Хроники Александрии

Видано найдавнішу метричну книгу нашого краю

, 13.05.2011

Унікальне видання з історії Олександрійщини — „Метрична книга двох приходів: слобод Буянської та Попельнастої 1770-1782 років” — нещодавно вийшло з друку „Академперіодики” НАН України. Автором-упорядником книги є історик-краєзнавець Н. В. Жахалова, а науковим консультантом — заслужений економіст України, лауреат премії ім. Ястребова, кандидат економічних наук А. В. Пивовар. У публікації відтворено зміст однієї з найбільш давніх метричних книг Новоросійського краю., виданої 1770 року до Буянської Іоаннобогословської церкви. Додано також значну кількість документів з історії краю та села Попельнастого, одного з найбільш віддалених сіл колишньої Катеринославщини, а нині — Олександрійського району. Видання буде цікавим для істориків, філологів, краєзнавців, дослідників демографії, джерелознавства та генеалогії.

Презентація книги відбулася у районній бібліотеці і була розрахована насамперед на вчителів і бібліотекарів, які працюють в Олександрійському районі. їхнім міським колегам видання буде презентовано окремо. Адже, безумовно, воно буде цікаве і жителям Олександрії, серед яких чимало вихідців із Попельнастого.

— Метрична книга церкви Іоанна Богослова 1770-1782 років, записи якої стосуються прихожан слобід Буянської та Попельнастої, зберігається у Державному архіві Дніпропетровської області, — розповідає багаторічний дослідник історії рідного краю Надія Жахалова. — Вона належить до числа унікальних джерел Національного архівного фонду. Насамперед, маємо досить рідкісний випадок продовження метричних записів в одній книзі при перенесенні церкви з місця на місце (утворена у Бутівці, церква була перенесена спочатку у Буянську слободу, а у 1770 році — у Попельнасту).

Унікальним є і сам факт збереження метричної книги, враховуючи, що фонди Дніпропетровських архівів у роки війни та німецької окупації зазнали чи не найбільших нищівних втрат. Книга являє собою зшиток листів, у якому священики здійснювали записи про народження, вінчання (шлюби) та поховання (смерть) прихожан. По суті, це книга про історію села і видається вона до 250-річчя заснування Попельнастого, яке відзначатиметься наступного року.

Архівні матеріали для видання надав A. B. Пивовар ~ наш земляк із Червоної Кам’янки, який працює в апараті Верховної Ради України і займається дослідженням історії заселення нашого краю та Генеалогією, збираючи відомості, які містяться в архівах України та Росії. Видана за його допомоги „Метрична книга двох приходів: слобід Буянської та Попельнастої” є джерелознавчою для істориків, оскільки дозволяє отримати уявлення про склад жителів згаданих слобід та хід заселення краю в один із маловідомих періодів його розвитку — в часи російсько-турецької війни та по її завершенні. Крім того, це — джерело пізнання для тих людей, які досліджують свої родоводи, у книзі вони можуть знайти відомості про своїх далеких у часі родичів.

Друга частина книги складається із додатків, де у документах відтворена історія розвитку Попельнастого та прилеглих сіл. Особливо багато документів періоду військових поселень, який досліджено в історії краю поки що недостатньо. Також у виданні представлено багато карт періоду становлення радянської влади (публікуються вперше). За ними можна прослідкувати, до яких саме адміністративно-територіальних утворень відносилося Попельнасте з 1917-го по сучасні роки. У документах, приведених у книзі, згадуються і села, які входили до Попельнастівського церковного приходу: Миколаївка, Хорошеве, а також ряд інших сіл, більшості з яких на даний час уже не існує.

Багатьох з нас цікавить походження назви села. Чому його назвали Попельнастим? Достеменних відомостей про це історія не зберегла, до нас дійшли лише легенди. Можливо, поселення нарекли так через розташоване поряд урочище Попельня. Вважається, що тут випалювали дерева (у давні часи у цій зоні був багатий ліс), для того, щоб добувати поташ для військових цілей.

„Метрична книга” видана накладом у 250 примірників. Уже сьогодні її можна побачити у бібліотеках Червоної Кам’янки, Попельнастого, Центральній районній бібліотеці в Олександрії або придбати у міському Краєзнавчому музеї. Книгою активно цікавляться жителі сіл, які у ній згадуються. У наш час все більше людей збирають відомості про історію свого роду. Приходять до музею, замовляють документи або просто шукають в архівах та у веб-просторі інформацію про батьків та дідів: повертаються до першоджерел і хочуть знати своє коріння. Отже, жителям Попельнастого у цьому плані, можна сказати, пощастило — у них є шанс відстежити свої родоводи принаймні до шостого-сьомого коліна. Адже далеко не всі метричні книги збереглися до теперішніх днів.

Як автор-упорядник, Надія Жахалова власноруч склала географічний та іменний покажчики метричної книги. В останньому, зокрема, в алфавітному порядку подано прізвища, які згадуються у книзі, а також вказано сторінки, де їх можна знайти. Це значно полегшить роботу з виданням. При передачі прізвищ та імен, що занесені до метричної книги, майже повністю збережено мову оригіналу. Лише деякі букви староросійського алфавіту замінено на сучасні. У книзі зустрічаються досить відомі на Олександрійщині прізвища — Гарагуля, Ярошевський, Божко, Бондар і Бондарев, Артюх, Авраменко, Гаврилов, Гришко, Жарко, Задорожній, Нагаєць та багато інших. Тож і не дивно, що майже усі учасники презентації видання вже знайшли у книзі прізвища своїх родичів. А суто родові попельнастівські прізвища сьогодні можна зустріти не лише у селах району, а й у більш віддалених населених пунктах: Верхньодніпровську, П’ятихатках, Червоній Кам’янці, Олександрії, Кременчуці, Кіровограді, Дніпропетровську, Кривому Розі тощо.

А ми з нетерпінням чекатимемо появи нових краєзнавчих досліджень. Тим більше, що зібраних Надією Володимирівною матеріалів вистачить на видання ще не однієї книги. Приміром, уже готова до друку її книга „Романовы и Соловьевы — связь поколений” -про зв’язок родин контр-адмірала В. П. Романова, який народився і помер в Олександрії, брав участь у декабристському русі, та відомого російського історика С. М. Соловйова.

Ярослава Волошко

Комментарии:

Добавить комментарий: