Хроники Александрии

Про відвідуваність матчів і грузинський темперамент

, 26.04.2011

ПФК Олександрія

„Сьогодні для нас було завдання показати потрібний результат. Ми досягли бажаної перемоги. Це головне для нас” — так прокоментував невиразну гру своєї команди Володимир Шаран.

ПФК „Олександрія” — „Буковина” 1:0.

Гол: Таргамадзе 11

ПФК „Олександрія”: Паньків, Сахневич, Єрмак, Чередниченко, Довгий, Пархоменко (Козак, 68), Ксьонз (Кабанов, 90), Сидоренко, Грицук (Зейналов, 57), Таргамадзе (Іващенко, 82), Старенький (Гітченко, 68).

„Буковина”: Чурілов, Мельник, Басов, Керчу (Зелді, 78), Циколія, Гунчак (Дорош, 72), Даньків (Рудченко, 59), Донець (Семенюк, 27), Орловський, Маковійчук, Степанков (Сантрапинських, 49).

Про відвідуваність матчів

У другу суботу квітня небагато вболівальників зібралось на трибунах олександрійського стадіону „Ніка”. Можна припустити, причиною тому стала невесняна вітряна погода, чи початок у дачників весняно-польових робіт, чи можливо дехто надав перевагу перегляду трансляції матчів Прем’єр-ліги вдома на теплому дивані. Причин можна вигадати багато, значно складніше просто прийти і підтримати команду свого міста. Такий вже менталітет у наших псевдолюбителів футболу — глоріхантери, мисливці на удачу, які звикли вболівати тільки за клуби-переможці, і бувати на своєму стадіоні в залежності від статуса суперника. Для прикладу, на „Барселону” в Донецьку квитки розмели за місяць до гри, а перед тим був матч з „Оболонню” на який не заповнилась навіть половина трибун (при тому, що матч випав на день святкування 75 річчя „Шахтаря”).

На жаль, багато таких глядачів бувають і на нашому стадіоні, саме глядачів, бо „вболівальниками” такий контингент важко назвати. Чисті індивідуальні сидіння, навіс над ними, затишні трибуни, недорогі квитки, чисті вбиральні, зручне футбольне кафе — все це створює просто люксові умови для перебування на стадіоні. Що ще потрібно для того щоб у вихідний день прийти і підтримати свою команду? Взамін клуб отримав трохи більше 3 тисяч глядачів, які зібрались побачити чергову перемогу лідера Першої ліги.

Виникають питання, чи потрібна олександрійцям команда, яка виступає в Прем’єр-лізі? Чи варто вкладати чималі ресурси в розвиток клубу, якщо вболівальник не ходить на свою команду? Чи можуть порожні сектори вимагати максимальної віддачі на полі своїх гравців? Чи можуть вболівальники вимагати першого місця в турнірній таблиці, якщо самі особливою активністю не відрізняються? Питання риторичні.

Фанати підрахували, що в нинішньому сезоні, все ж-таки, відвідуваність КСК „Ніки” більша, ніж в попередні за час відновлення команди у 2004 році. В середньому на домашні матчі приходить 3600 глядачів. Піки відвідуваності сезону 2010/11 були зафіксовані у вересні минулого року — найбільший в матчі з „Чорноморцем” (близько 5 тис.), а найменший — в день зустрічі вже неіснуючого „Фенікс-Іллічовця” (близько 2 тис.). Цифри красномовно говорять про ставлення „любителів гри мільйонів” до своєї команди. Нагадаю, КСК „Ніка” вміщає 5690 глядачів, до яких додайте 220 місць нового гостьового сектору, і ще близько 1000 місць на нових секторах біля табло.

Про грузинський темперамент

В цьому матчі головний тренер ПФК „Олександрія” зіткнувся з катастрофічними кадровими проблемами — на лавці залишився лише один номінальний нападаючий, юний Артем Полярус. Казанюк, Шевченко, Шупік і Кабанов травмовані, крім того Запорожан і той же Шевченко не могли брати участь у матчі через перебір жовтих карток. Володимир Богданович був змушений шукати заміну п’яти гравцям основи. На місце єдиного нападаючого перевели Павла Ксьонза, в захисті шанс проявити себе отримали новачки Єрмак і Сахневич.

Перший млинець виявився неоднозначним. Гості мали вдосталь моментів для небезпечних ударів по воротам Паньківа. Разом з тим, захисникам вдалося зберегти свої ворота сухими. Якщо говорити про малюнок гри, то наші резервісти не змогли повноцінно замінити основу, але головне це результат. Команда перемогла серйозного суперника, і у вболівальників не може бути інших претензій. Перечитайте ще раз слова головного тренера про результат цього матчу. Володимир Шаран з честю вийшов зі ситуації, що склалася, хоча перемоги могло б і не бути. Роль палички-виручалочки знову зіграв Давід Таргамадзе, який цього разу майстерно реалізував штрафний удар, невідпорно пробивши ворота Чурілова. „Звичайно ми всі добре розуміємо і бачимо як грубо грають проти Таргамадзе. Тому кожного разу я говорю Давіду, щоб він у таких ситуаціях, якщо немає вільної зони, працював більше на пас, а не займався індивідуальною грою, не загравався, бо це буде призводити до травм. Але треба знати грузинський темперамент. У більшості таких випадків він отримує боляче по ногах. Це футбол, де контакт обов’язково присутній. Футбол — гра мужніх!” — так відзивається про свою трансферну „знахідку” Володимир Шаран.

Про матч в Одесі

Попереду у нас два підряд виїздні матчі — з „Кримтеплицею”, яку ми ніколи не перемагали в Молодіжному, і головний матч цієї весни в з „Чорноморцем”, який ми все ж таки один перегравали в 2003 році в Одесі. Керівництво клубу знову іде на зустріч своїм вболівальникам, організовуючи масовий виїзд 22 квітня. Квиток в спеціальний автобус коштує лише 20 грн. Так, ініціатива дійсно приємна, але якщо наш клуб хоче бачити багато своїх прихильників в Одесі, чому по ініціативі ПФК „Олександрії” матч перенесли з суботи на п’ятницю? Знову потрібно кидати роботу і прогулювати пари. Справжній фанат своєї команди в будь-якому випадку відвідає цей матч! Усі на виїзд!

Андрій Прайд, фанатський щоденник „Фабрика Футболу”, Олександрійські Відомості № 15, 14 квітня

Комментарии:

Добавить комментарий: