Хроники Александрии

Без авіабази Олександрію не уявити

, 25.08.2011

гвардійська авіаційна база

В Україні традиційно в останню суботу серпня відзначається День авіації та літакобудування. Цього року авіатори святкуватимуть 27-го серпня. Авіаторам Олександрійської вертолітної бригади, яка входить до структури ВВ МВС України, є чим пишатись: вони сповна підтвердили свою необхідність та важливість при виконанні будь-яких завдань, покладених на Внутрішні війська.

Гвардійську авіаційну базу Внутрішніх військ МВС України, дислоковану в місті Олександрії на Кіровоградщині, по праву можна вважати унікальною: в якій ще частині військ правопорядку у штатному розпису техніки значаться літаки та вертольоти? Відповідно і служба в авіаторів з шевронами МВС особлива — зранку екіпаж літака ще в Україні, а вечір він зустрічає, скажімо, десь у Китаї, куди прибула делегація МВС. У переддень свята про службові будні нашим читачам погодився розповісти тимчасово виконуючий обов’язки начальника відділення виховної роботи військової частини 2269 майор Олег Дон.

Кор.: — Які завдання нині покладаються на гвардійську авіаційну базу Внутрішніх військ?

— Сьогодні частина перебуває у постійній готовності до виконання цілого ряду завдань, серед яких — вогнева підтримка дій підрозділів Внутрішніх військ, ведення повітряної розвідки, висадка повітряних десантів, перевезення особового складу, вантажів. Якщо заглибитись у суті цих завдань, то, так би мовити, на нашій совісті — максимальна оперативність та мобільність військ правопорядку. До речі, завдяки вдалому географічному розташуванню Олександрії вертольоти авіабази без дозаправки можуть за лічені години доставити той чи інший підрозділ ВВ до будь-якої точки України.

Наші екіпажі постійно беруть участь у різноманітних навчаннях, під час яких відточують свою льотну майстерність. Скажімо, востаннє вертолітники авіабази відмінно показали себе у жовтні минулого року під час антитерористичних тактико-спеціальних навчань підрозділів спеціального призначення ВВ, які проходили у Балаклавській бухті неподалік Севастополя. Навчання проходили у рамках проведення у кримській столиці спільного засідання колегій України та Російської Федерації, тож умілі дії спецназівців та екіпажу вертольота, який забезпечував їх десантування, високо оцінив і міністр внутрішніх справ України, і його російський колега.

Кор.: — В історії військової частини було багато героїчних сторінок…

— Найбільш важливі і трагічні з них — це Афганістан та Чорнобиль. Інтернаціональний обов’язок в ДРА виконували 547 військовослужбовців полку, з них 96 чоловік — двічі. 11 військовослужбовців, проявляючи мужність та героїзм під час виконання бойових завдань в ДРА, загинули. Наша частина однією з перших була піднята по тривозі для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Протягом 1986 року в ліквідації брали участь 163 військовослужбовці частини, здійснено 429 вильотів на реактор, в жерло палаючого випромінюванням реактора скинуто 764 тонни вантажів. Один військовослужбовець — старший прапорщик Микола Ганжук під час виконання завдання з дезактивації реактора загинув в авіаційній катастрофі.

Кор.: — Які найбільш важливі чи незвичні завдання, успішно виконані військовослужбовцями авіабази впродовж останніх років, можна пригадати?

— Визначити, які вильоти були більш складними чи важливішими, я навряд чи зможу, а от щодо найбільш яскравих епізодів з історії частини… Наприклад, у лютому 2001 року екіпаж Мі-8 на Кременчуцькому водосховищі евакуював з крижини 59 рибалок. Як на мене, епізод, коли було врятовано стільки людських життів, може бути приводом для гордості всієї частини.

До речі, особовий склад авіабази постійно залучається до проведення пошукових чи рятувальних робіт, боротьби з наслідками стихійних лих. Минулого літа, коли країну охопили лісові пожежі, у небі над Херсонщиною та Кримом чергували два екіпажі МІ-8МТ. Під час повітряної розвідки вертолітники неодноразово виявляли осередки займань, тож згодом були заохочені керівництвом МНС.

Кор.: — Зі сказаного зрозуміло, що нашим авіаторам в Україні роботи вистачає. А чи часто доводиться екіпажам авіабази вилітати за кордон?

— Слід уточнити: закордонні польоти здійснюють лише два наші літаки — АН-74 та АН-26, але доволі часто — перевозять урядові делегації, керівний склад Міністерства внутрішніх справ. Якщо порахувати, за останні 10 років нашими екіпажами здійснено вильоти до понад 30-и країн близького і далекого зарубіжжя. До речі, до виводу з Автономного Краю  Косово спеціального миротворчого підрозділу МВС України саме на літаках авіаційної бази здійснювалась ротація українських миротвооців.

Кор.: — Яка ситуація з кадрами?

— Слід зазначити, що для підготовки кваліфікованого льотчика за нинішньої кількості і  тривалості навчальних польотів потрібно не менше десяти років! Тим часом ми нині значними темпами втрачаємо найкращих людей. Гвардійська авіаційна база ВВ має значну плинність кадрів порівняно з іншими військовими частинами Внутрішніх військ. Причина банальна — гроші. Надто вже велика різниця між розміром грошового забезпечення військового льотчика та платнею пілота у приватній авіакомпанії. Думаю, ситуація з кадрами змінилася б на краще, якби авіатори ВВ мали змогу брати участь у миротворчих місіях під егідою ООН. До речі, льотчики Збройних Сил України нині активно працюють у небі Ліберії, Сьєрра-Леоне, Кот-д’Івуару.

Кор.: — Коротко про уклад повсякденного життя…

— Особовий склад частини не виконує завдань з охорони громадського порядку, а повністю зосереджується на льотній та інженерно-авіаційній підготовці. У середньому раз на тиждень проводяться польоти, яким передує один день попередньої підготовки авіаційної техніки. Також протягом тижня проводиться по одному парковому дню на авіаційній та автомобільній техніці. Понеділок, як правило, присвячується заняттям з командирської, підготовки.

Кор.: — В авіації зазвичай існують свої забобони. Які прикмети в пошані у вас?

— Так, вони справді є. Наприклад, тренувальні польоти ніколи не плануються на 13-е число та великі релігійні свята. Крім того, в авіації не заведено вживати слово „останній”, замість нього кажуть „крайній”. Погодьтеся, словосполучення „останній політ” звучить якось двозначно. Взагалі є безліч інших негласних правил: не можна збирати квіти на аеродромі перед і під час польотів, не можна робити записи в бортовому журналі вертольота чи літака ручкою чорного кольору, жоден екіпаж ні за що не стане фотографуватись на згадку перед вильотом. Стороння людина може здивуватись — мовляв, що за темнота? Але ці негласні традиції формувались поколіннями льотчиків, і я не зустрічав сміливця, який наважиться просто так їх порушити.

Кор.: — У такому разі, „крайнє” запитання: чи бачите ви гідну зміну для нинішніх воїнів Внутрішніх військ і гвардійської авіабази зокрема?

— За роки дислокації в Олександрії наша частина стала фактично основною базою для допризовної молоді. Ми регулярно проводимо дні відкритих дверей, запрошуємо школярів, учнів місцевих професійно-технічних училищ. Приємно відзначити, що наші гості зазвичай після відвідин залишаються у захваті. Попри всі негаразди українська молодь цікавиться службою, а отже, настане час — і колектив авіабази й інші частини ВВ поповнить нове, не менш гідне своїх попередників покоління захисників Вітчизни.

О. Осауленко

Комментарии:

  1. ==Надто вже велика різниця між розміром грошового забезпечення військового льотчика та платнею пілота у приватній авіакомпанії.== который фактически\реально ПРИНИМАЕТ участие в обеспечении боевх действий, за БЛОК НАТО В АФГАНИСТАНЕ и АФРИКЕ

    БУЦЕФАЛ,
    00602c3
  2. 51-й Гвардейский Отдельный Вертолетный Полк http://www.skywar.ru/51GvOVP.html

    Авиация в локальных конфликтах,
    00602c3

Добавить комментарий: