Хроники Александрии

„Оливкова гілка” в Олександрії

, 8.03.2011

Громадська гуманітарна організація „Оливкова гілка” (США) розпочала свою діяльність на початку 1990-х, коли своє існування припинив Радянський Союз, коли впала Берлінська стіна, коли розвіялася напруга холодної війни між двома мегадержавами XX сторіччя. ГГО „Оливкова гілка” об’єднує військовослужбовців у відставці та дружин теперішніх військовослужбовців в армії США. Діяльність цієї північноамериканської громадської організації спрямована на надання гуманітарної, психологічної та духовної допомоги військовослужбовцям та родинам тих, які потерпають від політичних та змін людських цінностей, чи психологічного терору. Адже діячі організації розуміють, що благополуччя сімей військовослужбовців — це головний дивіденд у створенні умов миру.

Американські керівники та члени ГГО „Оливкова гілка”, прибувши на тиждень до Києва, вирішили, крім столиці, відвідати ще якесь місто України, і їх вибір упав на Олександрію. Делегація з 17 гостей із різних міст США та з Києва 24-ого лютого 2011 року відвідали наше місто.

Зустріч делегації з олександрійцями розпочалася з „круглого столу” у міській раді. Ведучий „круглого столу”, підполковник у відставці Валерій Ілліч Труфанов, підняв тему розмови: „Співпраця силових структур та громадських організацій США та України”. У дискусії взяли участь голова Олександрійського відділення ОХВУ майор у відставці В. Галата, гість із Києва голова об’єднання християн-військовослужбовців полковник Василь Хіміч, голова міжнародної організації „Оливкова гілка” у Києві полковник Валентин Кореневич, екс-військовослужбовець мер міста Олександрія Степан Цапюк, та гість із США голова громадської організації „Оливкова гілка” Джон Гетелі.

Після „круглого столу” делегація жінок-гостей з-за Атлантичного океану вирішила більш тісніше поспілкуватися з дружинами олександрійських військовослужбовців. Олександрійський жіночий клуб „Естер”, до якого входить чимало воєнних дружин, обрав для міжнародної зустрічі кафе „Радуга”. Вечір розпочала керівник клубу, Наталія Труфанова. Вона розповіла історію олександрійського жіночого клубу, який відвідують жінки-християнки, що належать до різних конфесій та різних церков — як протестантського напряму, так і ортодоксального православного.

Жінки приходять до клубу, аби поділитися спільними життєвими радощами, помолитися за потреби одна одної, набратися Божої мудрості, навчитися боротися з щоденними життєвими труднощами та проблемами.

На зустріч були запрошені також дружини нинішніх військовослужбовців української армії, що проходять службу в м. Олександрія, та дружини олександрійців-офіцерів запасу.

Наталія запалила свічечку і передала іншій, — і відтак кожна жінка вставала, називала своє ім’я, та коротко розповідала про свою сім’ю, і передавала свічку іншій. У такий оригінальний спосіб всі присутні жінки перезнайомилися одна з одною, і невдовзі в залі виникла дуже тепла атмосфера невимушеного спілкування.

Естафету живої свічки отримала Пола Халворсон -дружина військовослужбовця армії США, член „Олів бранч”, потому — Діана Карнаган — дружина військовослужбовця армії США, член ГО „Олів бранч”, Кріс Харпер — дружина військовослужбовця армії США, член ГО „Олів бранч”, Лінда Станфорд — дружина капелана армії США, член ГО „Олів бранч”, Клаудіа Дуф з Вірджинії— дружина „морського котика” армії США, Керрі Бішоп — ще один член „Оливкової гілки”, донька та сестра офіцерів армії США, Сенді Гетелі — дружина військовослужбовця армії США, член ГО „Олів бранч”, Гвен Чандлер -дружина військовослужбовця армії США, Патрісія Лесістер — дружина військовослужбовця армії США, мати вісьмох дітей, Келлі Моллой — дружина військовослужбовця армії США, колишнього військового аташе Посольства США в Україні. Чимало з жінок-американок прибули в Україну зовсім не вперше, і ця поїздка стала для декого вже шостою або восьмою. Деякі з активісток „Оливкової гілки”, крім України, неодноразово відвідували також і Російську Федерацію.

Наталія Труфанова та українські посестри-християнки напередодні 8 Березня піднімали проблеми, актуальні для всіх присутніх 47-ми жінок. Адже не секрет, що сучасне суспільство нав’язує жінкам зовсім інші цінності, інші якості, інші цілі та суспільні ролі, ніж ті, для чого створив жінку Творець. Часто ми, жінки, намагаємося конкурувати в усіх сферах з чоловіками, при цьому нерідко відмовляючись від найголовнішого — народжування та виховання дітей. Іноді для нас кар’єра стає важливішою, аніж справжнє жіноче призначення: не просто слухатися свого чоловіка, що заповідав нам Бог, а й бути оберігом домашнього вогнища. На основі Священного Писання жінки з клубу „Естер” відкривали решті присутніх побратимок, що Бог створив нас, передовсім, помічницями для наших чоловіків, й в руках жінки щастя всієї сім’ї. „Мудра жінка будує дім свій, а безумна своєю рукою руйнує його”, — сказано, зокрема, в Книзі Приповістей Соломонових 14:1.

З Києва приїхала на цю передберезневу зустріч і координатор жіночого служіння серед сімей військовослужбовців Жанна Сегеда (православного віросповідування): „Минулого тижня я народила третього сина, старшому ж моєму синові — 25 років. Може, хтось має такого віку наречену для нього, він — непоганий хлопець? Мій чоловік — військовослужбовець, полковник. Я, правду кажучи, з дитинства мріяла вийти заміж за військового і завжди хотіла бути просто дружиною, матір’ю, й, головне, справжньою помічницею свого чоловіка. Ми в радянські часи їздили по гарнізонах. І я повсякчас намагалася створити йому, моєму ладо, добрі умови, щоб він приходив і відчував вдома затишок. Я поїхала за ним до Сибіру, потім — на Урал. Може, тому, що я всіма силами намагалася бути доброю дружиною, у нас не було таких великих труднощів, щоб я могла сказати: „Господи, ти мені потрібен!” Але я прийшла до Бога, бо зрозуміла, наскільки Він мене оберігав у всіх тих подорожах впродовж усього мого життя. На свята я відвідувала православну церкву. Якось прийшла в жіночий клуб „Рута” в Києві, і збагнула, що я є тільки номінальною, а не справжньою віруючою, не такою ще, яка завжди покладається на Бога. І от кілька років тому сталася страшна подія, яка стала тяжким випробовуванням для нашої сім’ї. У мого чоловіка виявили ракову пухлину, й лікарі сказали, що йому лишилося жити три місяці, максимум — півроку. І тоді я звернулася з молитвою до Бога, як до свого батька. Через деякий час, лікарі, порівнявши останні аналізи, здивувалися… що вони не такі, які були раніше… Минуло вже два роки, як немає жодних наслідків цієї хвороби”, — Жанна закінчила свою оповідь сльозами, які не могла стримати.

З американського боку найдовшим був виступ афроамериканки Клаудії Дуфф, дружини морпеха: „У мене троє дітей. Найстаршій дочці 16, отож я вже стара… — пожартувала жінка. — Коли Бог створив чоловіка, Він, знаєте, сказав таке: „Не добре бути чоловікові самому”. Перед цим Бог створив усіх тварин по парі, і я уявляю, як перший чоловік Адам дивився на цей парад тварин й відчував себе самотнім, й Адам не знайшов собі ніякого підходящого помічника. Але коли Бог створив першу жінку й показав чоловікові, то Бог сказав: „Вау! Дуже добре!” (в англійському перекладі так і написано). Зверніть увагу: Богові Його творіння видалося не просто добрим, але ДУЖЕ ДОБРИМ — це вперше, коли в Біблії наведено саме таке визначення. По всьому, по всьому, що Він створив, Він уперше говорить: „Це дуже добре!”,і це були слова, сказані про жінку.

Я — дуже добре створіння, і я часто про це кажу своєму чоловікові. Я гадаю, дуже важливо зрозуміти, якою силою нагородив Бог нас, жінок, і коли ми розуміємо, з якою метою нас Бог зробив саме такими внутрішньо сильними, отоді-то до нас і приходить ця сила. Нам Бог дав оцих чоловіків, аби ми завжди їх підтримували! Немає нікого на світі, хто зможе любити свого чоловіка так, як ви, більше немає нікого такого! Тільки Бог може підібрати таку жінку й чоловіка, аби з них сталося одне духовне ціле. І тому-то так важливо мати свою другу половинку! Що дуже важливо для мене, що в цьому союзі продовжує жити Сам Бог, Який і є Любов. Коли я це усвідомлюю, для мене найголовнішим стає тільки одне: бути помічницею для чоловіка, а також бути мамою. Я не полюбляю залишати свою родину навіть на короткий термін, але, аби трохи відпочити від цих обов’язків дружини і матері я зовсім ненадовго приїхала в Україну. Це тому, що я люблю геть чисто всіх жінок, не зважаючи на те, на якому боці планети Земля вони живуть. Це просто надзвичайний дар — бути сьогодні поруч із вами”.

Довго ще спілкувалися жінки. Але, коли настав час прощатися, обдарувавши одна одну подарунками і листівками, вони, американки й українки, ніяк не могли залишити обіймів одна одної: так міцно здружила їх Олександрія.

Вілгайле Квітка

Комментарии:

  1. Плідний діалог http://alexandria.kr.ua/category/news/page/6/ 24.02.2011, 16:37 24 лютого до Олександрії завітали представники міжнародної християнської громадської організації «Оливкова гілка» зі Сполучених Штатів Америки. До складу делегації увійшли колишні військовослужбовці та дружини військовослужбовців американської армії. Супроводжували їх представники об’єднання християн-військовослужбовців України та керівники олександрійського осередку об’єднання. У приміщенні міської ради відбулося засідання круглого столу на тему: «Взаємовідносини силових структур з громадськими організаціями». У ньому, крім поважних гостей, взяли участь Олександрійський міський голова С. Цапюк та керівники державних правоохоронних відомств і громадських організацій «Січ» та «Ягуар», які допомагають підтримувати правопорядок в місті. На початку Степан Кирилович ознайомив гостей з історією та промисловим і соціальним потенціалом міста. Присутні обмінялися досвідом громадської діяльності з духовно-морального виховання військовослужбовців та їх сімей. Спільними напрямками діяльності організації для обох держав є боротьба з такими негативними явищами, як наркоманія і алкоголізм . Голова ради Олександрійського осередку об’єднання християн-військовослужбовців України В. Труфанов подякував С. Цапюку за багаторічну підтримку діяльності організації і допомогу центру реабілітації для осіб, залежних від наркоманії та алкоголізму «Ковчег спасіння» та іншим благодійним організаціям. По закінченню цікавого діалогу міський голова від імені усіх олександрійців подякував американським гостям за їх волонтерську діяльність. У свою чергу, полковник у відставці армії США Джон Гетелі від міжнародної християнської громадської організації «Оливкова гілка» на знак глибокої поваги вручив С. Цапюку відзнаку Почесного члена сім’ї захисника нації.

    Плідний діалог,
    263d53e

Добавить комментарий: