Хроники Александрии

Гірка доля „Гірника”

, 4.05.2011

Один з недавніх прес-релізів міської ради з поміж іншого повідомляв: „Ще одна проблема, якою стурбований міський голова Степан Цапюк, — це стан колишнього санаторію-профілакторію „Гірник”, Стурбованість мера була викликана передусім відсутністю місцевої бази для відпочинку олександрійських дітей під час літніх канікул. Ця думка нагадала нам дещо напівзабуте з минулого, а відтак закортіло поглянути зблизька на згадану проблему.

Кінцева зупинка автобусного маршруту № 9. З неї, крізь лісову гущавину видніються доволі помпезного вигляду ворота з ще яскравою вивіскою-перетяжкою: „Олександрійський санаторій-профілакторій гірник”. На воротах — два важких амбарних замки. Втім, сенсу ні у воротах, ні в замках немає ніякого: від огорожі обширної території цього закладу вже давно не залишилося й сліду, власники навколишніх дач та рибалки-любителі ходять через неї навпростець до озера, як їм заманеться.

…Здравниця „Гірник”. Колишня гордість міста, яка у радянські часи була підпорядкована могутньому ВО „Олександріявугілля”. 90-і роки, як відомо, не додали „здоров’я” жодному з вугільних підприємств, отож разом з ними поступово почав занепадати і „Гірник”. А вже на початку 2000-х його справи стали зовсім кепськими. Щоб зберегти заклад, тодішня міська влада наважилась на рішучий крок, у 2002-у році створивши комунальне підприємство на базі „Гірника”. Не будемо тут вдаватись у тонкощі орендно-майнових відносин між трьома суб’єктами — „Олександріявугілля”, міською радою та Фондом держмайна України, скажемо лише, що вони виявились не надто простими у цій справі, та мова зараз не про те. Отож новий господар — міська влада, — передусім силами комунального господарства міста відремонтувала заклад, зробила його придатним для використання за призначенням, підпорядкувала міському відділу охорони здоров’я, і „Гірник” справді декілька років справно функціонував: забезпечував різними лікувально-профілактичними процедурами хворих протягом міжсезоння, а влітку діяв, як дитячий табір.

А потім для „Гірника” знову настали важкі часи: десь з 2006-го року він став непідсильним для міського бюджету (принаймні так запевняла міська влада вже нового скликання). І якось на одній із сесій міської ради у 2008-у році було вирішено (не без палких суперечок між депутатами) ліквідувати комунальне підприємство

„Гірник”, як збиткове, а майно продати з аукціону. Знову ж таки, не будемо вдаватись у тонкощі прав оренди і власності на державне майно „Гірника” (який, до речі, і досі ще не ліквідований як збанкрутіле комунальне підприємство — процедура триває), оскільки навіть пояснення фахівців будуть мати вигляд довгий і не зовсім зрозумілий. Скажемо лише, що продаж „Гірника” відбувся зовсім незабаром після відповідного рішення сесії. Заклад був придбаний приватною особою за кругленьку суму, як сказав би математик — „суму шостого порядку”.

Відтоді, здавалося, всі забули про існування „Гірника”. У тому числі и новий власник-інкогніто. Ні, всі ці роки він забезпечував цілодобову охорону свого об’єкта і деякий час навіть силами найманих працівників наводив на території закладу косметичний лад. Та все це не убезпечило його від поступового розкрадання, руйнації і просто занепаду.

Зараз „Гірник” уже ніяк не вселяє почуття гордості. Варто лише ступити на його територію, і тебе охоплюють гнітючі почуття: завалені торішнім листям доріжки алей, напівзруйнований асфальт яких подекуди покрився мохом; пошкоджені часом і людьми, з облущеною фарбою численні скульптури радянських 50-х років лише підкреслюють загальний жалюгідний вигляд, а місцями суцільні триметрової висоти чагарники акації обступили будівлі. Самі будівлі лікувальних, спальних, адміністративних корпусів ще стоять, але стан їх теж плачевний: у більшості з них протікають покрівлі, прогнила підлога. Наявні й інші ознаки розрухи: цоколі будівель з обваленою штукатуркою, дерев’яні рами вікон і дверей, що порозсихались від часу і недогляду. Ну а що вже говорити про телефонний зв’язок, електропостачання, системи водо-, газо— і теплопостачання! Ці комунікації розкрадені ще у перші роки припинення роботи оздоровчого закладу. Лише купи старої теплоізоляційної мінвати нагадують, де колись проходили труби теплотраси. Навіть на величних воротах при в’їзді вже обсипається декоративна штукатурка зі стилізованими зображеннями корабликів та чайок…

Територія, як і раніше, охороняється бригадою сторожів. Але за їх зізнанням, зміна з двох чоловік не дуже здатна услідкувати за територією лісопаркової зони „Гірника” у 15 гектарів, особливо — у нічний час. Цей персонал часто змінює свій склад: судячи з усього, бажаючих тут працювати за скромну зарплату не надто багато. Власник об’єкта, як і раніше, залишається особою інкогніто, ніхто з сторожів (принаймні за їх словами) його у вічі не бачив, отже, довідатись про подальші наміри нинішнього господаря „Гірника” стосовно здійсненого ним три роки тому придбання нам не довелося.

О. Іванченко

Комментарии:

  1. Как по мне, единственное что можно сделать для спасения это:
    1) Придать максимум усилий чтобы как минимум на пляже захотелось купатся горожанам
    2) Сдать в аренду большую часть территории часникам:
    там можно сдавать в аренду разнообразные пляжные принадлежности: надувные матрацы, шезлонги, катамараны, лодки и т.п.
    там можно установить летнее кафе и т.п.
    3) Обязать арендаторов заниматься уходом территории
    4) На вырученные от аренды деньги, начать постепенное восстановление санатория

    Думаю что при содействии властей это сделать реально

    Кот,
    a57c086
  2. Судя по практике наших властей, лучше ничего не трогать, а то опять денег там отмоют и украдут тонну.
    И еще одно, уважаемый Кот, вы ктнотеатр наш видели? А его то востановить должны были давно по описанной вами схеме. Или взять тот же Житлогосп — мусор вообще не вывозят, хотя кричат что борятся за чистоту.

    весельчак,
    633089e
    • Действительно, если власть возьмется организовывать детский отдых, то сценарий будет прежним — всех нагнут, бюджет под это распилят, детский отдых нарисуют дороже, чем в Турции, зато про детей расскажут, себя пропиарят, долги по зарплатам снова нарисуются — все как всегда. Но думаю, что некоторые бизнес-идеи стоило бы рассмотреть, например организацию маршрута выходного дня на базе профилактория — рыбку половить, на лодочке покататься, в бильярд или подвижные игры, поближе к вечеру местные артистические таланты послушать — домой возвращаешься другим человеком.

      forsage,
      26bd733
    • выходит
      власти — хапуги, а предприниматели скорее всего — буржуи?
      ну если по-вашему жить то пора тупо идти место на кладбище занимать, одинхрен никто ничего поменять не может

      Кот,
      a57c086
  3. «выходит власти – хапуги, а предприниматели скорее всего – буржуи?»
    Власть у нас такая, какой позволяет ей быть население города. Другое дело, что наше отношение к руководителям неадекватное — если хапуга, то герой, если порядочный человек, то лох
    О буржуинах-предпринимателях — мотивом поведения каждого человека является экономическая выгода на основе эгоизма, для предпринимателя это вообще движущая сила, но глупо рассчитывать на «раньше думай о Родине, а потом о себе». Но вопрос в другом — каким образом обеспечить оздоровление детей в летний период, учитывая, тот негативный опыт и утраченные деньги и не допустить под благовидным предлогом помощи детям перетаскивания денег налогоплательщиков в чьи-то карманы. Нужны прогнозы, расчеты, оценки

    forsage,
    26bd733
  4. ЦСК не стыдно?
    С подачи кого это случилось?
    А кто довёл до конца (руководитель ПР штаба).

    Прохожий,
    955b16c
    • везде тебе ЦСК мерещится…..

      КПд,
      1611211
    • Не все так просто, Прохожий.

      Бор-мен-таль,
      b8df559

Добавить комментарий: