Хроники Александрии

Непримітний здалеку завод

, 22.02.2011

Олександрійське виробництво з довгою назвою TOB „Торговий дім „Укрнасоссервіс” ніколи надто не афішувало на широкий загал свою діяльність. Зручно розташувавшись за високою огорожею з металевою брамою на місці колишнього цегельного заводу, що у 14-у мікрорайоні, воно справно, але без зайвого галасу „нарощувало оберти”. Лише час від часу підприємство згадувалося в економічних зведеннях по місту, як безпроблемне, тобто одне з небагатьох благополучних. З дня заснування товариства непомітно минуло п’ятнадцять років. А нещодавно міський голова Степан Цапюк вирішив трохи підняти Завісу таємничості над підприємством і разом з представниками місцевих ЗМІ відвідав виробництво. Директор Олександр Рябушкін, як виявилося, був не проти такого візиту і охоче продемонстрував гостям господарство.

Передусім він коротко змалював історію підприємства, яка бере свій початок з 1995 року:

„Завдання, яке ми ставили тоді перед собою, — це постачання комплексного обладнання для гірничорудної, хімічної промисловості, атомних станцій, ТЕЦів, міськводоканалів тощо. А в 2000-у році було прийнято рішення про створення виробництва, яке базуватиметься на випуску електричних насосів. Фахівці-машинобудівники, з якими нам тоді доводилося радитись, приходили сюди, на територію колишнього цегельного заводу, недовірливо хитали головами, мовляв, нічого не вийде. Я ж сам раніше не мав справи з машинобудуванням, прийшов з вугільної галузі, а тому не був переобтяжений стереотипами. Можливо, інше бачення завдання і відіграло свою роль. Поступово ми освоїли виробництво 60-и видів насосів 435-и різних виконань і на сьогодні виготовили їх уже 54 тисячі штук. Лише минулого року завод виготовив 5 тисяч таких виробів. Але реалії життя ставлять нові завдання: зараз ми освоюємо новий вид більш економних насосів, які матимуть ту ж потужність, що і їх попередники, але менше споживатимуть енергії.

Слід сказати, вдосконалюватись змушує нас і жорстка конкуренція, адже ще у Радянському Союзі подібних заводів налічувалося не менше чотирьохсот. Отож вихід був один: вдосконалення виробництва і пошук ринків збуту. Виробництво вдосконалювалося різними шляхами: модернізацією (наскільки це можливо у нинішніх умовах) технологічного обладнання, підготовкою кадрів, розширенням власних технічних можливостей, аби якомога менше залежати від інших партнерів. Так одного разу виникла ідея про відкриття власного ливарного цеху. Знову ж таки, всупереч скептикам, ідею вдалося втілити у життя”, — говорить директор.

Під час екскурсії компактно розташованими цехами і дільницями ми могли наочно пересвідчитись, що навіть на досить незначних виробничих площах розміром з середню майстерню справді можна організувати виробництво, якщо мати до справи творчий підхід. Навіть таке трудомістке і непросте виробництво, як ливарний цех. Уявіть: зовсім невелике приміщення, у якому все одразу — формовка, дві невеликі плавильні електроіндукціині печі, тут же виготовлення стержнів (між іншим, за сучасною німецькою технологією), заливка, вибивка, обрубка відливок — практично вся технологія виготовлення литих чавунних корпусів насосів в одному місці. Але цей невеличкий цех дає близько 100 т литва у місяць, повністю забезпечуючи потреби виробництва і навіть дозволяє виконувати інші ливарні роботи на замовлення. Що ж стосується основної програми — насосів, то їх замовляють в олександрійського підприємства Криворізька компанія Metal-steel і Дніпропетровський, Макіївський, Донецький металургійні заводи, алюмінієві комбінати і атомні станції (на це „Укрнасоссервіс” має відповідні сертифікати). За словами директори, підприємство також виходить на ринки Росії, Білорусі, Казахстану та Молдови. На підприємстві трудяться 122 працівники, середня заробітна плата, яка протягом 15-ти років жодного разу суттєво не затримувалась, останнім часом зросла на 28%. Минулого року обсяги виробництва склали понад 11 мільйонів гривень, у нинішньому планується збільшити їх до 15-ти мільйонів. Отже, no problem?

„Якби ж то, — говорить Олександр Васильович. — Проблеми у нас ті ж, що й у всіх: дорожнеча енергоносіїв, на яких доводиться старанно заощаджувати, великі нарахування на заробітну плату і проблема ПДВ, про яку всі так багато говорять, але ніяк її не вирішать. Все це разом дозволяє нашому виробництву бути рентабельним всього на 5-7 відсотків. Втім, у машинобудуванні рентабельність зазвичай і не може бути вищою, ніж 10 відсотків... Крім того, не вистачає кваліфікованих працівників, зокрема, у нашому місті вдень із свічкою не знайдеш пристойного токаря”, — скаржиться керівник.

І все ж О. Рябушкін — оптиміст. Він сподівається, що на державному рівні таки розберуться з податком на додану вартість, і вже це одне полегшить життя машинобудівній галузі. Адже тоді вивільнені кошти можна буде спрямувати на розвиток виробництва: „Наприклад, ми хочемо розширити ливарний цех — встановити ще пару формувальних машин, і тоді він буде одним з кращих з точки зору оптимізації процесів”, — говорить керівник. Слід зазначити, міський голова Степан Цапюк у ході розмови висловив декілька ділових пропозицій, аби з боку влади надати посильну допомогу активному підприємству, дієвість якого полягає не лише у всіх вищезгаданих досягненнях та відсутності будь-яких податкових боргів і відрахувань до Пенсійного фонду. Підприємство „Укрнасоссервіс”, за словами міського голови, активно надає допомогу в підтримці різних соціальних об’єктів інфраструктури міста, лікувальних закладів тощо. Це воно утримує у належному вигляді меморіал радянських військоврполонених, розташований поруч, за заводською стіною. І все це, знову ж таки, без надмірного галасу і самореклами. Громадянська позиція, гідна бути прикладом.

О. Осауленко

Комментарии:

  1. Молодцы, Великие сподвижники. Работы, кто понимает, проделано — немерено. И по миллиметру двигаются вперед. При выработке на человека 8тыс. гривен в месяц, если зарплата 2000 гривен (куда ниже опускать даже в Александрии) прибыли не вижу. МЭР ТЫ ОТ ВЛАСТИ. Вернуть заводу НДС дело твоей чести, (не надо миллионы на строительство набережной) Там наверху твои друзья, а завод наш александрийский и ты наш и лучшего пока нет. Александрия — вперед.

    Виктор,
    91d6980
  2. фу какая лексика для такого мужчины, да в такой день — ну ни как не пристойно, думаю даже стыдно! Грубо называть слово ТЫ

    Аноним,
    a888a70

Добавить комментарий: