі санстанцією перевіряється достовірність цієї інформації (чи є умови зберігання) та якщо все вірно, видається погодження щодо зберігання і подальшого вивезення їх за договірними умовами на звалища або переробку.

Україна „по вуха” у старих шинах

За даними Мінекології, проблема відпрацьованих покришок досягла в Україні досить широких масштабів: щороку в країні автомобілістами викидається близько 180 тисяч тонн використаних автомобільних шин, а на кожного жителя в день припадає більше ніж 13 грамів шинного пилу.

В той же час, на спеціалізованих підприємствах переробляється лише нікчемна частина цього матеріалу — до 14 тисяч тонн або не більше 8%. Вся річ у тім, що утилізацією покришок займається досить невелика кількість підприємств: з економічної точки зору завод з переробки шин є не найвигіднішою інвестицією.

Але лише в Україні — через те, що в промисловості не упроваджуються сучасні технології, орієнтовані на безвідходне виробництво. Для порівняння — за кордоном попит на продукцію шинопереробних заводів досить високий. Залежно від ступеня подрібнення, шинну крихту застосовують у виробництві нових покришок, у виготовленні шлангів, водовідштовхувальних покриттів для дахів, залізничних шпал, підошов для взуття, коліс інвалідних колясок, покриттів тенісних кортів і дитячих майданчиків, а наймасовіше при виготовленні покриттів для автодоріг (14-15 тонн на 1 кілометр дороги).

З рідких вуглеців, що отримуються в результаті теплової обробки автогуми, є можливість отримувати дизельну і бензинову фракції, які близькі до дизельного і бензинового пального, запевняють експерти. Тому, в цивілізованих країнах показник частки переробки використаних шин досягає 45%, в цілому по світу він складає близько 20% (мається на увазі екологічна переробка, оскільки такі екологічно небезпечні види утилізації шин, як спалювання або закопування шинної крихти, в розвинених країнах давно заборонені).

Рука держави

У серпні 2011 року Міністерство екології та природних ресурсів України оголосило про наступне: „На виконання доручення Президента України „Щодо підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері поводження з відходами” Міністерство екології та природних ресурсів реалізує програму утилізації небезпечних відходів в усіх регіонах України… За ініціативою Мінприроди ухвалено постанову КМУ „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 915”. Постановою передбачено введення норм утилізації зношених шин постачальниками.

Метою проекту постанови є запровадження механізму поводження з відпрацьованими шинами на основі відповідальності їх виробників та імпортерів. Удосконалення організаційно-економічного механізму дотримання  вимог законодавства постачальниками шин дозволить підвищити ефективність функціонування системи збирання, заготівлі та переробки відпрацьованих шин, а також збільшити обсяг використання відходів як вторинної сировини”…

„Відповідальність” виробників і продавців полягатиме у тому, щоб не безпосередньо перейматися утилізацією старих покришок, а платити за це гроші державі.

Як повідомив міністр екології та природних ресурсів Микола Злочевський, „з усіх виробників та імпортерів шин буде братися плата, яка дорівнює їх утилізації, що дозволить очистити величезні території. Ми припинимо спалювання, яке забруднює повітря”.

З цього приводу на автомобільних форумах в мережі Інтернет вже прорікли подорожчання шин у недалекому майбутньому.

Плани

За словами призначеного у червні цього року директора Державного підприємства „Укрекоресурси” Євгена Романенка, є намір створити виробничий комплекс, що буде здійснювати утилізацію відпрацьованих шин шляхом переробки їх на дрібну крихту, яка надалі буде використовуватися в будівництві доріг та спортивних майданчиків. На сьогодні фахівцями підприємства розглядаються виробничі можливості „Укрекоресурсів”.

утилізаця шин
утилізації шин
Наш кор.

Комментарии:

  1. Вся статья о том как вредны шины, сколько токсинов выделяют. А в конце: «… є намір створити виробничий комплекс, що буде здійснювати утилізацію відпрацьованих шин шляхом переробки їх на дрібну крихту, яка надалі буде використовуватися в будівництві доріг та спортивних майданчиків.»

    Тоесть опять шины попадут на детские и спортивные площадки, только уже в измельченном виде. И будут выделять те же токсины, только во много раз больше.

    ...,
    ff75319
    • так это же совсем другие деньги — а так, просто шара! Я думаю, больше вреда детям приносят чипсы, газировка, ранний алкоголизм и прочее…

      Ия,
      3d08cab
  2. а че в заглавии «дЫтмайданчыки»
    че это за песака песал )))

    Кот,
    a57c086
  3. По улицам городов столько машин ездит, а автор такую х… написал… дебилнок хренов

    Стас,
    b7bcbaf
    • это сейчас красиво, а потом наши дети болеют. о вреде задумываемся тогда когда нас это каснулось непосредственно.

      Аноним,
      4da56da
  4. 1. за офційними даними в Україні 180 тис.т зношених шин щороку потрапляють на звалища, але підрахуйте: при кількості 7,5 млн. ЛА, які в середньому змінюють шини (4 шт.) один раз на 2-3 роки, то отримуємо не менше 200 тис.т щороку. + комерційний транспорт — 3,5 млн. шт офіційно зареєстровано.
    2. є багато даних про вплив зношених шин (ЗШ) на навколишнє середовище (НС), але найбільшу небезпеку несуть пожежі на шинних звалищах, все інше — малодоведено.
    3. беззаперечно, шини треба переробляти (все-одно, крихта, піроліз чи інші методи), так користі буде набагато більше: утилізація відходів, застосування вторинної продукції/сировини, скорочення видобутку первинних ресурсів.
    4. нова постанова дуже гарна, але вона не враховує кількість шин, завезених нелегально + здатність укр.підприємців до ухиляння від сплат різних податків чи зборів, думаю, цей підхід дасть аж 0 результат для Українив цілому та поповнення гаманців тих, хто це ініціює…..

    Юлия,
    e389dbc
  5. Выражаю саболезнования семье трагически погибшего Виталия Сухомлина.(доктор цм ликарни.)

    Вася,
    c4410d0

Добавить комментарий: