Хроники Александрии

Туристы клуба „Горизонт” в походе по Южному Бугу

, 8.09.2010

Туризм — очень емкое понятие. В последнее время мы все больше ассоциируем его с поездками к морю или в экзотические страны. Но есть и другой туризм. Туризм в самом активном его проявлении. Когда звездный отель тебе заменяет испытанная во многих походах палатка. Вместо роскошной кровати у тебя спальный мешок. И еда приготовлена не французским поваром на кухне, оснащенной самым современным оборудованием, а на костре, в походном котелке. А какой дух у этой пахнущей дымком пищи! Не случайно наши деды, в еще не столь давнем времени, готовили еду в печи, на открытом огне. Но речь не о культе еды. Речь о другом. Что же нас заставляет на время забыть домашний уют, сменив его на те трудности, которые приходится испытывать туристу-спортсмену, выходящему на туристскую тропу. Это непосредственное общение с родной природой, испытание себя в экстремальных условиях активного передвижения по незнакомой местности, это познание нового, неизведанного района. Невозможно объять необъятное. И каждый новый маршрут раскрывает тебе новые уголки нашей страны. А возможностей совершать ежегодно новые туристские походы в нашей стране поистине неисчерпаемые. Вот и в этом году туристы из городского туристского клуба „Горизонт” совершили не один поход по просторам нашей Родины. Я хочу рассказать об одном из них — походе по Южному Бугу.

Южный Буг — река на юго-западе Украины, протекающая по территории пяти украинских областей — Хмельницкой, Винницкой, Кировоградской, Одесской и Николаевской. Это третья по величине река Украины, длина которой — 806 км, площадь бассейна — 63,7 тыс. кв.км. У древних греков река была известна под названиями Гипанис, Ипанис, в летописях — Богъ, Бъоугъ. Современное название реки выводят из балто-славянского Вод — „течение” или от древненемецкого Bach — „ручей”.

Свое начало Южный Буг берет от истока в Подолье, к востоку от Волочиска и в 90 км западнее Хмельницкого. Вытекает река из болот на Подольской возвышенности и течет на восток через Винницу, вблизи которой меняет направление на юго-восток; вместе с Днепром образует Днепро-Бугский лиман и у города Очаков впадает в Черное море.

Основные пороги сосредоточены на участке от Винницы до Бугского, на участке от Первомайска до села Александрова имеются Мигийские, Богдановские и другие пороги; у Александрова река выходит на Причерноморскую низменность, ее течение становится медленным, перекаты встречаются редко, низкие берега окаймлены тростником. Протекает река через зоны лесостепи и степи. Следует сказать, что бассейн реки — 300 рек и речушек, среди которых и Ингул. Именно всем этим необычным и привлекал нас маршрут.

Итак. Нас восемь туристов из городского туристского клуба „Горизонт”. Всем уже за 50. Мы специалисты разных профессий. Но нас объединяет любовь к путешествиям У всех не одна сотня километров, пройденных по туристским тропам. Большой опыт туристских путешествий позволил выбрать неординарный маршрут. Мы идем по берегу Южного Буга. Обычно все туристские группы сплавляются по этой водной артерии. Кто на байдарках, кто на плотах или надувных лодках. Но нас интересовал пешеходный маршрут вдоль реки. И вот тут оказалось, что таких маршрутов до нас никто никогда не совершал. Собственно этим и был обоснован наш выбор. Вполне возможно, что мы, александрийские туристы, были вообще первой и единственной группой, которая совершила пеший поход по Южному Бугу.

Раннее утро 27 июля. Группа собралась на Александрийском железнодорожном вокзале. Сегодня мы выезжаем на маршрут. Наш маршрут проходит от города Первомайска до Южноукраинска. В этот же день мы выходим на маршрут. Ближе к вечеру на берегу реки находим небольшую полянку и останавливаемся на первый полевой ночлег. Каждый знает свое дело. Кто собирает дрова для костра, кто ставит палатки, кто-то уже гремит котелками для приготовления ужина. Быстро опускается ночь. А наш лагерь живет своей, походной жизнью. И вот уже звучит туристская песня у походного костра. Здесь пришло и название группы на время похода — „БЭНД — бабушки энд дедушки” Отойдя на несколько шагов от костра, рассматриваем удивительно темное небо, усыпанное миллионами ярких звезд. Здесь и проводим практическое занятие по ориентированию на местности по звездам. Находим Полярную звезду и по ней определяем стороны горизонта. Вон там север, а нам — на юг. И хотя маршрут привязан к руслу реки, лишняя тренировка только на пользу.

На следующее утро ранний подъем. 5 часов утра. Аромат кофе, сваренного на углях, вынуждает нас выходить из палаток. Это дежурные готовят завтрак. По росистой траве подходим к костру. Ах, какое это чудо — босиком по росе! Разве на городском асфальте можно испытать такое удовольствие? Лагерь собран. Костер тщательно затушен. Сверяем наш сегодняшний маршрут с картой — ив путь. А пройти надо немало. По пути встречаются каменные прижимы, и их приходится обходить стороной. Крутой берег реки не позволяет все время идти берегом. И мы делаем многокилометровые обходы, стараясь не терять высоту. Отсюда, с высоты, хорошо просматривается река на несколько километров. Сразу несколько порогов открываются нашему взору. Да, ничего не скажешь, Южный Буг — река серьезная. Ее течение не сравнить с нашим Ингульцом. К вечеру, постепенно снижаясь, мы выходим на берег реки. Перед нами — парковая поляна. На ней и разбиваем очередной лагерь. И, несмотря на усталость, у всех хорошее настроение. Наш завхоз, Сима Андреевна, распоряжается продуктами. Мой помощник Виктор Щербина занимается костром. В считанные минуты появляется дымок костра, и уже сразу потеплело на душе. Куда девалась усталость? Лагерь уже поставлен. Смотрю со стороны. На палатках ни морщинки — красиво и душе приятно. Не прошли даром тренировки в походах выходного дня. На следующий день по руслу реки Корабельной — притоку Южного Буга — продолжаем движение по маршруту. Впереди наша пчелка — неутомимая Майя Николаевна. Она являет собой яркий пример неутомимости, бодрости духа, молодой энергии и в то же время мудрости, большой работоспособности, спокойствия и дисциплины. За это ее и прозвали „наша Пчелка”. Под стать ей и Мария Игнатьевна — человек, полный оптимизма. Кажется, что хорошее настроение ее никогда не покидает. Своей улыбкой и звонким голосом она настраивает всех на хороший лад. Но продолжим движение вперед. Всходим из русла реки на возвышенность — и вот он, Южный Буг под нами, зеленой полосой простирающийся меж скальных выходов. На другом берегу виднеется село Ивановка. А нам еще топать и топать до Семеновки — пункта нашего сегодняшнего вечернего привала. Пришли. Все очень устали. На переходе — жара. Двигаемся-то по открытой местности. Очень добросовестно соблюдаем питьевой режим. За этим следит наш походный доктор Ольга Павловна. На берегу реки прекрасная тенистая поляна. Деревья создали естественный теневой шатер. Здесь решаем сделать дневку. Отдохнуть. И продолжить наш маршрут. Не буду утомлять читателей дневниковыми записями маршрутных дней. Каждый не похож на предыдущий. Каждый интересен по-своему.

Не могу не упомянуть еще о трех участницах нашего похода: Наталье Николаевне, Тамиле Павловне и Галине Викторовне. Эта троица как на подбор — воплощение спокойствия, невозмутимости и доброжелательности. Естественно, что никто не оставался в стороне от активной деятельности на маршруте. Но несмотря на разницу в характерах, психологическая совместимость участников похода была на самом высоком уровне.

И вот наступил последний день похода. Последний вечерний костер. Вспоминаем своих друзей, с кем ходили в походы в предыдущие годы. Вспоминаем Алексея Бахталу, рано ушедшего из жизни. Каждый из нас совершил не один поход под его руководством. Немножко грустно. Поход закончился. Над вечерним костром звучит песня „Всем нашим встречам разлуки увы суждены…” Делимся впечатлениями, строим планы на будущее. Единодушно решаем: следующий поход только в Карпаты. Будет ли этот состав? Мы так сдружились за время похода, хотя в этом составе и шли впервые. Ну конечно же, мы будем встречаться в походах выходного дня. Конечно же, будут новые маршруты и новые впечатления. До новых походов, мои друзья!

В. И. Мартиросов, руководитель похода

Комментарии:

  1. Выйду на пенсию -тоже буду туризмом заниматься.

    volt,
    419fb43
  2. Первые воспоминания о Южном Буге связаны с именем древнегреческого историка Геродота, который описал реку в V столетии до н.э. Древние греки называли ее Гипанис, а наши предки древние славяне – Бог. Общая длина Южного Буга — 806 км, площадь водосбора — 63700км2. Река протекает по территории Хмельницкой, Винницкой, Кировоградской, Николаевской, Киевской, Одесской и Черкасской областей. Всего в ее бассейне проживает 4,1 млн. человек. Это единственная крупная река Украины, водосбор которой полностью размещен в пределах государства.

    Антон,
    d0d90ee
  3. Опис Південного Бугу

    Річка бере початок у болотах Хмельницької області, розташованих на вододілі між річками Збруч і Случ. Довжина Південного Бугу — 806 км. У верхній ділянці він протікає в низинних і заболочених берегах, з яких лівий берег трохи вище за правий. Притоки верхньої ділянки також заболочені. Тут побудовано багато ставків.

    Такий характер властивий Південному Бугу майже до гирла річки Ікви, де він прокладає собі шлях серед осадових порід. Південніше, розмиваючи тверді породи, річка протікає в глибокій долині.

    Ліва притока верхньої ділянки Південного Бугу є річка Бужок. Найбільш велика права притока цієї ділянки — річка Вовк (довжина — 71 км). До впадіння річки Вовчок вона протікає серед осадових, нижче — серед кристалічних порід. Ширина русла річки тут збільшується, береги стають більш крутими. Від місця впадіння річки Вовк русло Південного Бугу кілька разів змінює напрямок, що обумовлено розмивом твердих порід. Береги річки тут високі й обривисті. В руслі великі камені утворюють численні пороги та перекати. У таких місцях у Південний Буг вливаються води одного з найбільших правих приток — річки Згар (95 км). Вона характеризується відносно швидкою течією, дно її викладене продуктами розмиву кам’янистих порід. Від гирла Згара до гирла Десни Південний Буг протікає по рівнині, утворюючи широке русло й заболочену заплаву. Ліва притока — Десна (81 км) — протікає по степовій місцевості.

    Нижче м.Вінниці Південний Буг тече по гранітним породам. Тут порожисті ділянки чергуються з низинними берегами, кам’янисті пороги, перекриваючи русло, утворюють перекати. По обох берегах часто височіють скелі. Такий само характер властивий і його притокам. Правда, ліва притока — річка Соб (довжина — 125 км) — спокійніший, ніж правий — річка Саврань (96 км). У руслі Південного Бугу на цій ділянці було багато порогів. В даний час вони в більшості випадків затоплені водами водосховищ, які утворилися в результаті спорудження гребель.

    До гирла лівої притоки — річки Синиці (довжина — 79 км) — Південний Буг тече спокійно, утворюючи широку долину. Нижче гирла Синиці, що характеризується швидкою течією, він протікає в вузькій долині майже до гирла Синюхи. На цій ділянці в Південний Буг впадає річка Кодима (149 км), що має уповільнену течію; русло його в багатьох місцях встелене пісками. Ліва притока — річка Синюха (111 км) — утворюється в результаті злиття річок Великої Висі (166 км) і Тікича (4,5 км). У свою чергу Тікич утворюється після з’єднання гирл Гірського (167 км) і Гнилого Тікича (157 км), в руслі першого з яких є багато водоспадів, порожистих ділянок, а також високих і скелястих берегів, тоді як у другому дно і береги значною мірою заболочені. У правої притоки Синюхи — річки Ятрані (104 км) — звивисте русло й, як і в її приток (Уманка — 43 км), напівгірський характер. Більш спокійний він у лівої притоки Синюхи — річки Чорний Ташлик (135 км).

    Нижче м.Первомайська протягом понад 70 км Південний Буг протікає у високих (до 90 м) скелястих берегах. Скелі утворюють численні пороги. Іноді скелясті береги поступаються місцем болотистим низинам і торф’янистим болотам. У с.Олександрівка порожиста частина річки закінчується, русло розширюється. Південний Буг тече по широкій долині з низькими берегами, розмиваючи піски й вапняки. В даний час уздовж берегів насипані дамби, завдяки яким заплавні ділянки ріки не заливаються водами під час весняних паводків.

    На цій ділянці в Південний Буг вливаються води його правої притоки — річки Чичиклії довжиною 156 км. Вона періодично пересихає. У руслі рясно розвиваються зарості водної рослинності.

    До гирла правої притоки — річки Інгул — і до м.Миколаєва Південний Буг тече по рівнинній місцевості. Береги в окремих місцях високі, іноді пологі й покриті пісками.

    Інгул — найбільш велика притока Південного Бугу. Його довжина — 354 км. Річка витікає з невеликого лісового озера, розташованого на території Кіровоградської області. Береги на цій ділянці пологі, дно болотисте. Нижче, протікаючи по горбистій місцевості, вздовж русла іноді з’являються скелясті береги, продуктами розмиву яких покрито також дно.

    Русло річки дуже звивисте. Іноді вона тече кількома рукавами. У таких місцях долина розширюється, заплава покривається рясними заростями водної рослинності й розчленовується численними затоками та озерами.

    У нижній течії Інгул багатоводний. Його берега, особливо правий, кам’янисті, високі, порізані ярами. Часто вони відступають від русла, поступаючись місцем долині, де утворюються широкі плавні, зарослі переважно очеретом. У самій нижній течії Інгул протікає серед болотистій місцевості; русло утворює багато вигинів. Гірло дуже широке.

    Нижче гирла Інгулу Південний Буг непомітно переходить в Бузький лиман, що є слабкосолоненою затокою Чорного моря. Його довжина перевищує 30 км, ширина — від 4 до 7 км. Залежно від напрямку вітрів осолонені води лиману можуть проникати в пониззя Південного Бугу та Інгулу.

    З риб у верхній течії Південного Бугу (від його витоків до м.Вінниці) мешкають сазан, лящ, карась, лин, густера, плотва, червоноперка, головень, уклея, піскар, вівсянка, гірчак, щука, окунь, йорж, щиповка, в’юн , бички. У середній течії — від м.Вінниці до с.Олександрівка, — крім зазначених риб, зустрічаються також вусань, жерех, подуст, судак, сом і минь. У нижній течії — від с.Олександрівка до с.Нова Одеса — рибне населення поповнюється вирезубом, який останнім часом зустрічається дуже рідко, одночасно з його складу випадають вусань і минь. У нижній течії Південного Бугу з Дніпровсько-Бузького лиману та Чорного моря заходять деякі прохідні й напівпрохідні риби — білуга, осетер, севрюга, тюлька, оселедець, пузанок, тарань, шемая, рибець, чехоня, вугор, судак звичайний, судак морський, перкаріна й деякі інші. Однак вище с.Олександрівка вони не піднімаються через наявність греблі. Рибне населення приток Південного Бугу представлено меншою кількістю видів.

    Верхні ділянки Інгулу та його приток зарегульовані — тут побудовані ставкові господарства. У середній течії влітку він пересихає, внаслідок чого утворюються заболочені ділянки, де можуть мешкати лише найбільш невибагливі риби — карась, лин, в’юн. У ставках, крім введених риб (короп, карась і деякі інші), зустрічаються вівсянка, піскар, уклея й окунь. У нижній течії Інгулу мешкають майже ті ж риби, що й в нижній течії Південного Бугу, — щука, тарань, лящ, судак, карась, лин, уклея.

    У Бузькому лимані живуть риби, властиві, з одного боку, Південному Бугу, з іншого — Дніпровського лиману. Останнім часом у зв’язку зі скороченням стоку прісної води з Дніпра і Південного Бугу в Бузькому лимані зникають прісноводні риби й з’являються морські, зокрема атерина. Численні тут бички та тюлька. Рідше зустрічаються пузанок, тарань, уклея, карась, луфар, судак морський, судак звичайний, перкаріна.

    Тобілевич Богдан Вікторович,
    916845f
  4. Как выйти (адрес) на туристов из городского туристского клуба „Горизонт”. ?

    РВС,
    57fc7e2
  5. Всім бажаючим активно відпочити можна звертатися з 18-00 до 20-00 по четвергам в клуб «Горизонт» — підвал на кутку вул. Калініна та вул. Луначарського — протилежний бік будинку від приміщення колишньої художньої школи або дзвонити за тел. 7-28-12. ВІд керівництва клубу ви отримаєте відповіді на всі питання, які вас цікавлять.

    Тобілевич Богдан Вікторович,
    541107c
  6. Добрый день, уважаемый автор. Очень заинтересовал описанный Вами маршрут. Имею некоторый опыт в организации и руководстве походами. Если Вас не затруднит, хотелось бы получить более подробную информацию (отчет похода, фотоматериалы). Заранее спасибо.

    Владимир,
    dd2930d

Добавить комментарий: