Весняний клопіт

Весна справедливо вважається найбільш активною порою року. Одразу на згадку приходять відомі народні прислів’я та приказки: „Весняний день рік годує”, „Що посієш, те й пожнеш”, „Хто весною ледачий, той узимку плаче” тощо. У першу чергу ці рядки стосуються аграріїв, яким треба і землю підготувати, і добрива внести, і засіяти поля. До того ж зробити все це треба у визначені терміни.

Тож, у тих, хто працює на землі, клопоту вистачає. Про те, з якими саме проблемами стикаються фермери цьогорічної весни розповідає голова Фермерського господарства „Ялинівське”, депутат Олександрійської районної ради Юрій Дударь.

— Юрію Володимировичу, як загалом справи з посівною цього року у Вашому господарстві?

— Цьогорічна весна за погодними умовами наче прихильна до аграріїв, проте існує чимало інших проблем. Найголовніша з них — це стрімке зростання цін на все, що необхідно фермерові для господарювання. Так, у три рази подорожчали запчастини на сільськогосподарську техніку, стрімко зросли ціни на паливно-мастильні матеріали. Наприклад, щодня у три трактори, що працюють у полі, мені треба заправити 450-500 літрів солярки. Загалом виходить близько 5 000 гривен. За добрива взагалі нема чого казати. Так, звичайна селітра зараз коштує близько 3 700 гривень за тону, хоча у минулому році її ціна не перевищувала 2 000 гривень. Нітроамофоска взагалі розкіш, яку можна придбати не дешевше, ніж за 5 800 гривень за тону.

— Тож, головна проблема — різке зростання цін?

— Є й інші, і зокрема, зворотна проблема — здешевшання зерна, але не загалом на ринку, а для нас, фермерів, як виробників. Складається враження, що інфляція стримується за рахунок селянина та фермера.

— Вважаєте, будуть проблеми зі збутом вирощених зернових?

— Не скільки зі збутом, скільки з ціною на зернові, які ми виростимо. Адже фермер ніколи не диктував ціну на свою продукцію. Нам пропонують купити за визначену суму — ми продаємо. Як буде у цьому році — поживемо-побачимо, зараз головне засіятися.

— А скільки землі в обробітку у Вашому господарстві, що вирощуєте і чи встигаєте з термінами посіву?

— Фермерське господарство „Ялинівське” має в обробітку 150 гектарів землі. Сіємо ми кукурудзу, соняшник, пшеницю. На превеликий жаль, через погодні умови узимку пропало близько 50 гектар озимого ячменю. Треба пересівати, а це ще додаткові затрати.

— Багато говорять про державну підтримку фермерських господарств? Чи відчуваєте Ви цю підтримку?

— Зараз ми, фермери, нікому не потрібні. Кинуті сам-на-сам зі своїми проблемами. Раніше, ще буквально два роки тому за часи прем’єрства Юлії Тимошенко, дійсно існувала державна підтримка. Тоді фермери мали змогу отримати безвідсоткові кредити на 5 років і дійсно отримували такі позички у сумі і 100 тисяч гривень, і 300 тисяч, зокрема і в нашому, Олександрійському районі. Зараз, на жаль, ця програма не діє. Проте, як не важко, а треба працювати. І хоча нікому ми і не потрібні, ми зробимо все, щоб засіятися вчасно, вчасно урожай зібрати і з пайщиками розрахуватися.

— Окрім основної, сільськогосподарської діяльності, Ви, як відомо, у своєму селі Червона Кам’янка, ще й активний громадський діяч, а на жовтневих виборах були обрані депутатом районної ради від партії „ВО „Батьківщина”. Як вдається поєднувати фермерську діяльність з депутатською?

— Я ніколи не стояв осторонь проблем своїх односельців і завжди намагався допомогти у їх вирішенні. Наприклад, мені як спортсмену не байдуже те, що у нашому досить великому селі немає спортзалу. З цього приводу до мене звернулися і мешканці села. Зараз я займаюся вирішенням цього питання і гадаю, що мені, як і ряду небайдужих односельців, вдасться відстояти право маленьких червонокам’янців на повноцінні заняття фізичною культурою та спортом. Щоб їх не спокушали асоціальні явища, а переповнювало прагнення вести активний і здоровий спосіб життя.

Євгенія Ніколаєва