Хроники Александрии

Хто збудував непробивний „Захист”

, 2.02.2011

Назва ВПСК „Захист” у спортивній сфері нашого міста вже давно стала звичною. Як стали звичними і регулярні повідомлення у місцевих ЗМІ про участь спортсменів „Захисту” у різноманітних змаганнях та про їх незмінні перемоги. Непомітно проходить рік за роком, і ось вже незабаром цей військово-спортивно-патріотичний клуб відзначатиме своє п’ятнадцятиріччя. Чим не привід згадати про витоки клубу та тих, хто стояв біля них? Отже, цього разу гість нашої „Галереї”…

Андрій Ярошевський, у 1994 році по закінченні Харківського вищого військового авіаційно-інженерного училища був направлений для проходження служби до 51-ї (Олександрійської) окремої гвардійської авіаційної бригади Національної гвардії України і призначений на посаду начальника техланки 4-ї ескадрильї. А трохи згодом, якось у розмові, колеги по службі запропонували Андрію між іншим організувати самодіяльну секцію з боротьби для їхніх дітей. Чому саме йому, офіцеру технічної служби? Та тому, що молодий фахівець усі п’ять років навчання в училищі, крім основних наук, ще й наполегливо оволодівав доволі специфічним мистецтвом військового рукопашного бою під керівництвом відомого майстра самозахисту Михайла Злотникова і вже тоді досяг певних висот: був срібним призером Харківської області, кандидатом до збірної області на чемпіонат України.

З міркувань одного лише ентузіазму Андрій погодився працювати з дітьми у вільний від служби час. А у розпорядженні невеличкої секції — ні спортзалу, ні взагалі будь-якого приміщення…

„Перші наші заняття проходили просто неба, десь на природі”, — згадує зараз Андрій Володимирович. — Але тодішнє командування частини не залишило без уваги нашу ініціативу і для початку виділило нам невелике приміщення". Було це у 1995 році, а вже 5 травня 1996 року секція провела свої перші внутрішньо-клубні змагання, на них за запрошенням з’явився сам М. Злотников, ідеї школи якого взявся втілювати в Олександрії його учень А. Ярошевський. Саме від цієї дати і веде тепер відлік своєї історії клуб, названий „Захистом”. На той час Ярошевського призначили начальником фізичної підготовки військової частини. Крім тренерської діяльності, він не забував і про вдосконалення власної спортивної майстерності — приблизно тоді ж став кандидатом у майстри спорту з військово-прикладного багатоборства. Слава про новостворену секцію при військовій частині швидко поширилась у нашому невеликому місті, число бажаючих її відвідувати росло, це були вже не лише діти військовослужбовців. За короткий термін секція збільшилась до трьох навчальних груп, вести тренування самотужки стало складно.

„Але з’явились однодумці, — розповідає Андрій Володимирович. — Спочатку це були Костянтин Ліщенко та Олександр Ларіонов. Ми і зараз працюємо разом. Пізніше відкривались нові групи, вдосконалювалась тренувальна база, тренерський склад відповідно теж збільшувався.”

А сам Андрій у 1997 році стає бронзовим призером чемпіонату Національної гвардії України з рукопашного бою. Атестований на І дан по кемпо-дзю. У 2001 році починає співпрацю з Всеукраїнським дитячим патріотичним об’єднанням „Майбутнє України”, що значно поліпшує спортивний і духовний розвиток вихованців клубу.

2005-й рік. ВПСК „Захист” входить до складу Всеукраїнської федерації військово-спортивного багатоборства, а через рік Ярошевський стає членом президії федерації. Тоді ж він створює й очолює Кіровоградське обласне відділення Всеукраїнської федерації військово-спортивного багатоборства. А після розформування Національної  гвардії та переведення Олександрійської військової частини у розпорядження внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України здобуває срібло на регіональній першості внутрішніх військ з універсального бою. За підсумками тренерської  роботи та суддівської практики на змаганнях національного та міжнародного рівнів у 2006-у році Андрію Ярошевському було присвоєно кваліфікації тренера вищої категорії та судді національної категорії, а у 2007-у — звання судді міжнародної категорії з військово-спортивного багатоборства. Багаторічний стаж суддівського досвіду дозволяє йому якісно обслуговувати різноманітні змагання: з універсального бою, багатоборства груп захоплення, рукопашного бою, військово-прикладного п’ятиборства серед допризовної молоді, а також чемпіонати України, Європи і світу з військово-спортивного багатоборства.

Що ж стосується спортивних досягнень вихованців клубу, то про них можна розповідати нескінченно: на полицях, стелажах, стінах тренерської кімнати „Захисту” вільних місць немає від численних нагородних кубків, почесних призів, грамот та вимпелів, завойованих на різноманітних змаганнях. Отож зупинимося лише на найвищих досягненнях: в активі клубу — 2 майстри спорту України з панкратіону, 6 майстрів спорту України та один майстер спорту міжнародного класу з військово-спортивного багатоборства (Андрій Ярошевський також має звання майстра спорту та заслуженого тренера України).

Зараз у клубі, крім нього, працюють 6 тренерів, з яких три — вищої категорії та два — другої категорії. „Захист” постійно розширюється: сьогодні він налічує понад 200 спортсменів і має, крім Олександрії, свої відділення в Пантаївці, Димитровому, незабаром повинно відкритись ще одне відділення — у Головківці. І не лише високими спортивними досягненнями багаті традиції „Захисту” — не менш важливим бачать його наставники патріотичне виховання молоді, проводячи його у вигляді екскурсій і походів місцями бойової слави рідного краю, літніх військово-спортивних таборів тощо.

А власний теоретичний багаж і практичний досвід Андрій Ярошевський втілив ще й таким чином: допомагав своєму ідейному наставнику М. Злотникову у написанні книги „Школа життя і боротьби без зброї” та інших навчальних посібників спеціального і спортивного призначення. Знання і вміння — на користь людям…

Розділ підготував О. Наріжний

Комментарии:

  1. +++ВІДМІННО====крім Олександрії, свої відділення в Пантаївці, Димитровому, незабаром повинно відкритись ще одне відділення — у Головківці.====== бажано В ПЕРШУ ЧЕРГУ на ПЕРЕМОЗІ ВІДКРИТИ ФІЛІЮ!!!!!

    РВС,
    a944bbd

Добавить комментарий: