Хроники Александрии

Якби всі так господарювали

, 31.08.2010

Важкі погодні умови й спека примусили неабияк хвилюватися господарів, але все ж таки сільгосппідприємства і фермерські господарства району з честю впоралися із збиранням врожаю. Збирання ранніх зернових і зернобобових культур завершено. За показниками врожайності Олександрійський район по області зайняв почесне перше місце. Про успіхи, перспективи й ціни на продукцію наших сільгоспвиробників кореспондент „ОТ” мав розмову з першим заступником голови Олександрійської районної державної адміністрації Віталієм Згамою.

Кор.: Ще під час жнивної кампанії розпочалися дискусії спеціалістів щодо можливої високої ціни на зерно та не виключалась можливість продовольчої кризи через страшенну спеку. Як вплинула спека на врожаї в Олександрійському районі?

— У багатьох регіонах держави були свої проблеми. У нашому регіоні сонце і високі температури сприяли тому, що на полях виріс високоякісний врожай. Звичайно, отримали не те, що планували. Хоча й зима була дуже сніжною, запас вологи був достатній, аби виростити гарний урожай, та засуха у квітні при формуванні колоса зіграла вирішальну роль… Ми розраховували по району отримати ранніх зернових і зернобобових на рівні сорока центнерів з гектара, а в результаті маємо цифру 31,3 ц/га. Середня врожайність пшениці по району — 39 ц/га.

З такими показниками наш район зайняв перше місце в області. Друге місце посідає Улянівський район — 28,7 ц/га. По області показник врожайності склав 24,9 ц/га. Найменші цифри врожайності у волинському районі. Там аграрії звітували про 18 ц/га.

Хочу сказати, що ті господарства нашого району, які дотримувалися інтенсивних технологій — вчасно підживлювали, обробляли зерно під час вегетації, — отримали високі врожаї. По району кращими господарствами, що зібрали найвищі врожаї озимої пшениці, стали TOB „Украгроком” — 54,8 ц/га, ВАТ „Шарівське” — 54 ц/га, ВАТ „Райагрохім” — 52,6 ц/га.

Що стосується озимого ячменю, перше місце по збиранню посіло TOB „Мар’ївське” — 44 ц/га, друге — TOB „Агродар ЛТД” — 42,1 ц/га, третє — СВТ „Світлопільське” — 40 ц/га. Середня врожайність озимого ячменю по району склала 27 ц/га. Врожайність ярого ячменю склала 23,5 ц/га. Найбільше з гектара збирали TOB „Украгроком” — 33,9 ц/га, TOB „Агродар ЛТД” — 33 ц/га. ВАТ „Шарівське” — 31 ц/га.

Якби в області усі так господарювали, як у нашому районі, думаю, ми б мали дуже великі досягнення. Взагалі потужні господарства, які мають 3-5 тисяч гектарів земель, до використання землі підходять зважено, дотримуються сівозміни, своєчасно сіють, вносять добрива. З великими господарствами працюють банки, немає проблем із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами. Меншим фермерським господарствам і фермерам-одноосібникам виживати набагато важче. Вони отримують врожай набагато менший. Якщо проаналізувати показники врожайності по господарствах, на сьогоднішній день є й такі, рівень врожайності пшениці на полях яких склав 20 ц/га. Ці господарства, може, й рентабельні, але для мене, як для державного посадовця, така ситуація неприйнятна. Або вже господарюйте на землі, як слід, або віддайте землю тим, хто зможе це робити краще, мати високий врожай, щоб орендодавці, люди, не стояли під кабінетами і не скаржилися, що в результаті нічого не отримали від орендарів.

Кор.: — Росія заборонила експорт зерна до 31 грудня нинішнього року. Яка ситуація з експортом у нас та по якій ціні продають зерно сьогодні?

— З початку жнив ціна на пшеницю другого класу змінювалася декілька разів. На початку кампанії ціна становила 1100 гривень за тонну, на даний момент вартість однієї тонни такої пшениці 1700 гривень.

У нас експорт зерна не припиняли, але ситуація складається так, що основні порти переповнені, і пшеницю не випускають із країни. Експорту нема.

Кор.: — Чи не повторюється зараз ситуація минулих років, коли зерно у портах, в непристосованих для зберігання умовах, просто зіпсувалося і проросло?

— Я думаю, обпікаються на такому лише один раз. Сама ситуація, яка складається на ринку, вчить людей не допустити повторення неприємної ситуації й уникнути втрат.

Кор.: — Чим загрожує збільшення вартості зерна? Кажуть, хліб восени дорожчатиме?

— У світі дійсно спостерігається дефіцит зерна. У Європі — затоплення, у Росії — пожежі, а Україна виростила якісний продукт. Тож Україні продовольча криза не загрожує. Ми будемо з хлібом. Державний резерв у районі складає 1600 тонн. Запаси знаходяться на збереженні в Олександрійському хлібозаводі, і до тридцять першого травня наступного року цей запас має бути недоторканим.

Вартість хліба може й збільшитися, але на це впливатиме не тільки вартість зерна, а й подорожчання газу. Поки що ціну на хліб наші виробники не збираються піднімати, а на хлібобулочні вироби ціна вже зросла копійок на п’ять.

Кор.: — Краще зможе заробити на подорожчанні зерна той, у кого є де його зберігати і переробляти?

— Завжди карають сільгоспвиробника чим? Виростив він пшеницю, а з початку жнив ціна на неї падає. При цьому виробник має віддавати кредити, купував запчастини, паливно-мастильні матеріали, добрива, і ще має заплатити людям зарплату. Тобто зібрати врожай і одразу віддати ці гроші, бо зберігати це зерно немає де. Вимушений продавати по тій ціні, яка є на ринку. А ціна змінюється буквально кожного дня. Тому великі виробники й намагаються дбати про збереження свого врожаю, просушку, очищення.

І якщо люди звертатимуться до виробника за мукою — продуктом переробки, то це буде ще більш вигідно. Якби наші сільгоспвиробники займалися переробкою, вони мали б ще більшу рентабельність. На сьогодні у багатьох господарствах така можливість є, немає тільки реалізації. Але в перспективі ми повинні працювати самі для ceбe, виробляти продукцію для населення своєї області. Такі завдання поставив губернатор С. Ларін в рамках програми „Центральний регіон-2015”.

Кор.: — Після спеки, кажуть, можливе різке похолодання. Чи не змусять такі непередбачувані погодні умови аграріїв раніше строку почати збирання цукрового буряку, щоб перестрахуватися?

— Площі, які займає цукровий буряк у районі, складають більше п’яти тисяч гектарів. Збирання буряку — це робота не одного дня. Наибільше цукрового буряку вирощується у господарствах, підпорядкованих TOB „Украгроком” і 70% валової продукції на наш цукровий завод ітиме саме з цих господарств. Також вирощуванням цукрового буряку займаються у господарстві „СВК ім. Фрунзе”. До збирання врожаю поки що у цих господарствах не приступали, але наразі усі господарства району готуються до посівної. Поки що на глибині до тридцяти сантиметрів зовсім немає вологи, тому строки посівної кампанії зриваються. З двадцять п’ятого серпня треба починати сіяти озимий ріпак, а з 10 вересня — озиму пшеницю. Господарі активно готуються до осінньо-польових робіт.

А. Третяк

Комментарии:

Добавить комментарий: