Хроники Александрии

Продати землю чи ні — має вирішити народ

, 25.06.2011

Днями Президент В. Янукович заявив, що законопроекти по земельній реформі будуть направлені до Верховної Ради у вересні, після громадського обговорення. Земельна реформа на першому етапі має на меті встановлення справедливої ціни на оренду землі, а не на її продаж. „Реформа дасть можливість власникам паїв, а їх — близько 6,5 мільйона, отримати справедливу ціну на оренду землі, а згодом буде можливість за бажанням пайовиків і продати землю — за відповідних умов, тільки-но вони будуть відпрацьовані. Але тільки тут, в межах країни”, — підкреслив В. Янукович. За словами голови держави, на продаж землі „за межі України” буде накладено мораторій „на певний термін”. „А на який термін, ми самі побачимо”, — додав Президент. Концепція та законопроекти земельної реформи будуть обговорюватися в Україні протягом літа, а на початку осені будуть прийняті Верховною Радою.

За словами Януковича, земельна реформа буде спрямована на розвиток аграрного сектора, на відновлення інфраструктури села. В цьому плані будуть впорядковані орендні земельні відносини, реформа зробить землю товаром, і цей товар стане гарантією для отримання кредитів. Міністерство аграрної політики України пропонує дозволити здійснювати угоди з продажу земель сільськогосподарського призначення тільки фізичним особам — громадянам України.

Питання щодо відміни мораторію на продаж землі мусується вже давно, а останнім часом викликає неабияке занепокоєння в масах, особливо серед селян. Тема продажу землі все частіше лунає у виступах політиків. Проте достовірної інформації стосовно планів уряду з цього приводу немає. Закінчення строку дії мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні за різних президентів і урядів переносили вже не один раз. Основним аргументом завжди було Те, що в країні немає земельного кадастру и закону про ринок землі. Останній раз мораторій продовжили до 1 січня 2012 року. До цього часу уряд зобов’язався підготувати необхідний пакет документів, аби врешті-решт скасувати мораторій.

Народ вирішив не чекати, поки гряне грім, і висловити свій протест проти скасування мораторію. Асоціація фермерів та приватних землевласників України, яка налічує 25 обласних та 394 районні осередки, підтримала ініціативу опозиційних „політичних сил і проводить Всеукраїнську акцію — збір громадської думки стосовно перспектив продажу землі і підписів проти відміни мораторію. Про те, що хвилює землеробів, ми говоримо з головою осередку Асоціації фермерів та приватних землевласників України в Олександрійському районі, депутатом районної ради Юрієм Плахотнюком.

— Президент сказав однозначно: ринок землі буде на початку 2012 року. От ми хочемо спитати у людей — як вони ставляться до продажу землі, — говорить Юрій Леонідович. — Ми прагнемо допомогти державі розібратись у цьому питанні. Чому 450 депутатів повинні вирішувати долю народу? Хай люди самі скажуть своє слово. За великим рахунком, земельна реформа потрібна. Але не у такому форматі. Та й наші люди до неї ще не готові.

— Як голова районного осередку Асоціації фермерів Ви, певно, маєте підстави для таких тверджень.

— Осередок Асоціації фермерів — це громадська організація, яка налічує близько 165 осіб — власників фермерських господарств. Створив його О. Шибанов, першим головою АФЗ був обраний Л. Івахнюк, а одними з перших фермерів, що вступили до організації, стали В. Пономаренко, В. Терещенко та інші. Всеукраїнська ж Асоціація фермерів та приватних землевласників розпочала роботу у 1991 році, у витоків її створення стояв І. Томіч, який понад 10 років очолював цю організацію і, будучи депутатом Верховної Ради і працюючи в аграрному відомстві, багато зробив для неї.

На загальнодержавному рівні була прийнята програма розвитку фермерського руху в Україні і Закон України „Про фермерське господарство”, в якому було чітко визначено межі земельних ділянок, які могли бути в користуванні у фермерів — до 50 га. Держава фінансувала сільськогосподарські проекти, кредитувала фермерів. На початку 90-х фермери мали змогу взяти в кредит під наступний урожай техніку, і ті, хто скористався цим шансом, забезпечили себе повним набором — від борони до комбайну. Крім того, в управліннях сільського господарства на місцях фермери за рознарядкою одержували пальне, посівний матеріал. Ціна на сільгосппродукцію була фіксованою, фермери здавали урожай на елеватори, платили податки — було чим платити.

У такому раю ми пожили приблизно три роки. Кількість фермерів постійно зростала, до кінця 90-х в Україні був інтенсивний розвиток фермерських господарств. А потім межі земельних ділянок для фермерів обмежили до 25 гектарів, а згодом — і до 15, Почав „стрибати” долар, в аграрному секторі почалися спекуляції на продукції, лобіювання певних інтересів. Ця тенденція зберігається і на сьогоднішній день.

— У Вас також було фермерське господарство?

— У 1991 році ми разом з трьома іншими фермерами створили асоціацію „Інеса”. її керівником був Віктор Пономаренко, я вів бухгалтерію, відповідав за постачання і збут продукції. У нас було 150 гектарів землі, Королівський елеватор в оренді, 50 свиней, 10 корів. „Інеса” займалися овочівництвом, виробництвом м’яса і молока.

— Чому ж усе скінчилося?

— Тому що наші політики були зайняті своїм власним майбутнім. Нам просто не пощастило з керівником держави. Якби Україну очолив не політолог, а господарник (приміром, голова колгоспу) — все було о зовсім по-іншому. Взагалі, українцям потрібен не парламентаризм, а президент-патріот і поміркований націоналіст. А сільське господарство в Україні повинно бути збалансованим і багатогалузевим. У кожному селі повинна працювати крупорушка, олійниця, приймальні пункти. Я взагалі виступаю за розвиток споживкооперації. Треба рятувати населення — ті 10% селян, які ще мають бажання залишитися жити і працювати у селі.

Люди тікають з села, тому що не бачать перспектив розвитку. Рішення про споживкооперацію треба прийняти депутатському корпусу, надати селянам законні пільги, створити свій ринок. Я виходив з цими пропозиціями до голови державної районної адміністрації. У нас в аграрному секторі працюють потужні холдинги. І люди не бачать, що можна працювати й по-іншому. Якщо орієнтуватись лише на отримання прибутку, то, звичайно, ліпше холдинг. А якщо ставити за головну мету відродження села, створення робочих місць, краще було б, щоб виконувався Закон про фермерське господарство. Люди були б зацікавлені у розвитку, і село б розквітло. А село — це колиска мови, традицій й усього кращого, що є в народі. А зараз село знищується, як і фермерство, і малий та середній бізнес. 20 мільйонів людей — наших дідів та батьків — віддали життя за те, щоб не пустити німців на нашу землю. А тепер ми віддамо цю землю за безцінь.

— Але ж перший заступник міністра аграрної політики України М. Безуглий заявив про обмеження прав на купівлю сільськогосподарських земель для іноземних компаній та іноземцям — щоб захистити інтереси українських виробників. Адже засновниками, власниками або співвласниками великої кількості концернів, товариств та ПП в Україні є іноземці та іноземні компанії.

— Пан Безуглий нещодавно повідомив про результати соцопитування населення, згідно з яким 69% респондентів (селян) виступають за продаж землі. За результатами ж соціологічного опитування, проведеного Центром соціальних експертиз на замовлення Світового банку, 52% українських селян, які володіють земельними частками, виступають категорично проти скасування мораторію. 41% власників земельних паїв заявили про готовність продати землю, але лише громадянам України — і за умов створення нормального ринку землі. Зараз більшість селян здають свої ділянки в оренду. Майже дві третини з них не хочуть відмовлятися від такої практики навіть тоді, коли б у них з’явилася можливість продати землю.

От ми і хочемо дати людям можливість висловити свою точку зору з цього приводу, а разом з тим, і перевірити — чи співпадають офіційні результати опитування з реальними настроями народу. Тому що за нашою інформацією усі фермери однозначно проти продажу землі.

— Що може чекати на Україну в разі скасування мораторію на продаж землі?

— Наше суспільство ні морально, ні економічно не готове до продажу землі. Морально — тому що розуміємо: при існуючому рівні корупції людина не буде захищеною, економічно — не маємо коштів, щоб купити землю. У законопроекті „Про ринок земель сільськогосподарського призначення” йдеться про те, що купити землю має право тільки фізична особа. Ви ж розумієте, яка фізична особа зможе собі дозволити купити землю. Навіть за сьогоднішніх розцінок пай (5,5 гектарів) коштує понад 50 тисяч гривень. 1,5 тисячі гектарів землі коштуватимуть 250 мільйонів гривень… Де візьме фермер 15 мільйонів, щоб купити 10 гектарів землі?

У лютому, на 21-му з’їзді Асоціації фермерів України, багато людей виступили з критикою політики уряду в аграрному секторі. Перший заступник міністра аграрної політики М. Безуглий запросив фермерів прийти на засідання профільного комітету Верховної Ради і висловити там свою точку зору. Ми скористалися цією нагодою і ходили на засідання комітету, як на роботу. Але це не дало бажаного результату. При попередньому уряді ми навіть страйкували, вимагаючи наведення ладу у питаннях кредитування, створення земельного кадастру та іпотечного банку тощо.

— І що у такому випадку планує робити Асоціація?

— Фермери поки що не можуть зрозуміти користі від об’єднання. Вони думають, що працюватимуть тихесенько, і їх ніхто не чіпатиме. Такий наш менталітет, ми — хуторяни. Але так не може бути завжди. Щоб відстоювати свої інтереси, фермери повинні бути активними, брати участь у виборах і балотуватися у ради усіх рівнів. Без цього вони не зможуть себе захистити. Адже сьогодні у Верховній Раді немає жодного фермера.

Закон про ринок землі можна приймати лише за наявності державної програми розвитку села, щоб люди бачили своє майбутнє і почувалися потрібними державі. Тож звертаюся до фермерів, до сільгоспвиробників з проханням відкинути політичні мотиви і об’єднати зусилля у загальній справі. Підтримайте ініціативу проведення референдуму проти скасування мораторію на продаж землі, приходьте 25 червня о 10.00 у районний будинок культури і висловіть свою громадянську позицію з цього питання. Ми йдемо до Євросоюзу. Уся Європа живе дрібними фермерськими господарствами. А зараз у людей скуплять землю по 15 тисяч гривень за пай, а то й менше. У Польщі гектар землі спочатку коштував 1,5 тисячі евро, а сьогодні, через 5 років після початку продажу землі – 20 тисяч євро. Зробіть висновки і не поспішайте продавати свою землю!

Олена Карпачова

Комментарии:

  1. Это будет последний гвоздь в крышку гроба для сельского хозяйства Украины… А на результаты «громадських обговорювань» всем будет плевать, как обычно…

    Ия,
    3d08cab
  2. Угу! Что то подсказывает, что большая часть проголосует за право продать свою землю (восточные регионы по большей части), фермеры, доведенные до банкротства непосильными кредитами, просто обманутые люди…всякого рода алкозавры и тд. и тп. Маргинальных элементов хватает… Увидите сколько ушлых сразу появится…

    @Tower@,
    08550f8
  3. Референдума не будет, поэтому не стоит говорить о том, что реально не может быть достигнуто, поэтому об основном:
    1.Сегодняшняя ситуация в сфере земельных отношений устраивает всех ее участников и не требует запуска механизма продажи земли, причем это касается как крупных землепользователей, так и мелких хозяйств — они не могут извлекать с оборота свои средства для покупки земли, их просто нет. Разве что усиления борьбы с коррупцией вокруг принятия земельных решений чиновниками, где взятки по прежнему зашкаливают.
    2. Предложение земли на протяжении ряда лет остается неизменным, новые площади не растут, поэтому механизм продажи земли приведет к тому что наворовавшие бандюки будут скупать землю у селян, готовых продать ее за копейки, но при этом вступать в жесткий конфликт с сельхозпредпиятиями разных организационно-правовых форм, которые обрабатывают эту землю — столкнемся с кровавым переделом собственности, уничтожены в первую очередь будут фермерские хозяйства.
    3. Как следствие монополизация рынка сельхозпродукции, развалена вконец будет инфраструктура села.

    forsage,
    535b477
    • 95% сельхоз.земли документально в частной собственности-у так называемых пайщиков (в основном жители села), а фактически у с\х предприятий, 70% которых, в этом и прошлом году, по перезаключало договора аренды на 10 лет, т.е. до 2020-21 года. Так что земельная реформа на сегодняшний день ничего не изменет, разве, что увеличатся рейдерские захваты мелких и средних с\х предприятий.
      Теперь что касается продажи земли, то она и сегодня разрешина, называется — имущественным взносом в уставной капитал частного предприятия, с последующим выходом и выплатой денежной компенсации за имущественный взнос, законодательно регулируется следующим образом:

      1.ст.28 ЗК України Сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, крім державних і комунальних, землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності яке в тому числі набувається шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників.
      2.п.14. Прикінцевих положень ЗК україни До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.
      Таким чином, вводячи мараторій на продаж с\г земель законодавець НАВМИСНО надав змогу приватним підприємствам набувати таку землю у власність, оскільки така організаційно-правова форма юр.особи не є господарським товариством, хоча б з тієї причини що її діяльність не регулюється ЗУ «Про господарські товариства». Всі юр.особи землевасники, що мають у кристуванні більше ніж 100 000 га. с\г землі, з самого початку використовуть вказаний варіант.
      ТОМУ ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА ВИКЛИКАЄ БІЛЬШЕ ПОЛІТИЧНОГО ГАЛАСУ НІЖ ВИНИКНЕННЯ КАРДИНАЛЬНИХ ЗМІН В ЗЕМЕЛЬНИХ ПИТАННЯХ.

      Sky,
      21fd50a
  4. http://focus.ua/society/191414

    Суровый,
    1aecd65

Добавить комментарий: