Хроники Александрии

Фабрика Футболу. Два матчі за п’ять днів або столицю „не взули”

, 13.04.2011

У понеділок 4 квітня півсотні олександрійців проміняли роботу на матч улюбленої команди у Конча-Заспі під Києвом. На цей раз, нашими суперниками були „Динамо-2” і всі, хто його підтримував. У тому числі й Фоззі з гурту „Танок на майдані Конго” з динамівською розою на шиї. А за п’ять днів до того олександрійці приймали на КСК „Ніка” гостей з Вінниці.


ПФК „Олександрія” — „Нива” Вінниця 2:1

Голи: Таргамадзе 10, Шевченко 40 — Лук’янець 90

„Олександрія”: Паньків, Чередніченко, Шевченко, Казанюк, Довгий, Запорожан (Сахневич, 81), Пархоменко (Гітченко, 68), Ксьонз (Грицук, 75), Сидоренко, Таргамадзе (Єрмак, 51), Старенький (Козак, 68)

„Нива”: Гайдаржи, Найко (Доценко, 73), Прохоров (Лук’янець, 27), Немчанінов, Гергелюк, Герасимець, Бовтрук, Варченко (Мартинов, 68), Прачук, Качур (Назарук, 55), Козьбан (Кушка, 75)

Перед звітним поєдинком головне занепокоєння вболівальників викликало, чи зможуть гравці психологічно відновитися після поразки в Охтирці. Ніхто не чекав легкого матчу з вінничанами — ми лідери, тому на такого суперника навіть аутсайдери налаштовуються по особливому.

Забили і розслабились

Сценарій поєдинку був скопійований з минулої домашньої гри проти „Геліоса”. Олександрійці в першому таймі повністю переграли свого суперника, забили два сухих м’ячі, і спокійно відправились на перерву. Та спокій цей не сподобався трибунам „Ніки”. В другому таймі наші гравці не соромлячись „сушили” гру, „катали” м’яча з флангу на фланг, а суперник нічого не міг з цим зробити. Не задовольнила така гра головного тренера. Володимир Шаран після матчу розкритикував дії своєї команди: „Мене дуже дивує, що забиваючи достатньо швидкі голи, маючи значну, переконливу перевагу, ми стаємо менш агресивними, падають швидкості, допускаємо помилки, чим відразу користуються суперники”.

Затяжна атака гостей завершилась голом престижу у ворота Юрія Паньківа вже в доданий арбітром час. За іронією долі, м’яч після удару Лук’янця влучив в Кирила Сидоренка, змінивши траєкторію польоту, тим самим дезорієнтувавши нашого голкіпера. „Я незадоволений діями захисників. Підсилення гри при замінах не відбулося. Тільки пішов з поля Таргамадзе, відразу фланги почали грати гірше, впала швидкість.

Зрозуміло, що молодим гравцям, котрі влились у команду, ще не вистачає досвіду колективної гри. Сьогодні мене порадував Паньків, котрий впевнено зіграв. Не його вина, коли м’яч зрикошетив у ворота”.

Улюбленець публіки — грузин

Порадувала Шарана і вболівальників не лише гра Паньківа в рамці воріт, але й дії Таргамадзе. Грузинський легіонер відзначився черговим влучним пострілом. Отримавши передачу на лінії штрафної, Давід протягнув м’яча майже до лицьової лінії поля, і з дуже гострого кута зумів пробити голкіпера гостей. Другий гол Шевченка був схожим, але зарядивши гармату В’ячеслав не став зближатися з голкіпером а зумів з 16 метрів закинути снаряд за шиворот Гайдаржи.

Олег Федорчук, головний тренер „Ниви” погодився з поразкою і не соромився похвалити роботу нашого клубу: „Команда заслужено сьогодні перемогла, хоча при інших обставинах нам могла посміхнутись інша доля. Нічия була б нелогічною, хоч ми і забили один гол. Хочу відмітити, що сьогодні ПФК „Олександрія” справедливо є лідером по класу гри і по набраних очках”.

„Динамо-2” — ПФК „Олександрія” 1:1

Голи: Довгий 38 (автогол) — Таргамадзе 65

Вилучення: Запорожан 55

„Динамо-2”: Кичак, Люлька, Парцванія, Бутенін, Новак, Рижук, Морозенко, Макаренко, Суарес, Прокипчук (Єрмаченко, 74), Малін (Коваль, 78)

„Олександрія”: Паньків, Чередніченко, Вячеслав Шевченко, Казанюк (Єрмак, 46), Довгий,. Запорожан, Пархоменко (Козак, 46), Ксьонз, Сидоренко (Гітченко, 46), Таргамадзе (Грицук, 89), Старенький (Сахневич, 58)

Київ „мітили” стікерами

Шлях до Конча-Заспи (село Чапаївка) пролягає через столицю. Дехто з фанів навідався до Києва на день раніше, щоб зацінити обстановку. Виходимо з вагону, і бачимо, як з-під нього ллється вода. Поруч якийсь дядько підставив голову і миє волосся. Ось так можна збадьорити себе зранку! А ще у Києві зранку ходять босими і купаються у Дніпрі голяка.

Прогулюючись столицею бачили багато розклеєних наліпок супортерів різних футбольних команд. Дивно, але поміж них майже не було стікерів для підтримки місцевих клубів. Ні за „Оболонь”, куди втік від нас минулого року тренер Ковалець, ні за „Арсенал”. Тільки кілька наліпок „Динамо”, та й ті трохи зідрані. Цікаво, що рання подорож олександрійців містом пролягала крок у крок за фанами тернопільскої „Ниви”, які колись приїздили сюди. Вони мітили свій шлях своїми стікерами. Наші ж „маленькі картини” заквітчали київські вулиці біля лялькового театру, на пішохідному мосту через Дніпро, на Європейській площі, у студмістечку КПІ та у метрополітені, і звичайно, у самій Конча-Заспі. Дехто з киян обертався услід олександрійцям, закутаним у рози „Ultras PFCA”.

Звичайно, ми не могли не відвідати футбольні місця столиці України. Перед входом на стадіон Лобановського розташований магазин з фанатською атрибутикою „Динамо”. Нічого цікавого там не помітили, хіба що магнітик з зображенням футбольної карти України. Фанів спіткало невеличке обурення, бо Олександрії там не було й близько. Автори роботи просто необізнані малоосвічені люди, не інакше! Ганьба.

Табло з листами

До Конча-Заспи від крайньої станції метро не більше 10 кілометрів. Доїхати можна на попутках, на маршрутках або дійти пішки від станції метро Видубичі (приблизно за півтори години). Місцеві друзі нас відмовили від цього, й були праві. Бо задоволення від пейзажу за вікном тролейбуса у здоровому глузді не отримати. Нас вразили вже самі Видубичі! Тільки-но виходиш з підземки на світ божий, перед очима постає апокаліпсис з хмарою вихлопних газів, заводськими трубами і автомагістралями. Закашлюємось і сідаємо перекусити на траві навпроти заводської стіни. Тому що більше немає де.

Потім платимо півтори гривні у тролейбусі і вирушаємо до стадіону. Тролейбус успішно проїжджає повз стадіон, а ми, задоволені і щасливі від цього, йдемо назад пішки хвилин 20. А біля бази „Динамо-2” вже стоять олександрійці в очікуванні матчу. Вони дісталися сюди безкоштовно на клубному автобусі. Доїхали швидко, всього за чотири години. Хто живе в інших містах, добиралися своїм ходом. Загалом, зібралось близько п’ятидесяти фанатів „Олександрії”.

Ті, хто лишився вдома, були засмучені — виявилось, що онлайн— трансляції матчу в інтернеті цього разу не буде. На офіційному сайті клубу це пояснили перенесенням гри на сусіднє поле бази зі штучною травою. Мабуть, через чорнобильскі аномалії у тому регіоні відео просто категорично відмовлялося передаватися. Ще є підозра, що штативи відеокамер пустили коріння і приросли до землі на тому злощасному полі. Втім, київські журналісти організували текстову трансляцію. А футболісти після падінь бігали по штучному покриттю у брудному від землі одязі. Певно, то якесь хитре столичне польове ноу-хау.

Щодо стадіонів, то тут їх кілька. Трибуни є лише з одного боку, вздовж поля, висота в п’ять рядів, без накриття. Табло нагадало радянські мультики — спеціальний чоловік просто міняв таблички з цифрами на невеличкому стенді. Усе по-столичному.

„Схоже, суддя з Кіровограду!”

Перед стартовим свистком олександрійці помічають на трибуні співака Фоззі з гурту „Танок на майдані Конго”. На блакитному екрані телевізора ви бачили його ведучим однієї з футбольних передач. На шиї у Фоззі роза „Динамо”. Він упізнав наших фанів, а вони — його. Тепер чоловік з гордістю зможе розповідати своїм друзям, яка честь йому випала — сфотографуватися з супортерами такого великого клубу з центру України! Це був історичний момент у його житті.

Подивитися на гру приїхали також дами з кімнатними собачками, яких ви бачили у світських передачах з Катєю Осадчою. Вони підстелили на пластмасові сидіння спеціально привезені килимки. Крім того, другу команду динамівців приїхали активно підримумати близько двох десятків фанатів.

Перший тайм ми програли. Наші гравці не створили практично жодного справжнього гольового моменту біля воріт молодих динамівців. Натомість, під кінець тайму гол опинився в сітці наших воріт. Суддя призначив штрафний удар, подача послідувала у воротарський майданчик Паньківа, де Довгий не розібрався з гравцем „Динамо-2” і зрізав м’яч у свої ворота. Другий тайм почався з дивного вилучення Андрія Запорожана. Але вже в меншості, команда з Олександрії, проявивши колективний характер і волю до перемоги, відігралася, хоч і нелегко то далося. Давід Таргамадзе знову забив, цього разу суперударом в дев’ятку зі штрафного.

Неподалік від фанатів стояв керманич клубу Микола Лавренко, який дещо підказував футболістам. „Саша, куди ти пішов?” — кричав Микола Миколайович. Понервувати прийшлося всім олександрійцям. Фанати не замовкаючи ні на секунду, підтримували свою команду, бо вірили, що навіть у меншості маємо шанси виграти цей матч. „Суддів купили за банку варення!” — скандували олександрійці. Причиною тому стали нелогічні попередження нашим гравцям і одне вилучення. При цьому на грубі порушення правил динамівцями арбітри не звертали уваги. „Схоже, суддя з Кіровограду!” — звертається до арбітра один з фанів, коли той проходить неподалік.

„Олександрія” виборола нічию. Саме так — виборола. Але чи може такий результат задовільнити, тим більше коли головний конкурент виграв свій матч? Понурі футболісти забувають подякувати фанам за підтримку. Плескають у долоні лише кілька гравців. Їх, як звичайно, проводжають „зарядами” підтримки.

Попереду домашній матч з „Буковиною”, про який ми розповімо у наступному номері. Всі на стадіон! Віва, Олександрія!

Андрій Прайд

Комментарии:

Добавить комментарий: