Хроники Александрии

ПФК „Олександрія” в Прем’єр-лізі!

, 7.06.2011

ПФК «Олександрія»

Відбулося! Дочекалися! Дотерпіли! Завоювали! Заслужили! Ми повернулися! З 2004 року, 7 довгих і складних сезонів, олександрійська команда йшла до цієї вершини. Здобувши перемогу над львівською командою, ПФК „Олександрія” гарантувала собі путівку до Прем’єр-ліги. Залишилося зіграти два тури, в яких нам потрібно набрати 1 очко для здобуття малих золотих медалей першості України.

ПФК „Олександрія” — ФК „Львів” 1:0

Гол: Таргамадзе 58

„Олександрія”: Паньків, Сахневич, Чередніченко, Шевченко (Шупік, 60), Довгий, Зейналов (Грицук, 66), Запорожан, Гітченко, Пархоменко (Козак, 46), Ксьонз (Старенький, 73), Таргамадзе (Єрмак, 84)

ФК „Львів”: Когут, Бурлін, Білий, Каваців, Мостовий, Чепурненко (Матвіїв, 90), Танчик, Крамар, Проневич, Мельник (Сікорський, 81), Грицай (Шаповал, 75)

„Ця гра, напевно, одна з найважчих за весь час, що я працюю в Олександрії” — сказав після матчу головний тренер. Володимир Шаран не приховував свого задоволення від виконаної роботи і досягнутого результату: „Завтра я хочу відпочити після важких поєдинків другого кола”. Після фінального свистка було все — і танці на полі, і катання „на пузі”, скандування „молодці” і „Олександрія” з трибун всього стадіону, і шампанське в роздягальні, і масові гуляння вболівальників до пізнього вечора. „Сьогодні на нашій вулиці свято” — звучало звідусіль.

Подарунок до дня міста. Матч з ФК „Львовом” виявився дуже напруженим, за сценарієм схожий на справжній великий фінал. За кілька днів до матчу офіційний сайт клубу оповістив щоб вболівальники заздалегідь подбали про придбання квитків, тому що виявилося багато бажаючих потрапити на цей матч з інших районів Кіровоградської області і навіть з обласного центру. Але все ж аншлагу на „Ніці” знову не було.

В останню неділю травня Олександрія святкує День міста. Фанатами було прийнято рішення організувати невеликий перформенс на цей матч. До роботи взялися за три години до початку гри. Ідея була дуже простою — намалювали герб міста і текстовку „265 — з ювілеєм рідне місто”! Не зважаючи на обмаль часу, все встигли зробити як слід. Коли команди вийшли з тонелю на поле, над 10 сектором здійнялася хмара з паперового конфеті і з’явився підготовлений текст і герб міста Олександрії. Стадіон зустрічав команди аплодуючи, чого зазвичай не буває на „Ніці”. Всі чекали перемоги рідної команди і свята після матчу.

Чи то урочистий настрій, чи велике бажання допомогти своїй команді, чи так зірки зійшлися в цей вечір, але перший тайм 10 сектор відфанатів, наче востаннє в житті. Як для такої кількості людей, звук пісень і „зарядів” був просто відмінним, особливо в першому таймі. Події на полі спонукали не зупинятися, постійно гнати свою команду вперед. Щось фантастичне сталося навкруги, коли Таргамадзе „як рукою” поклав „банку” у ворота львівської команди. Ще раз стадіон вибухнув, коли неймовірний Юрій Паньків потянув „пєналь”, врятувавши для команди таку очіковану перемогу.

Сенсаційний клуб із райцентру. Незвично спостерігати, як новина про маленьку Олександрію стає топовою у стрічках новин усіх загальнонаціональних інформаційних агентств. Рідко там згадують про нас, а ще рідше ці новини позитивні. Наш клуб і його вболівальники роблять велику справу, про Олександрію знають по всій Україні завдяки успіхам наших футболістів. Вже в неділю всі любителі футболу чекали випуски тижневих оглядів футбольних програм, цікаво, як нас сприймуть там, серед еліти українських клубів.

Вболівальники клубів Прем’єр-ліги цікавляться чи вистачить нам фінансів щоб не повторити сумну долю 2004 року, спеціалісти чекають підсилення команди, журналісти прогнозують боротьбу за виживання в наступному сезоні. Так, нам буде непросто! Непросто боротися з клубами які мають бюджет в десятки разів більший, непросто боротися з ментальною нелюбов’ю до провінційних команд, бути готовими до масових вояжів вболівальників інших клубів, які сотнями будуть заполоняти маленькі вулички Олександрії.

Якщо говорити чесно, в нашому місті практично відсутня інфраструктура, щоб прийняти достойно хоча б кількасот гостей. Ні належної кількості готелів, ні належного міського транспорту, зручних і чистих місць відпочинку теж бракує, і я вже не говорю про архітектурні та історичні пам’ятки, яких можна перелічити на пальцях однієї руки. Сьогоднішній успіх ПФК „Олександрія” може стати повштохом для розвитку усього міста. На прикладі підготовки України до проведення ЄВРО-2012, ми, олександрійці, маємо мотивацію змінити наше місто на краще.

Андрій Прайд, фанатський щоденник „Фабрика Футболу”. Олександрійські Відомості № 22 (2.06.2011)

Комментарии:

  1. Все рады и я немножко. Так иногда говориться в народе. Это все прекрасно -Евро 2012, премьер Лига «Зрелище» для Народа. А дальше? Вот кичеться Лавренко — «я строю все для города и т. д. «. А кому нужен тот » забытый Господом » стадион — Где нет ни спортивных площадок, ни оздоровительных Центров для того же Народа о котором — так много «говорят» — вот такие » активисты». Да суддейская гостинница будет чудесной, админ корпус прекрасный, поляна прекрасная — «поляна» для болейщеков — чудесная — НАБУХАЛИСЬ, покрычали и поползли домой — агде же ЗДОРОВЬЯ НАЦИИ. Я считаю что и для этого создаються — Спортивные Комплексы. Но почемуто — Вы уважаемый Лавренко Н. — прошу извиненя забыл Ваше отчество — решили по другому и Всенародный Городской стадион — превратили в » МУЗЕЙНУЮ РЕЛИКВИЮ». Вы даже ту оздоровительную дорожку которая шла понад речкой и ту засыпали — мусором, чтобы Народ Вам не мешал, а то что вЫ делаете так Это же не со своих -кровно заработанных. Вот такие пероги. Вы знаете ВАМ везет что нашему Народу — лишбы НАБУХАТЬСЯ, А там хоть трава не расти. Футбол за деньги — это не спасение спорта и здоровья людей — это его похороны. И если Наши функционеры этого не поймут то ГРОШЬ ЦЕНА НАМ — не поможет ни Евро2012 ни судейские гостинницы ни Админцентры. А жаль!!!!!! И куда смотрит Власть Ихняя — она не наша не НАРОДНАЯ, а ихняя — Своя. Можете — осуждать.

    информатор,
    4d6a548
  2. А модератор — это Народ, Или Ваша власть. А судьи кто????

    информатор,
    4d6a548
  3. Я же не грубил, не ругался — зделал только предложение, порадовался за Александрийский футбол — где гол забил Украинский — Александрийский футболист — Тамадзе, а в Донецком » Шахтере» — Джузеппе Верди и т. д. А наших — Блохина, Буряка, Мунтяна — уже не будит — потомучто все рассматриваеться — модераторм. В чем я не прав? Разве что только в том что думаю не так как «ОНИ»……

    информатор,
    4d6a548

Добавить комментарий: