Хроники Александрии

Полтавська битва

, 25.07.2011

8 липня ПФК „Олександрія” перемогла полтавську „Ворсклу” з рахунком 1:0. Це стало несподіванкою не тільки для ворсклян, але й для багатьох скептично налаштованих олександрійців.

„Ще задовго до матчу чули розмови про те, з яким рахунком програємо — 0:3 чи 0:4, — розказав в одному інтервю Давід Таргамадзе. — Не звертали на це уваги. Фарт дійсно був на нашому боці”.

ФК „Ворскла”: Величко, Курилов, Чєснаков, Селін, Янузі (Закарлюка, 73), Осипенко (Сачко, 73), Кривошеєнко, Маркоскі (Ребенок, 85), Безус, Краснопьоров, Даллку.

ПФК „Олександрія”: Паньків, Старенький, Таргамадзе (Сидоренко, 84), Ксьонз, Назаренко, Гітченко, Зейналов (Єрмак, 66), Довгий, Казанюк (Арурі, 46), Чередніченко, Сахневич.

Зустрічали у капюшонах

Півсотні фанів в автобусі, жовті футболки, три вільних місця, які швидко займають. До початку матчу у Полтаві — 5 годин. Перед виїздом представник ПФК „Олександрія” зачитує правила поведінки на секторі. Дуже прохає не ламати стільці, як то було в Одесі. Дехто з фанів посміхається при згадці, у якому стані там були сидячі пристрої.

Автобус олександрійцям виділив клуб, вартість квитка — 50 грн. Це був найдешевший варіант. Дехто планував дістатися Полтави потягом, але то виявилося проблематичним.

На під’їзді до стадіону нас прохають закрити вікна шторами і не визирати у вікна, щоб суворі ворскляни не закидали камінням. Пасажири, звичайно, проймаються священним жахом перед можливими неприємностями. Біля спорткомплексу на нас вже чекає десятка фанів „Ворскли”. Літо настільки спекотне, що дехто з них з остраху схопити сонячний удар надягнув спортивну курточку з капюшоном. Вони роздивляються нас, наче ми туземці з якогось забутого Богом острова. Міліція прохає їх залишити територію. Ми в цей час проходимо кілька кордонів обшуку і з нетерпінням крокуємо на стадіон. Тут олександрійцям відвели сектор прямо напроти сонця, тож усі мали змогу добряче засмагнути. Небесне світило увесь перший тайм нещадно лупило в очі, заважаючи переглядати матч. На табличці з номером трибуни помічаємо стікери різних фан-рухів, що були тут до нас. Наліплюємо і свої. Стадіон вміщає до 25 тис. глядачів, на грі присутньо близько 7 тис.

„Льодяний душ” від Давіда

З перших хвилин у поле несуться заряди фанів. Наших активних опонентів — удвічі більше. Їхню підтримку добряче чути, в тому числі і звук барабану. Теж саме вони відмітили після гри про олександрійських фанів. Повз наш сектор час від часу пролітають ластівки. Це нагадує про бузьків, яких нерідко можна побачити у небі під час гри на рідній „Ніці”.

Звертаємо увагу на відсутність „сам собі режисерів” у формі, що зазвичай під час матчів знімають фанів на камеру. З цікавістю поглядуємо на кольоровий екран стадіону. Ду-у-уже незвично бачити на табло фото наших гравців! Це як один з маленьких бонусів перебування у Премєр-Лізі.

Гра йде напружено. На стадіоні — наче електричні розряди. І ось м’яч у воротах „Олександрії”. Трибуни вибухають радісними криками, але гол не зараховують через офсайд. Пізніше зясується, що його не було, але яка вже різниця. З самого початку успіх на нашому боці! На 50-й хвилині він продовжується влучанням шкіряного вже у ворота суперника. До мене підскакує малознайомий фанат, хапає у обійми і ми стрибаємо у ейфорії з усім сектором! Шалене відчуття перемоги, хоча попереду ще цілий тайм. Автор голу — Давід Таргамадзе! Це не перший влучний удар 22-річного хлопчини у складі ПФК „Олександрія”. „Льодяний душ” — описують своїх відчуття від голу полтавчани у своєму звіті.

Арурі подарував футболку

Гра йде з почерговою перевагою. Наші гравці тільки й встигають отримувати жовті та червоні картки. Хто з такими успіхами вийде на наступну гру проти київського „Динамо”, замислюємося ми? Мабуть, судді вирішили реабілітуватися таким чином за незарахований полтавчанам гол. Щедрість арбітрів цього дня не має меж, тож доходить і до пенальті. Воротар ПФК „Олександрія” Юрій Паньков рятує команду від нічиєї. Рахунок незмінний — 1:0 на нашу користь. Таким він лишається і до закінчення гри. Після гри напівзахисник олександрійців Мохамед Арурі кидає фанам свою футболку. Охочі отримати „трофей” стрибають за нею у повітря і завалюються на стільці сектору. Футболка вщент мокра, піт з неї аж капає. Гравці виклалися на повну. Такі дарунки нам дістаються дуже рідко. З останніх — футболка Дмитра Козаченка, який залишив команду рік тому.

Так, з Арурі вирахують певні кошти, але чорт забирай — це того варте! Полтава переможена! „Недооцінили суперника!” — резюмує один з фанів.

Урок від „авантюристів”

„До матчу ми дуже ретельно вивчали „Ворсклу”, — розказав на прес-конференціі головний тренер ПФК „Олександрія” Володимир Шаран:

— Ставку робили на колективну гру. У середині першого тайму ми трохи „підсіли”, могли пропустити. Це через коротку перерву по закінченню першості першої ліги. У другому таймі було важко грати у складі лише з 10 гравців”.

Нагадаємо, що у складі команди відбулися серйозні зміни, багато молодих гравців і дебютантів. До речі, серед новачків є два футболіста з Тунісу.

Головний тренер ФК „Ворскла” Микола Павлов зазначив, що гра полтавчан не була такою вже й поганою. Невдалий пенальті свого підопічного Павлов пояснив втомою після „учорашньої гри у дублі”. До того ж тренер не виключав і другого голу у ворота своєї команди.

„Олександрійці авантюрно грали у контратаках”, — відзначив він.

Те саме можна сказати і про пенальті. Але без належної підготовки й він не допоміг би. Воротарю Юрію Панькову наставник підказав, в який кут його супротивник б’є зазвичай.

„Нехай ця перемога буде гарним повчальним уроком для всіх інших команд, ПФК „Олександрія” — не хлопчик для биття” — відмітив напівзахисник ПФК „Олександрія” Павло Ксьонз.

На меті у керманичів клубу — закріпитися у Премєр-лізі.

Андрій Прайд, фанатський щоденник „Фабрика футболу”, Олександрійські Відомості № 28 (14.07.2011)

Комментарии:

Добавить комментарий: