Хроники Александрии

Поспішайте творити добро

, 11.05.2011

Днями члени олександрійського осередку Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ, долучилися до соціальної акції, що проводилася на території всієї України, вирішивши зробити своїми руками те, що їм під силу. За словами ініціаторів акції, ключовим є не капітальне вкладення коштів, а бажання зробити добре діло, потрібне іншим. Таким чином, було вирішено посадити дерева у дитячому садочку № 35. „Загалом Всеукраїнська мережа ЛЖВ займається виключно проблемами та підтримкою ВІЛ-позитивних людей, та цією акцією ми прагнемо звернути увагу інших громадських організацій, влади міста на те, що якісь необхідні суспільству, та й зокрема кожному з нас речі, можна здійснювати, маючи лише бажання допомогти”, — зазначає активістка організації Дар’я Петриченко.

Без зайвого пафосу, елементарно взявши до рук лопати, хлопці Анатолій Тримбач та Юрій Столяренко вправно приступили до роботи. У цей момент їх щільно оточила малеча, яка пильно стежили за роботою. Задаючи мільйон і одне питання, вони обіцяли доглядати за деревами, а коли стануть дорослими — теж навчитися садити дерева.

Як зазначила одна з вихователів дитсадочка Марія Вікторівна Додатко, за 25 років її роботи у закладі така акція проводиться вперше, коли прийшли представники громадської організації й запропонували допомогу своїми руками. Та оскільки у садочку нещодавно спиляли кілька дерев, що того потребували з огляду техніки безпеки, працівники дитсадка запропонували Анатолію, Дар’ї та Юрію поповнити флору подвір’я садка. „На мою думку, ця справа дуже потрібна і корисна. Самі ж діти це запам’ятають на все життя — це і є виховання дорослими власним прикладом. Я без міри вдячна представникам мережі ЛЖВ за цю добру справу. Хотілося б, аби це послужило прикладом для інших. У свою чергу, ми колективом вирішили, що теж якимось чином долучимося до цієї акції та інших, що проводяться задля допомоги людям, які живуть з ВІЛ”, — розповіла директор дошкільного дитячого закладу № 35 Ірина Федорівна Захарченко.

Дійсно, ця акція не перша, хоча інші здебільшого стосувалися пропаганди безпечного статевого життя та толерантного ставлення до людей, які живуть з ВІЛ. Члени мережі ЛЖВ співпрацюють з навчальними закладами — проводять бесіди, диспути, постійно наголошуючи на необхідності пам’ятати, що проблема ВІЛ/СНІДу стосується кожного з нас, ВІЛ-позитивні люди такі ж, як ми — з тими ж бажаннями, потребами і прагненням жити. Тільки до життя вони ставляться, на відміну від інших, більш трепетно, вони вміють по-справжньому радіти кожному прийдешньому дню, і насправді, із власного досвіду з упевненістю можу сказати: у них є чому повчитися.

На завершення слід зазначити: якщо людина, що живе з ВІЛ, приймає ліки, ризик інфікування нею іншої людини майже дорівнює нулю (саме тому однією з умов найефективніших заходів щодо зупинення епідемії ВІЛ/СНІДу є 100% забезпечення відповідними медикаментами ВіЛ-інфікованих); необхідно пам’ятати, що ВІЛ не передається побутовим шляхом, людина не може інфікуватись у манікюрному салоні чи у перукарні, навіть при порізі та потраплянні крові в рану, адже для того, щоб інфікуватись, потрібна певна кількість вірусу, яка передається лише значною кількістю рідини, і кількох крапель крові для цього недостатньо, саме тому ВІЛ-інфекція не передається через укус тварини чи комара; крім того, у світі не існує жодного зафіксованого випадку передачі ВІЛ/СНІДу від дитини до дитини.

Сьогодні в Україні 51% всіх випадків зараження відбувається статевим шляхом. Епідемія ВІЛ/СНІДу вже давно вийшла за рамки уразливих груп: наркоманів, ув’язнених тощо. Наразі групу ризику складають молоді люди віком від 18 до 35, які ведуть активне статеве життя. Саме тому фахівці та лікарі говорять про те, що тест на ВІЛ нарази є моральним обов’язком кожної людини. Тому пам’ятайте, що все залежить лише від вас самих — оберіть майбутнє!

Кіра Давидова

Комментарии:

Добавить комментарий: