Хроники Александрии

Про перспективи і проблеми племінної справи

, 25.08.2010

Можливо, дуже скоро настануть часи, коли наші діти будуть вірити, що корівки живуть тільки в Альпах, усі вони виключно фіолетового кольору, а молоко, яке вони дають, люди використовують тільки для приготування шоколаду.

Нині селяни просто відмовляються тримати корів вдома, тому що це невигідно. Закупівельні ціни на корм зростають, а ціна молока, яку ї заготівельники пропонують селянину, при цьому знижується. Лише небагатьом господарствам, що обладнані сучасними системами молокопроводів, заготівельники пропонують ціну — 2 гривні 40 копійок. За молоко, яке приватні господарі отримують традиційним способом, ціна пропонується значно нижча. Парадокс, але цифри на цінниках при цьому у магазині невпинно ростуть.

У наших фермерів є можливість вирощувати і велику рогату худобу, і свиней, але складається враження, що держава у цьому не зацікавлена. Ніяких дотацій і допомоги на тваринництво фермер не отримує. Для молочних виробництв масово використовується сировина сумнівної якості з інших країн, а те, що споживачі отримують в результаті переробки, вже важко назвати справжнім молоком. Але підтримки потребує не лише тваринництво як таке, але й підприємства, що так чи інакше задіяні в існуванні цього напрямку сільського господарства. У нашому місті це, зокрема, племінна станція, яка ще з радянських часів працює на території нашого міста і обслуговує Олександрійський, Знам’янський, Петрівський, Онуфріївський та Світловодський райони. Уже багато років племстанція займається постачанням племінного матеріалу для сільгосппідприємств та приватного сектора. Нині підприємство має назву ВАТ „Олександрійське плем підприємство”, і працюють тут усього 10 чоловік.

Багато років на племстанції пропрацювала Ніна Павлівна Шкунська. Зараз вона працює на посаді головного зоотехніка. Жінка розповіла, що, як і раніше, на племстанції зберігається племінний матеріал великої рогатої худоби молочного і м’ясного направлення. У біосховищі, в рідкому азоті, при температурі -196°С тут зберігається 456,2 тисяч доз. „У спермобанку підприємства є в наявності продукція кращих бугаїв-плідників, оцінених за якістю потомства, дочки яких дають більше дев’яти тисяч літрів молока за лактацію. Червона степова, англерська, чорно-рябий голштин, червоно-рябий голштин — такі молочні породи пропонує племстанція. А також якісні породи знам’янського типу і абердино-ангуської породи.

„У кращі часи обсяги на підприємстві були зовсім іншими. Ще, здається, не так давно на одному тільки підприємстві у Войнівці утримували 1200 корів, — згадала Н. Шкунська. — Тепер усі сільгоспвиробники району утримують трохи більше трьох тисяч великої рогатої худоби, одну тисячу сто п’ятдесят сім голів корів, десять тисяч сто сімдесят свиней, двадцять чотири вівці і двісті сорок три голови коней. У приватному секторі теж іде помітне зменшення поголів’я великої рогатої худоби. За статистичними даними, приватні господарства району утримують усього чотири тисячі сімсот три голови ВРХ, з них майже три тисячі корів і трохи більше семи тисяч свиней”.

Тепер, як відмічають спеціалісти племстанції, до них для штучного запліднення своїх тварин звертаються ті господарі, які дійсно дбають про майбутнє плем’я і всерйоз займаються тваринництвом. „Якщо господар проводить запліднення бугаями невідомого походження або доморощеними, — відзначила головний зоотехнік, — вони можуть бути не тільки необстеженими на туберкульоз, лейкоз, бруцельоз, трихомоноз, вібріоз, синьогнійну паличку, а також і бути носіями інфекційних та інвазійних хвороб. Унаслідок чого господар ризикує отримати для своєї корови безліч хвороб, що передаються статевим шляхом, важко лікуються, часто призводять до вибраковки тварин. Також може отримати низькопродуктивне покоління молодняк з генетичним відхиленням при близькоспорідненому паруванні”.

Якщо у минулі роки племінне підприємство отримувало дотацію від держави на закупівлю племінного матеріалу та рідкого азоту, то тепер усе вимушене закуповувати власним коштом. Господарі не в змозі підвищувати кількість поголів’я, роботи поменшало, тож для того, аби зводити кінці з кінцями, підприємство займається вирощуванням свиней на відгодівлю. Усього на підприємстві зараз 70 голів свиней, з них 4 кнури-плідники. Про свиней відгодівельної групи працівники говорять: це наш живий банківський рахунок.

Останнім часом великим попитом користується племінний матеріал, що пропонує племінне підприємство від кращих кнурівплідників. „У минулому році у приватному секторі ми провели 600 штучних запліднень, — розповіла Н. Шкунська. — З поміж порід, які ми пропонуємо, — велика біла, дюрок, ландрас. Наш технік зі штучного запліднення, враховуючи специфіку поведінки кожної тварини, може виїжджати на виклик у будь-який час дня і ночі”. А ще, окрім кнурів-старожилів — велетенського кнура Фредеріка породи дюрок та інших, на племінному підприємстві з’явилося ще декілька молодих кнурів, що були завезені з кращих племінних господарств України.

До кожного із жителів свиноферми Ніна Павлівна підходить з теплим словом. Молодий кнур Льолік породи ландрас із задоволенням і цікавістю зустрічає гостей, і навіть чотирьохсоткілограмовий Фредерік відповідає люб’язно, незважаючи на те, що потурбували його в обідню пору — час відпочинку. За спокій і комфорт тварин на підприємстві відповідають Віктор Василенко, Олександр Базаров та Галина Ремезова. Керівництво підприємства вже неодноразово відзначало їх за старанність, відповідальність та добросовісність. Багато хто з працівників працює на підприємстві від самого початку своєї трудової діяльності. Пройшовши разом усі негаразди й занепад підприємства, вони усвідомлюють необхідність справи, яку роблять. Хочеться сподіватися, що найгірші часи для ВАТ „Олександрійське племінне підприємство” вже позаду.

А. Третяк

Комментарии:

Добавить комментарий: