Хроники Александрии

Громадські слухання на болючу тему

, 2.01.2011

Нічого не змінюється. Як і минулого року, як, практично, завжди, громаду перед самим Новим Роком „прокинули”: ситуація з громадськими слуханнями на тему головного — стратегічної програми розвитку та бюджету міста на наступний рік — в загальних рисах повторилася. А саме…

Позідомлення-документ про проведення громадських слухань (вироблення спільної стратегії влади і громади щодо питання розвитку міста та бюджету) о 16-й годині 28 грудня було доведене до відома депутатів, громадськості і ЗМІ тільки 24 грудня. Логічно, що в тому повідомленні не містилося пункту про обов’язковість його доведення до відома територіальної громади Олександрії: перша з газет, яка могла це зробити, комунальне „Вільне Слово”, мала вийти 29 грудня — отож, преса міста (а у нас — винятково тижневики) практично не мала змоги здійснити таке оприлюднення.

Власне, дух, за якого проходили громадські слухання, не залишає жодних сумнівів, що влада, нічого не оприлюднивши, зчинила „правильно”. Залишаючи залю, на якій абсолютною більшістю голосів були „одобрені” обидва проекти — і перспектив розвитку міста, і його бюджету на 2011 рік — не полишало враження, що, як хтось казав, „громада залишала зал з гнітючим відчуттям сумлінно виконаного перед міським головою обов’язку”. Як сказав міський голова, коли попросив доповідаючих Анатолія Садоміченка та Вікторію Ромашко підкоротити власні виступити, „вони (бюджет і стратегія, — авт.) вже й так відомі через ЗМІ”. Між тим. ці програми самі по собі доволі складні, і зрозуміти суть документів, які громада, на думку мера, вже знає на зубок, думаємо, не просто. Уважний слухач із виступів трьох доповідачів — А. Садоміченка, В. Ромашко та співдоповідача В. Мартиненка і коментарій власне мера — міг винести одне-єдине: в цілому, здається, все добре і тому, планується, що в 2011 році все буде добре, якщо… Але ж оце „якщо”, яке звучало переважно від Степана Цапюка, а також деякі цифри і, насторожують.

Отож, взяти хоча б стратегічний розвиток міста Олександрія. Фактично, основна гарантія того, що в 2015 році чи в якихось подальших роках цей розвиток відбудеться, не так зусилля самого міста, як безперервні посилання доповідача Анатолія Садоміченка на те, що основа гарантій саме такого стратегічного розвитку — обласна програма „Центральний регіон-2015”, чимало з пунктів якої справді стосується Олександрії. В чому ж, як думаємо, основна проблема? Наприклад, утому, що по Олександрії числиться 33 з гаком мільйона боргів перед людьми і фондами, в яких квота боргів буровугільників складає 94% по Олександрії, що є в свою чергу — 57% усіх обласних боргів. Сам Степан Кирилович радше гіпотетично вірить у те, що за буровугільну галузь візьмуться — мовляв, „Ларин старается”, тобто — „авось Ларину повезет”. (А якщо — ні? Як не пощастило колись Лисенку, іншим?..)

Та вже й сам по собі подібний настрій Олександрійського міського голови підчас громадських слухань насторожує: якщо в мера є сумніви, і сумніви ці мають під собою якесь підґрунтя — отож, виходить, наскільки ж тоді серйозною є стратегічна програма розвитку міста Олександрія? Може, це просто пшик?.. Якщо пшик, якщо її серйозність гіпотетична, як і окремі пункти бюджету то навіщо тоді було виносити цю не зовсім правду людському загалові? Цікаво, що коли мерові наприкінці зустрічі 28 грудня територіальна громада задала запитання, а хто ж готував, цю програму економічного розвитку, Степан Кирилович чи то жартома, чи то всерйоз відповів: „А известно, кто у нас готовит подобные программы: отдел экономики готовит, а сессия принимает”. Як ми розуміємо з відповіді міського голови на це запитання, навряд чи влада буде винною у разі, якщо стратегічний план якогось дива не спрацює: мер-бо його тільки виносив на розгляд депутатів під час сесії і територіальної громади міста на громадських слуханнях — голосував же переважно не він один!

У принципі, на таємній (бо не всім у місті відомій) вечері громадських слухань мер міста говорив не багато, але, здається, більше від самої громади і — завжди в тему. Так, щойно співдоповідач Вікторії Ромашко Віктор Мартиненко доповів про „революційний додаток” до бюджету — те, що міськрада відтепер перевірятиме підприємців і підприємства і виявлятиме „липових” роботодавців (ініціатива. яку зустріли оплесками, мабуть, не розуміючи, що бюджету не дасть хоч щось, тільки якщо роботодавці самі відчинять власні сім-сіми перед радівськими контролерами), як Степан Цапюк, навіть не зробивши паузи, сказав: „Желающих выступить нет!”, після чого для проформи почав цікавитися записками від громади, а коли хтось, хто хотів виступити, все-таки знайшовся, мер сказав: „Надо было записываться”.

Та саме відповіді мера на запитання сказали Громаді більше, ніж будь-чиї доповіді. Деяких прямих відповідей на прямо поставлені запитання мер майстерно уникнув. Так, коли запитання стосувалося бюджету, він послався на те, що він не є доповідачем, а запитання можуть бути адресовані тільки доповідачам. Далі міський голова лускав відповіді на записки та вигуки з залу, як горіхи. Хто винен у розвалі всього цього? Неконкретне запитання вимагає неконкретної відповіді: „Имена их слишком извесны, чтоб я их тут повторял…” Запитання: КП „Житлогосп” — на-постійно чи на-тимчасово? Блискавична, в стилі філософа Сократа, відповідь: „А ничего нет в нашей жизни постоянного…”, з відповідним поясненням, чому це є саме так. Хто сотворив цей злочин, знищив економікоутворюючі підприємства Олександрії? Під час відповіді на це запитання, аби не видатися повним дилетантом у питанні, мерові довелося вжити красне слівце щодо всх урядів в Україні: починаючи з 1993 року, мовляв, тільки „отакі-то” могли бути настільки недалекоглядними, що залишили вугільну галузь не дотаційною Тоді як люди з залу кричали і кричали: „Ім’я назвіть ім’я!”, ім’я в цьому і в багатьох інших випадках так і не було назване.

Зате Степан Кирилович обмовився, відповідаючи на запитання про капіталовкладення в місто, сказавши, що оскільки уряд збагнув, що доки кошти пройдуть через комгосподарства, то до конкретних жителів вони вже не дійдуть. Держава вирішила підтримувати ініціативи тільки ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків) і їх же тільки і фінансувати. Декому в цьому місці дискусії голови влади з громадою здалося, що вони стали свідками дежавю: саме про першочерговість поступового запровадження ОСББ в Олександрії говорив кандидат на посаду міського голови, колишній керманич міського ЖКГ Сергій Гриценко. І на тобі: його конкурент, що переміг на виборах, зараз, у залі громадських слухань, виступає активним поборником програми, щоправда, спущеної йому під реалізацію вже згори. У випадку з ОСББ очевидною стала невідповідність між ідеєю створення ОСББ — об’єднань громади, які самі вирішуватимуть долю своїх жител і місцевим нововведенням типу КП „Житлогосп” — організації, підконтрольної міському голові, про яку вже заговорили в місті як про ймовірного монополіста комунальних послуг (жарт сказати, його активно лобіює і мер, і депутатська більшість!) Голова фракції „Сильна Олександрія” Віталій Проквас вирішив запитати у міського голови, виявляючи, чи немає протиріч між діями уряду який хоче, щоб громада сама вибирала собі надавача комунальних послуг і ідеєю КП „Житлогосп”. Степан Цапюк залишився вірним собі, сказавши, що ОСББ самі обиратимуть: в кого замовляти собі послуги (тобто взагалі не заговорив на тему очевидного логічного протиріччя!). При цьому можливо, забувши додати: якщо на той час буде, з-поміж кого обирати. Віталій Проквас попросив сказати, скільки ж нині ОСББ в Олександрії. І мер сказав, що18-ть (це із-поміж сотень будинків).

Із цікавих нюансів громадських слухань можна згадати, наприклад, сумніви міського голови щодо дати, коли ж почне працювати наш басейн (він сумнівається, що в червні наступного року, думає, що в вересні, хоча сам же й ініціював його реалізацію) та неприховану озадаченість, коли міський голова помітив, як частина спочатку покірної публіки почала танути, і сказав: „Кончайте расходиться”. Бо може, мовляв, статися так, як в приказці — кінчайте, мамо, торгувать, бо не буде чим здачі давать! (Не буде, тобто, кому голосувати наприкінці слухань!) А ще — кілька ні до чого не зобов’язуючих обіцянок (як сказав мер, „Не буду торжественно клясться, а просто пообещаю”). Таких, як, наприклад, побудувати набережну в місті, орієнтовно за чотири роки (якщо, звісно, не втрутиться та обставина, що міністерство не дасть — як не дало чомусь цього року), бо 42 млн державних грн місто за рік ніяк не освоїть та про початок капремонту олександрійських доріг (на 7 млн – 2011 року, 3,5 млн Степану Кириловичу вже пообіцяли вгорі, лишився „пустяк”, знайти решту). І, ще одне, вранці того дня Степана Кириловича відвідав друг — мер Знам’янки. Разом вони розглядали перспективу створення по дорозі між Олександрією і Знам’янкою підприємства з майже повної утилізації сміття…

Не дивлячись на перемогу голосувального комунізму під час слухань, все-таки в Новий Рік нарід міста йде з гнітючими враженнями: міський голова так чітко і не відповів на запитання, через 300, чи 650 років, чи коли ж. врешті-решт здійснять капітальний ремонт житлофонду міста. Питання незначне, майже філософське в епоху кризи. Але погано, коли його задають у такій формі, і не журналісти, а ті, кому від болю за місто вже просто спирає груди. Це свідчить про те, що будь-яка словесна еквілібристика має свій кінець. І він не за горами.

ГО „Громадська ініціатива Олександрійщини”

Комментарии:

  1. А коли ЦСК говорив по суті?
    Обговорюючи особисті питання також завжди конкретно не говорить.
    А скільки галасу було б за минулої влади (з боку блюдоли… ЦСК) за таких слухань!!!

    Прохожий,
    3827362
  2. Программа социально-экономического развития города показывает, что городской власти и нахрен не нужны его жители, эта самая громада уверена, что ей и нахрен не нужна такая власть.
    Статья тоже показала, что ее авторам важны личные амбиции и население должно знать, что будет, сегодня,завтра, послезавтра — к сожалению больше о процедурах, а не оценках того же бюджета.
    По моему мнению, мэр раньше других понял приближающийся кабздец, поэтому не рвет сердце.
    Трезво оценили ситуацию и представители комитета экономики, готовые послать эту власть и уже подыскивающие новую работу

    Дежурный по ворисполкому,
    56e675d
  3. интересно спросить ЦСК как относится к тому что на праздники нельзя поехать в гости к детям,к родителям,потому что автобусы не ходят 1-3 7-9 .Это только начинается исполнение предвыборной программы» все для людей»,наверно лучше ее назвать все против людей так то лучше.

    мартоивановский,
    916845f
  4. голосували, обрали, їжте! може нарешті дійде що таке цапюк та пєрдіАнали.

    Хохмач,
    b238816
  5. Янукович с Азаровим за Новорічним столом.
    Янукович: «Лет через 50 Украина будет самой богатой и высокоразвитой страной. Люди будут жить намного лучше. Уровень жизни просто зашкалит.»
    Азаров: «Жаль, — нас к тому времени не будет».
    Янукович: «Не «жаль», а «потому, что»…

    Cуровый,
    db604ac

Добавить комментарий: