Хроники Александрии

Кримська війна

, 30.04.2011

Чергова поразка в гостьовому матчі суттєво погіршила комфортнее турнірне положення ПФК „Олександрія”. Головний тренер навіть не зміг прийти на післяматчеву прес-конференцію, замість нього на питання журналістів відповідав помічник Андрій Купцов.

„Кримтеплиця” — ПФК „Олександрія” 1:0

Гол: Щедраков 45

„Кримтеплиця”: Мисак, Антонюк, Симончук, Новотрясов, Щедраков, Абляметов, Печонкін, Трухін, Свиридов, Мельник, Михайлюк.

„Олександрія”: Паньків, Сахневич, Чередніченко, Шевченко, Довгий, Запорожан, Пархоменко, Ксьонз, Сидоренко, Таргамадзе, Старенький.

„Розбір польотів”

„Виходити на поле і грати так, як сьогодні — не можна! Команда, яка ставить перед собою серйозні завдання, має виходити на кожний матч так налаштовано, як сьогодні була „Кримтеплиця”. З таким бажанням і самовіддачею як вони, потрібно нам грати кожну гру” — такими були слова Андрія Купцова. Три матчі на виїзді принесли олександрійцям лише одне турнірне очко. „На жаль, не всі наші гравці сьогодні зіграли так, як потрібно. Не знаю, які причини цього. Нам ще потрібно буде в цьому розібратись. Проаналізуєм наші помилки”.

Розбір польотів відбувся відразу після матчу. На стадіоні „КТ Спорт Арена” був присутній президент клубу Микола Лавренко, який поспілкувався з командою відразу, в роздягальні. Наступного дня о сьомій годині ранку клубний автобус повернувся з Сімферополя до Олександрії, а вже о 12:00 відбулися загальні збори і чергове тренування команди. Ніяких вихідних! У вівторок, 19 квітня, провели контрольний матч з командою „УкрАгроком”. Тренер поділив гравців на два склади, кожен з яких зіграв по тайму. ПФК „Олександрія” мала ігрову перевагу над менш досвідченим суперником, але численні моменти для взяття воріт не використали — матч завершився без голів.

Сімферополь — Севастополь — Сімферополь

Жоден з олександрійських вболівальників ще ніколи не відвідував загадкове селище Молодіжне, цей виїзд став першим. П’ятниця, будній день, але наша рідна команда не залишилась без підтримки. До серця Криму фанати добиралися різними шляхами. Залізницею — двоє відправились з Олександрії, ще троє з Дніпра. Молодіжне, розташоване в десяти кілометрах від Сімферополя, практично являється околицею столиці Криму. Селище відоме своїми тепличними потужностями, а також найкращим футбольним газоном у Першій лізі.

До матчу залишалось 14 годин, фанати вирішили скоротати цей час, відвідавши Севастополь. Квиток на електричку коштує 8 гривень, через дві години фанатський десант висадився в місті-герої. Севастополь відвідали за стандартною екскурсійною програмою: від залізничного вокзалу до приморського бульвару повз дельфінарій, графської пристані, площі Нахімова та Пам’ятника затонулим кораблям. На вулицях людей майже не було, мабуть тому, що це була п’ятниця і жителі були на роботі. Дістала активність туристичних бомбил, які намагалися запросити нас на морську прогулянку на катері. Біля монументу „Севастополь — город-герой” стали свідками зміни караулу. Незвично — серед курсантів була дівчина. Повертались на залізничний вокзал понад Південною бухтою, там бачили безліч кораблів, катерів та навіть два російських підводних човна.

Час повертатися до Сімферополя, але на вокзалі нас чекав неприємний сюрприз. На залізничній колії відбувалися ремонтні роботи, електричку відмінили, тепер нам потрібно було або їхати на таксі, або йти на автовокзал. Квиток на автобус втричі дорожчий за електричку, а при цьому автобус до Сімферополя їхав на 15 хвилин довше аніж електричка. Незаплановані витрати стали причиною того, що подолавши 500 кілометрів ми могли не потрапити на стадіон. Не дивлячись на те, що нам потрібно було в гостьовий сектор, охорона без квитків фанатів не пропустила. А в кишені залишились лише квитки на дорогу додому. Тут треба подякувати начальнику команди Олегу Казьміну, який допоміг нам вирішити цю проблему. Клуб і фанати єдині! Така вже доля фаната — витрачати останні кошти щоб завжди підтримувати свою команду.

Ярий фанат Микола Лавренко.

Стадіон „КТ Спорт Арена” нас приємно вразив. Нова споруда, виглядає сучасно, дві трибуни по боках поля та індивідуальними пластиковими сидіннями, ідеальний газон, електронне табло. На території стадіону симпатичний фонтан у вигляді футбольного м’яча, кафе, та будівля на кшталт нашого будинку футболу. А за воротами, з обох боків величезна банерна лінія з фотографіями команди починаючи з 1999 року, коли був створений клуб.

Синоптики цього разу не помилилися — дощ розпочався за годину до початку поєдинку, і не припинився до фінального свистка. В таку погоду подивитися на лідера Першої ліги людей зібралося небагато, близько 100 осіб, при чому багатьох з них привезли на спеціальних автобусах (мабуть працівники з теплиць). На відміну від Алчевська чи Вінниці, ставлення до нас місцевих жителів було позитивним. Такого шмону, як в Охтирці, міліція нам не влаштовувала, можна сказати, що нас взагалі не перевіряли, але попрохали відкрутити від пляшки з водою кришку.

На виїзному секторі олександрійців знову був присутній президент клубу Микола Лавренко. Лавренко взагалі увесь перший тайм простояв на ногах — щось підказував гравцям, коментував їх дії тощо. Де ще в українському футболі можна побачити, щоб президент клубу під час гри сидів не у VIP-ложі, а стояв поруч із фанатами під дощем? Другий тайм Лавренко провів біля нашої тренерської лави, спілкуючись з головним тренером Шараном. Дивлячись на склад супортерів, присутніх на цьому матчі, то ми зробили усе по максимуму наших сил — регулярно заряджали, співали, використали практично весь репертуар. Не все виходило весело і гучно, дехто збивався з ритму, дехто забував слова, але оцінюючи таку підтримку я б поставив „добре”!

Події на полі, малюнок гри нашої команди, повністю нам нагадали понеділок в Конча Заспі — матч „Динамо-2”. В першому таймі рівна гра обох суперників і пропущений нами гол, а після перерви повне домінування ПФК „Олександрії” але без небезпечних моментів біля воріт суперника. Іноді було таке враження, що наші гравці не знають що робити з м’ячем.

Після фінального свистка знову до гостьової трибуни підійшло лише четверо футболістів, інші ніби і не помітили присутності фанатів. Кажуть, що гра забувається, а лишається лише результат. Я б додав, що у нашій пам’яті залишиться і ставлення футболістів до нас, як до людей, які їздять за ними для активної підтримки. Ну то таке…а попереду гра в Одесі, гра з лідером ліги. Шаран обіцяв, що не програємо. До зустрічі в місті-герої Одеса!

Андрій Прайд, фанатський щоденник „Фабрика Футболу”, Олександрійські Відомості № 16, 21 квітня

Комментарии:

  1. оперативно)))
    Черноморец-ПФКА 0-2
    ПФКА-Прикарпатье 3-0

    1,
    67079e9

Добавить комментарий: