Хроники Александрии

Укрощение строптивого Ингульца

, 24.06.2010

Старт экспедиции

В „сухопутной” Александрии уже стало доброй традицией покорение мировых водных пространств. Ученый из Александрии Игорь Ненько, к примеру, стал первым из СНГ, переплывшим Ла-Манш, а бывший кандидат на булаву мера города Андрей Турский уже четырежды плавал по украинским рекам. А вот на вопрос, можно ли сделать заплыв из весны в лето, ответила группа местных энтузиастов-„мореплаветелей”, Сергей Шабанов, Анатолий Степанов, Роман Авакиян и Александр Мясникевич, в начале июня покорившие Ингулец.

„Маринеры” стартовали утром, 31 мая, в Александрии, у дома ветеранов, а 1 июня „приводнились” уже в Петровом. В качестве судов были использованы обычные резиновые надувные лодки. Плыли „хлопцы” по течению Ингульца, как говорится, два раза по семь часов без остановки — с одной ночевкой, с неоднократной игрой на гитаре. Трижды, правда, им, как казакам встарь, пришлось переносить лодки по суше: один раз по пути встретились насосные пороги, дважды — мосточки.

Укрощение Ингульца

Зато уж впечатления у любителей острых ощущений и здорового отдыха — самые что ни на есть отличные. Шутка сказать: плыли-плыли и в лето приплыли. Сначала, по словам путешественников, река Ингулец вела себя спокойно, их движение было размеренным, существовала возможность перекусить на ходу, даже грести не надо было. Но потом, за Звенигородкой, русло Ингульца сузилось, соответственно, течение стало сильнее, и, в тех местах, где путь преграждали поваленные деревья, приходилось проходить слалом.

Что характерно, что дичи в этом году, вероятно, будет мало, таков прогноз маринеров. Так как, по сравнению с прошлым годом, утки с выводком и прочая будущая дичь путешественникам встречалась на пути крайне редко. Кстати, этот же путь путешественники прошли и летом 2009 года, но пешком, по берегу. Тоже из любопытства: пытались определить, будет ли дичь осенью…

Укрощение Ингульца

На всем протяжении пути следования наши мореходы поддерживали связь с берегом по телефону: с берега за мореплавателями наблюдала команда, состоящая из одного медицинского сотрудника и человека, отвечающего за продовольствие и сухую одежду на случай непредвиденных обстоятельств. Следующий заплыв александрийские укротители бурной водной стихии собираются провести в самое ближайшее время: но со стартом в Петровом и точкой прибытия Кривой Рог. Сделать это четверка гребцов планирует до 20 июня, так как потом река Ингулец обмельчает в связи с прекращением подачи воды на „Криворожсталь”.

Екатерина Полтавец

Комментарии:

  1. Толик — красавЕц!!!

    Огородник,
    1c7ec94
  2. Молодец Толянчик, настоящий полковник.

    Мэр,
    554a7e3
  3. А бабы были? Как это успели снять трезвыми? А не мордой в салат как обычно. Забегите что-бы вас видно не было.

    друг,
    a49f185
  4. Если бы еще не поддерживал Витрянку — я бы поверил. А так Турский трохи схиблений чувак.

    сцапюк,
    d809516
  5. Не Толянчик полковник, а Лена .К. А Только всеволиш рядовой. Хотя прикольно отдохнули, наверное!

    дуэт,
    26a2bf5
  6. А проплыть Ингулец от истока ( с. Топило ) до Днепра слабо?

    Андрей,
    19fcfe4
  7. Укрощение строптивого Ингульца — одним движением шандоры на войновской дамбе: http://alnet.com.ua/forum/album_page.php?pic_id=6112&sid=8ac438d5c50c2be3f9f066b78a71bfb0
    http://alnet.com.ua/forum/album_page.php?pic_id=6113
    http://alnet.com.ua/forum/album_page.php?pic_id=6114&sid=8ac438d5c50c2be3f9f066b78a71bfb0

    Prohogij,
    3827362
  8. Інгулець та його притоки

    Інгулець — найбільша права притока нижньої течії Дніпра. Довжина ріки — 549 км. Вона бере початок поблизу с.Цибулеве на Кіровоградщині. Верхня течия Інгульця являє собою ряд озероподібних або болотистих плес, що з’єднуються між собою лише під час весняних паводків або після сильних злив. До м.Александрії річка тече вузькою стрічкою, береги якої поросли очеретом. Лівий берег місцями скелястий. Після спорудження водосховищ у верхній і середній течії Інгульця в деяких населених пунктах природний режим річки порушився. Він зберігається лише на ділянках, розташованих нижче гребель. У середній течії річка тече в скелястих берегах, є багато порожистих ділянок.

    Поблизу Кривого Рогу знаходиться гирлі лівої притоки Інгульця — річки Саксагань (довжина — 144 км). Її русло в даний час зарегульовано греблями, вище яких утворилися водосховища. Води їх використовуються для промислового водопостачання та зрошення, а також для розведення риби. Наприклад, площа Кресовського водосховища — близько 500 га. Правий берег його піднесений, лівий — знижений і слабопокатий. Дно замулене. Найбільші глибини — 5-6 м. У багатьох місцях є зарості вищої водної рослинності. У складі рибного населення найбільш часто зустрічаються плотва, ялець, головень, червоноперка, лин, уклея, карась, сазан, щука, окунь, дуже багато вівсянки, горчаків, бичка-цуцика, морської голки.

    У Кривого Рогу на Інгульці споруджено велике (площею понад 3,6 тис. га) Карачуновське водосховище, що служить джерелом питного водопостачання. Воно утворене на місці виходу гранітних оголень і порогів Інгульця. Правий берег слабопокатий, біля урізу води обривистий, дно піщане, заростання біля берегів слабке. Лівий берег низький, біля урізу води місцями зарослий очеретом. Середня глибина — 5-6 м (до 12 м на старому руслі Інгульця). З риб у водосховищі мешкають лящ, судак, плітка, головень, червоноперка, жерех, лин, уклея, густера, в’юн, сом, щука, окунь і сазан.

    У Карачуновське водосховище вливаються води річки Бокової, на притоці якої — Боковеньці — споруджено Христофорівське водосховище. Його довжина — 2-3 км, ширина — 250-300 м, площа — 120 га. Дно водойми мулисте, біля берегів піщане й замулене. Найбільші глибини — до 5-6 м. Найчастіше зустрічається лящ, плотва, червоноперка, окунь, щука, уклея, густера, жерех, головень і деякі інші риби.

    Нижче Кривого Рогу Інгулець розмиває осадові породи, у зв’язку з чим утворює багато звивин. У нього вливає свої води, яка пересихає в літній час, права притока річка Висунь (довжина — 195 км). Нижче с.Тарасівка Інгулець утворює лиман шириною до 1 км і впадає в Дніпро кількома рукавами.

    У нижній течії Інгульця найбільш численні тарань, лящ, судак, щука, сазан, сом, лин, карасі, рибець, чехоня, густера, червоноперка, уклея, окунь, тюлька. Ці ж риби заносяться й у канал Інгулецької зрошувальної системи. Природно, що видовий склад рибного населення Інгульця зменшується з віддаленням від його гирла вгору за течією, а в побудованих на його руслі водосховищах і ставках — залежить від господарської діяльності людини.

    Джерело: http://rybalka.co.ua/forum

    Тобілевич Богдан Вікторович,
    541107c

Добавить комментарий: