Добрі справи громадських організацій

У нашому невеликому місті зареєстровано понад 80 громадських організацій. З них активно працюють лише декілька, відомих, переважно, завдяки своїм лідерам. І нехай за ними не стоять десятки і навіть сотні людей, як за осередками політичних партій, і нехай вони не вирішують глобальних загальнодержавних проблем, але певні досягнення у них є. Комусь ці здобутки можуть здатися не такими вже й вагомими, і навіть дрібними. Та не треба забувати, що саме з дрібниць складається наше повсякденне життя. Більше того, втрата дрібниць потягне за собою втрату чогось набагато більшого, адже все велике починається з малого. Ви згодні? Тоді перейдемо безпосередньо до добрих справ, зроблених громадськими організаціями. За їхнім проханням, не будемо виділяти серед ГО більш і менш успішних, адже всі перелічені нижче досягнення — це заслуга спільних дій активістів.

Отже, почнемо, мабуть, з недавніх перемог, а саме — зі спасіння восьмого відділення поштового зв’язку. Дізнавшись про наміри ліквідувати відділення, яке обслуговує понад 20 тисяч абонентів, а приміщення віддати на приватизацію, громада почала колективно звертатися до місцевої влади. Тут, до речі, громадські організації спрацювали у тандемі з колективом ВПЗ № 8, який не приваблювала перспектива втрати робочих місць. Суто через звернення, без усяких акцій протесту, мета була досягнута — рішенням виконкому № 683 від 3 вересня 2010 року термін оренди приміщення ДППЗ „Укрпошта” та ВАТ „Ощадбанк” був продовжений на три роки.

Ще одна ініціатива, яка завершилася успіхом — відновленням руху нерентабельної для Укрзалізниці електрички „Олександрія-Вознесенськ”. її рух був змінений у 2008 році, що створило масу незручностей для жителів Олександрії та прилеглих сіл: Протопопівки, Користівки, Алеївки, Бандурівки, Ларисівки. ГО зверталися і до обласної державної адміністрації, і до управління Одеської залізниці, і до тодішньої Прем’єрш Ю. Тимошенко, і до міністра зв’язку И. Вінського, і до профільного комітету Верховної Ради. У результаті — з травня 2009 року рух електропоїзда відновлено. Перемога була нелегкою.

Ще однією перемогою лідери ГО вправі пишатися: рішенням міської ради про відміну двоставкового тарифу за послуги теплопостачання КП „Теплокомуненерго” для населення, який до того тричі вводили і тричі відміняли. З приводу практично кожного рішення місцевої влади про коригування (підвищення) тарифів громадські активісти звертаються до прокуратури. Вона, як орган, який наглядає за дотриманням законності, визначає і фіксує порушення законодавства, якщо вони є, і направляє свій протест. Але виконком часто відхиляє протести прокурора на свої рішення. Далі прокурор повинен звертатися до суду. А чи звертається ~ невідомо. „Не можуть же громадські організації змусити його це робити”, — розводять руками активісти.

Зате вони, звернувшись до прокуратури, змусили міську раду переглянути своє рішення про звільнення від сплати державного мита з позовних заяв до суду, де серед комунальних підприємств та виконавчих органів ради фігурували і приватні підприємства з обслуговування житла.

Головним болем для громадського активу є ігнорування владою рішень, прийнятих на громадських слуханнях, які є складовою частиною регуляторних актів. Завдяки роботі громадських організацій та міської організації КПУ на громадських слуханнях тепер більшість присутніх складають саме представники громади — рядові споживачі послуг, а не працівники комунальних підприємств. Причому у кількості, достатньої для того, щоб іменуватися саме громадськими слуханнями. Рішення громадських слухань передаються до міської ради: скажімо, зобов’язати міського голову у місячний термін скликати позачергову сесію, на якій розглянути питання про стан ЖКГ міста, про роботу КП „Теплокомуненерго” та „Олександрія-водоканал”, накласти мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги на період кризи і т.д. Але зазвичай вони губляться у „довгих ящиках”.

Активісти здійснюють моніторинг народної думки з приводу ситуації на енергокомунальному ринку в цілому і підвищення тарифів зокрема через проведення анкетування населення за допомогою міських газет, у тому числі й „ОТ”. Вони домоглися, щоб. до Олександрії приїхали представники Державної комунальної інспекції, які зустрілися із громадою міста, а під час перевірки підприємств-надавачів послуг виявили ряд порушень (які до цього часу не усунені). З 2006-2008 рр. з подачі громадських організацій місцева влада неодноразово зверталася до вищих щаблів влади з приводу введення мораторію на підвищення цін на енергоносії.

ГО ретельно слідкують за публікаціями регуляторних актів у комунальній газеті і постійно направляють до управління економіки свої конкретні пропозиції до цих документів. Але їх ніхто не бере до уваги і навіть не обговорює, як і розроблений активістами договір соціального партнерства між територіальною громадою та міською владою. Та й ініціатива ввести представників громадських організацій до складу виконавчого комітету не знайшла підтримки ні у владних колах, ні у міського голови. Тож досягнення громадських організацій могли б бути набагато більшими, якби не протидія з боку влади. „Ми не виступаємо проти влади. Ми послідовно відстоюємо свою позицію стосовно тарифної політики, соціальних питань тощо. Наша діяльність відкрита, прозора і спрямована на відстоювання інтересів усієї громади, а не окремих її представників”, — говорять герої нашої публікації. У разі потреби вони можуть і майдан зібрати (такі приклади уже були), і громадські слухання, і збори громади.

От вам і „дрібниці”. Зі свого боку, лідери громадських організацій цікавляться: а що ж конкретно зробили для громади осередки політичних партій, які перевищують іх за чисельністю. Непогано було б і владі прозвітувати про свою діяльність. Та тепер уже, мабуть, запізно — оцінку діяльності влади дадуть люди під час виборів.