Хроники Александрии

Дивосвіт Віктора Кононенка

, 7.11.2010

10 жовтня відзначався День художника України. Я зателефонував до Києва, щоб привітати з цим днем Віктора Кононенка. Він повідомив, що цього року став членом спілки художників України. Я привітав його з цією подією, але не здивувався, бо стати членом спілки художників — не основне. Головне — це те, що Віктор художник від Бога, людина талановита, багатогранна, зі своїм оригінальним баченням світу, своєю манерою малювання. Чому він раніше не став членом спілки художників? Мені здається, що відповідь дають дві Вікторові візитки, що зберігаються у мене. На одній, жартівливій, намальовані кеди і напис: „мандрівник”, а на іншій напис: „Художник — графік”.

Кілька років Віктор жив і працював у нашому місті. Талантам важко знайти підтримку у нашому суспільстві, яке занадто вже заполітизоване та комерціалізоване. Викладав у філії КІРУЕ, працював у газеті, у краєзнавчому музеї. Деякий час був художником щотижневика „Зеркало недели” (м. Київ). І увесь час не полишав праці — натхненної, наполегливої, виснажливої, як кожна творча робота. Кілька слів треба сказати про братів Віктора, Олексія — відомого поета, на чиї слова співають пісні десятки співаків, від — Кобзона до Поплавського і Гордона, та Сергія — дипломата. Це дуже талановита родина з села Роздолля Компаніївського району. Звідти, з рідної землі, з батьківської хати набирають вони наснаги для творчості, наче п’ють цілющу джерельну воду. Вони часто відвідують рідне село, стало традицією восени приїздити до батьківської домівки збирати картоплю.

Зараз Віктор мешкає в Києві. У його доробку 60 проілюстрованих книг, участь у кількох конкурсах, виставки у США, Канаді. Він лауреат престижної премії ім. І. Огієнка (2003 р.) Газетної сторінки не вистачить, щоб назвати всі суттєві роботи В. Кононенка. Але обійти мовчанням „Слов’янський світ” неможливо. Ця ґрунтовна праця вийшла з друку 2008 року. Створила її родина Кононенків, і, звичайно, проілюстрував Віктор. Це — енциклопедичне видання, в якому зібрані назви рослин, тварин, повір я, давні демонічні персонажі, назви українських страв, знарядь. Ця книга заслуговує на те, щоб була вона в кожній українській хаті. Як і в книзі „Персонажі слов’янської міфології”, всі рисунки Віктор зробив з уяви. Та вже зараз вони використовуються в підручниках, хрестоматіях, інших виданнях. Так як важко уявити інший образ бравого козака Швейка, ніж той, що намалював художник Йожеф Лада, так же важко, а то й неможливо уявити якісь інші зображення демонічних персонажів давнього слов’янського світу, ніж намальовані Віктором Кононенком.

В одному інтерв’ю Віктор Кононенко сказав: „Я щасливий, що працюю за фахом”. Не можу з цим погодитися. Він працює не за фахом, а за покликом душі. І додав, що головним капіталом у його житті є син, проілюстровані книги і картини. „Вони залишаться після мене”.

Вітаємо Віктора Анатолійовича Кононенка з вступом до Національної спілки художників України. Бажаємо подальших успіхів, нових робіт, виставок. Олександрія вас пам’ятає.

Анатолій Кохан

Комментарии:

Добавить комментарий: