Хроники Александрии

Податкове колесо набирає обертів

, 25.04.2011

Нарешті ми дочекалися: з першого квітня вступив у дію новий Податковий кодекс України. Але скільки списів було спершу поламано об гранітні проекти його законоположень, скільки збурень викликали нові ідеї законотворців у масах народу, який прийнято називати підприємницьким… І не встигло тоді ще висохнути чорнило на перших пробах пера кабінетних чиновників, як прокотилась перша хвиля: зневірені у власних силах протистояти майбутньому податковому пресу дрібні підприємці почали згортати власний бізнес ще влітку минулого року. Потім поступово тверді і неоковирні кам’яні брили податкових постулатів під тиском народних волевиявлень шліфувались, набуваючи більш довершених форм, та значного полегшення їх ваги на плечах бізнесу (переважно малого) здається, не відбулося — небезпечна тенденція продовжується. Між іншим, це не лише чутки, черпнуті з народного поголосу — факт, що бажаючих поставити жирний хрест на власній справі значно побільшало за останні 7-8 місяців (у тому числі — в Олександрії), не приховують і самі податківці.

Отже, новий Податковий кодекс і підприємці: як вони уживаються передусім у нашому місті — про це розмова піде з головою Асоціації промисловців і підприємців Олександрії Сергієм Волковим.

— Якщо розпочати з передісторії створення нового кодексу, то перший варіант його був абсолютно неприйнятним, з грубими порушеннями прав платників податків. Ми пам’ятаємо, що у тому проекті намагалися ввести в дію норму безакцептного списання ресурсів платників. Без рішення суду, без якихось альтернатив — просто без попередження приходить податківець, перевіряє, виносить свій вердикт, і на підставі його оцінки (а вона може бути і суб’єктивною) накладаються штрафні санкції на рахунок підприємства. Але слід відзначити: у новому варіанті ця ситуація виправлена.

Та хоча безакцептне списання відмінене, зате введено таку річ, як податковий арешт і податкова реалізація майна. Тобто при перевірці податковий інспектор має право на 96 годин накласти арешт на податкове майно (в тому числі й на товари з групи продуктів харчування) і таким чином призупинити на цей час діяльність підприємства. Відшкодування з бюджету нібито й можливе, але всім відомо, що означає звернення до суду — підприємство буде у невизначеному стані протягом довгих місяців, а можливо, і років. Ну а як з аукціону Відбувається реалізація арештованого майна (ресурсів, нерухомості), ми також усі знаємо. Та все це перекочувало в новий Податковий кодекс, створивши, на мій погляд, дисбаланс між правами підприємців і податківців. Інший мінус: зараз у правовому полі фактично знищуються зв’язки, які складалися роками між підприємствами — юридичними особами та фізичними особами — спрощенцями, оскільки у даному випадку закупівля різних товарів і послуг не відноситься до валових витрат юридичних осіб. Тобто вони спочатку повинні отримати чистий прибуток, сплатити всі податки, а потім з нього закупити всі товари і послуги. Це практично унеможливлює для юридичних осіб співпрацю з підприємцями-спрощенцями.

До плюсів нового кодексу можна віднести наміри знизити фіскальний тиск, включаючи зниження ставки ПДВ з 20 до 17 відсотків, на прибуток — до 16-17 відсотків до 2014 року. Є деякі напрямки стимулювання інновацій з енергозбереження, запровадження прогресивних технологій, але для місцевого дрібнобізнесового середовища вони малозначущі. Країна справді не могла далі рухатись без нової податкової реформи, але, на жаль, у ній для малого підприємництва позитиву значно менше, ніж негативу.

Кор.: — Наскільки помітне в Олександрії зменшення бажаючих займатись малим бізнесом?

— По нашому місту важко назвати конкретні цифри, але завдяки спілкуванню з людьми сфери підприємництва я знаю, що наприкінці 2010 — на початку 2011 року підприємці не могли по три дні потрапити до податкової інспекції з метою оформлення припинення своєї діяльності (процедура закриття вимагає певної бюрократичної роботи). Зараз фактично створюються такі умови, щоб підприємці-спрощенці переходили на загальні принципи оподаткування, а це, як мінімум, веде до того, що треба буде мати на підприємстві кваліфікованого бухгалтера. Але таке заплутане законодавство не вбереже від помилок навіть його, а це вже додаткові перевірки і штрафні санкції. Тому багато підприємців ідуть шляхом найменшого опору — простіше закритись, ніж мати купу проблем з різними перевірками. Мабуть, недаремно зараз Україна за привабливістю ведення бізнесу перебуває на 180-у місці серед 183-х країн.

Кор.: — Які, на Вашу думку, необхідно внести поправки до Податкового кодексу?

— Передусім повинна бути стратегічна лінія на створення середнього класу. За даними незалежних експертів, питома вага малого бізнесу у валовому внутрішньому продукті України ледве сягає 10-12 відсотків. В інших державах (навіть у Польщі) цей показник сягає 40-70 відсотків. Тобто малому бізнесу там добре, а у нас, схоже, поставили за мету його ліквідувати. Крім того,  за даними ЄЕС в Україні  майже найнижча середня заробітна плата. А це рівень життя людей, які з їх зарплатою є найпершими інвесторами в економіку. От і виходить, що з такими зарплатами Україна ще довго жебракуватиме.

Наступне, на що необхідно звернути увагу розробникам кодексу, це дуже значна відстань між низькими і високими доходами українців. Ті ж міжнародні експерти стверджують, що вони різняться між собою у 35 разів. Для порівняння: у США цей показник — 6-7 разів. На одному полюсі у нас невелика купка мільйонерів, на іншому — мільйони людей, які перебувають за. межею бідності.

І нарешті, непомірно високі відрахування від фонду заробітної плати найманих працівників підприємств. 43% відрахувань — це найбільше і серед пострадянських, і серед західноєвропейських країн (у країнах ЄЕС — 26%, у світі — в середньому на рівні 15-16%). Цей рівень і спонукає підприємців до тіньової економіки, зарплати у конвертах і так далі. Я абсолютно переконаний: новий кодекс обов’язково повинен зменшити податковий тиск. Від цього держава лише більше отримуватиме податків.

Кор.: — То чи є взагалі перспектива існування у малого бізнесу?

— Справа в тому, що у прикінцевих положеннях Податкового кодексу чітко написано: з 2016 року малий бізнес перестане існувати, і там навіть немає визначення, що ж це таке. Але давайте подивимось у практичній площині: великих підприємств не залишилося, середні можна порахувати на пальцях: НВО „Етал”, ФДП, „Укрнасос-сервіс” (з натяжкою) та деякі інші, решта -дрібний бізнес. Яка альтернатива у тих підприємців, що працюють на ринках, в кіосках, магазинчиках? Ніякої. А де ж державний підхід? Я не думаю, що за ці 5 років Україна настільки зміцниться, що потреба у малому бізнесі зникне сама по собі.

В Олександрії кількість зареєстрованих підприємців-фізичних осіб десь 6,5 тисячі. Але це число сміливо можна помножити на три, адже є ще й незареєстровані, є люди, які їм допомагають — друзі, члени родини, наймані працівники. Якщо малий бізнес ліквідувати, то, на мою думку, тисяч 12-15 олександрійців залишаться без роботи. Тому треба вже зараз хоча б на рівні міста думати про альтернативу. Потрібен діалог між владою, податківцями, контролюючими, дозвільними органами для вирішення не лише поточних питань малого підприємництва, а й стратегічних. Якщо протягнути ще рік чи два, то ми просто не встигнемо вскочити в цей потяг у вигляді нового Податкового кодексу, який вже набирає хід.

О. Наріжний

Комментарии:

  1. Ох и намолотит это колесо голов

    Чкалов,
    b16bbb6
  2. …а малый бизнес все же уходит в тень! Или закрывается…

    sv,
    ea16e15

Добавить комментарий: