Хроники Александрии

„Imprint”: відбиток любові

, 30.01.2011

Олександрія стала сьомий містом з-поміж 14-ти, в якому зі своїм концертним турне "2011 Ukraine Tour” побувала нова емігрантська група „Imprint”, презентуючи свій другий альбом „Не зрань любові”. Тим приємніше було чути, як, прощаючись з олександрійцями, після Києва, Харкова, Слов’янська, Маріуполя, Запоріжжя та Дніпропетровська, саме Олександрія була визнана містом, „в якому поки що нас сприйняли з найбільшим теплом і азартом”, як висловився фронтмен групи Василь Чеховський.

Турне портлендської групи має на меті не саморекламу музичної творчості, але також і вельми благородну мету, „В Україні нині, за офіційними даними приблизно 100 тисяч дітей є сиротами. Думаємо, що насправді таких дітей набагато більше. Тому-то зараз ми концертуємо з метою закликати всіх із тих, хто спроможний відкрити серце сиротам, зробіть це. Адже кожна дитина, байдуже, три, десять чи шістнадцять їй років, хоче мати свою родину, жити зі своїм власним батьком-матір’ю”, — саме з таких слів заклику розпочався минулої середи концерт групи в будинку культури „Світлопільський”.

Творчість групи „imprint” — насправді те, що вони про себе і кажуть: це послання Божої любові до кожного з нас. Згідно зі Своїм задумом Усевишній згуртував цих дуже різноманітних людей в одну команду, допомігши кожному з них пізнати одну дуже просту, але таку важливу повсякчас істину. Про те, що тільки Божа любов може змінити на краще життя кожного мешканця цієї планети. Саме це одкровення й стало джерелом творчості групи.

Як кажуть хлопці, їхнє бажання аби кожний пізнав, як сильно і як вірно любить Бог усіх нас. Пісня Його любові живе в серцях портлендських музикантів, її слова єднають, надихають та сповнюють натхнення створювати музику в Славу Божу. Оцією саме любов’ю Господь Бог і залишив відбиток у їхніх молодих серцях назавжди, на все життя.

Сьогодні ці музиканти грають дуже сучасну музику, група, і це відчули всі, хто прийшов на їх концерт, вдало всотує в себе всі кращі традиції і американської, і слов’янської попкультур. Звучання її може видатися для людей похилого віку надто важким, доволі галасливим. Зате молодь, яка побувала в середу в БК „Світлопільський”, думаю, повністю насолодилася саме цим сучасним звучанням. Вражаюче виглядала як якість звуку, так і світлові ефекти, яких поціновувані музики в Олександрії, думаю, не бачили вже давно. Концерт був щонайвищої і технічної, й естетичної якості.

А група „lmprint” з’явилася дуже просто: за її словами, Бог поміг втілити в життя мрії кількох людей; без Його благословіння цієї групи ніколи б не було. Бо занадто вже всі вони різні. У них різне все — характери, мрії, бажання.

Теперішні учасники гурту познайомилися задовго до того, як розпочали разом грати в групі „lmprint”. Василь Чеховський вступив до музичного училища, де 2001 року познайомився з гітаристом Андрієм Алєксєєвим, який тоді грав у рок-групі „Дрозды”. Межи хлопцями з часом з’явилося дуже багато спільного. Та ще більше об’єднання відбулося між ними під час роботи над спільними проектами із Олегом Богомазом. У тому ж училищі Василь познайомився зі своєю майбутньою дружиною та учасницею гурту (бек-вокалістка) Ганною Бережанською.

Із четвертим учасником — Андрієм Литвиним — хлопці познайомилися під час відомого в християнських колах фестивалю „Білі ночі”. Андрій Литвин саме був учасником групи „Stapler” ніщо не передрікало, що колись хлопці гратимуть усі разом.

Проте, минав час, музиканти продовжували дружити, Василь та Ганна побралися. І от, одного разу Андрій Литвин запросив Васю пограти в їхній церкві, аби воздати хвалу Господу в складі групи прославління. Отоді-то відбулося знайомство ще з двома учасниками гурту: Геною Приходьком (бас-гітара) та Сергієм Костіним (ударні). Усіучасники групи добре запам’ятали той вечір, адже саме після нього в їх серцях залишився відбиток спільноти. Усі вони усвідомили, що хоч і мають різний характер, але насправді єдині в одному й головному — щирій любові до Бога й бажанні служити Ісусу!

І от група почала концертувати. На запитання, як же оголошувати їхні виступи, всі дружно знизували плечима. Ідей із приводу назви було чимало, як із боку друзів, так і з боку людей, які відвідували концерти, але назва все не з’являлася. Але потім Андрій Литвин запропонував назву „lmprint” (укр. „відбиток”). Назва була прийнята одразу — щось подібне відчували в серцях усі учасники, просто Андрій першим озвучив думку.

Пізніше група записала дебютний альбом „Хто ж, як не Ти?” й переїхала в США, Portland, штат Орегон. Гена Приходько залишив гурт, і до команди приєднався басист Рувим Мікшанський. Що ж, „lmprint” продовжує рухатися вперед, залишаючи Божі відбитки у людських серцях.

Віталій Квітка

Комментарии:

  1. \\\\\\\\\\Пізніше група записала дебютний альбом „Хто ж, як не Ти?” й переїхала в США, Portland, штат Орегон.\\\\\\\\все ОЧЕНЬ ясно.а КАК УСПЕХ ГАСТРОЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ в США????

    РВС,
    a944bbd

Добавить комментарий: