Хроники Александрии

О. Погорілий: „Я звик чесно дивитись людям в очі”

, 19.08.2010

Шостого серпня, після інавгурації, новообраний Пантаївський селищний голова Олександр Погорілий приступив до виконання своїх обов’язків. Під час? виборів першого серпня на посаду Пантаївського мера претендували дев’ять кандидатів. Сім із них — жителі селища, двоє — олександрійці: Володимир Литовченко, депутат міської ради від ПР, та колишній землевпорядник Пантаївської селищної ради Лідія Бойко. У голосуванні взяли участь 834 пантаївці (із 1794 осіб — загальної кількості виборців). О. Погорілий переміг з великим відривом від інших претендентів — він набрав 382 виборчі голоси. На посаду селищного голови він балотувався від місцевого осередку КПУ, хоча сам безпартійний. Говорить — взяти участь у виборах йому пропонували вже давно, але він відмовлявся: навіщо, коли є улюблена робота, яка потребувала постійних відряджень? Більшу частину свого життя — 27 років — Погорілий віддав професії головного державного гірничо-технічного інспектора, працюючи у територіальному управлінні Держгірпромнагляду Кіровоградської області.

Чому цього разу все-таки погодилися?

— Мабуть, прийшов час: мені 53 роки, і романтика роботи на виїзді почала втомлювати. А головне — у зв’язку із кризою останні два роки зовсім припинили платити гроші за відрядження. Я звільнився п’ятого серпня, у переддень інавгурації. І досі вважаю себе гірником: закінчив гірничий інститут, працював гірничим майстром на кар’єрі у Тернопільській області, потім на розрізі „Бандурівський”. З 1983 року — у Держгірпромнагляді.

За чим наглядати, коли галузь практично не працює?

— У нашій області багато підприємств, зайнятих видобутком каменю, щебеню, піску та глини. Галузь травмонебезпечна — обладнання, висока напруга, потужні механізми. А керують підприємствами, більшою мірою, дилетанти, у яких є гроші. Вони дивляться на камінь і бачать гроші, але не розуміють, що спочатку треба той камінь витягти з кар’єра, переробити на продукцію і продати. Моєю парафією була охорона праці.

— На Пантаївці я живу з 1979 року, — розповідає Олександр Миколайович. — Приїхав сюди з Дніпропетровська. Не всі. проблеми селища мені знайомі, адже спочатку жив розрізом, працював у три зміни, був молодим і завзятим — і ця завзятість, мабуть, перейде за мною і на той світ. Потім — постійні відрядження на посаді гірничного інспектора. Але перед виборами я спілкувався з людьми, вивчав їхні потреби та проблеми. Доля селища, яке стало для мене та моєї родини рідним, мені не байдужа. Вирішувати особисті питання за рахунок посади не збираюся. Єдина моя мета — служити людям, які живуть у цьому селищі і покладають на мене сподівання. А за допомогу у проведенні передвиборної агітації я вдячний комуністам.

Чи є у вас тепер зобов’язання перед КПУ за передвиборну допомогу?

— Ніяких зобов’язань немає і бути не може. Я виправдаю їхню довіру і гарантую, що комуністам не доведеться червоніти за те, що вони мене висунули кандидатом. Але слугувати на догоду комусь я не буду. Служитиму жителям Пантаївки. Чітко усвідомлюю, що мені доведеться дивитися людям в очі не з екрана телевізора, а вживу. Відводити очі я не можу — завжди дивлюся відкрито. Згоден співпрацювати з усіма, належність до партії для мене не важлива, найважливіше — ділові якості людини.

Які першочергові завдання ставите перед собою?

— Належне санітарне утримання та благоустрій селища, ремонт доріг. Завдань дуже багато в різних сферах. Я обіцяв те, що зможу зробити реально. На допомогу керівництва Олександрії особливо не розраховую — не буду п’явкою на тілі міста. Я налаштований на роботу і впевнений, що все одержиться.

Перші результати роботи нової влади вже є — у Пантаївці почали косити бур’яни. За словами селищного голови, варто тільки взятися за щось одне — і відразу ж випливає щось нове. Скажімо, днями Погорілий дізнався, що чотири доби двоповерховий будинок стояв без води — і це у надзвичайну спеку. ЖЕКівці, як завжди, перекрили — і забули, новий мер пообіцяв, що ночуватиме разом з ними під цим будинком — і за дві години йому відрапортували: вода є. Що-що, а вимагати і контролювати виконання вимог законів і правил О. Погорілий уміє — попередні 27 років цим і займався.

Вочевидь, на початку роботи новому Пантаївському меру буде важкувато — він сам зізнається, що впродовж багатьох років був на Пантаївці лише гостем, бував тут мало, а тому з усіма проблемами не обізнаний. Тому і на перемогу на виборах особливо не сподівався. „Передвиборну агітацію мені організували комуністи — вони розносили по селищу листівки з моєю програмою, проводили зустрічі з жителями селища, — говорить Олександр Миколайович. — Скажу чесно: я палець об палець не вдарив для того, щоб стати головою селищної ради. Я не звик ні купувати, ні випрошувати посади. У мене була хороша робота, 27 років стажу державного службовця. І керівництво Держгірпромнагляду наголошує, що у будь-який момент готове взяти мене назад”. Такі категоричні заяви новообраного селищного голови, звичайно, можуть бути зумовленими тим, що він ще не освоївся на новій посаді і має намір продемонструвати свою чесність і принциповість. Проте селищу, яке втомилося від довгого безвладдя, потрібен хороший господар. Тож роботи у Погорілого — непочатий край.

Олена Карпачова

Комментарии:

  1. Главное не воровать.

    Виктор,
    eb0536a
  2. Главное не попадаться.

    роткив,
    d604741
  3. Партия рыгионов обработает и его……от увидете как скоро он будет совсем в другом лагере….

    sheriff,
    b80b814
  4. Главное забить на местных политиканов и работать для Пантаевки. А там посмотрим…..

    Доктор,
    c344049
  5. ИНАУГУРАЦИЯ пантаевского мэра))))))))))) Убиться тапком))))) Борзописцы, почему не «коронация» или не «помазанье на царство Пантаевское»????
    Инаугурация; также инавгурация — церемония вступления в должность. Слово инаугурация происходит от лат. inauguro — «посвящаю». В основе своей этот ритуал заимствован из церемоний коронаций монархов.

    И при чем тут этот термин к украинскому пгт????

    Аноним,
    785702d

Добавить комментарий: