Хроники Александрии

У сільради — своя правда

, 11.06.2010

У попередньому випуску „ОТ” у рубриці „Прокуратура повідомляє” було розміщено матеріал, де йшлося зокрема про рішення сесії Звенигородської сільської ради стосовно продажу нею обладнання недіючої меліоративної системи, яка перебувала на балансі сільради. Загалом у цій статті прокурор м. Олександрії Віктор Приходько утримався від передчасних висновків чи оцінок дій органу самоврядування Звенигородки, а лише розповів про даний випадок, як про один з останніх епізодів слідчої роботи прокуратури. Та після виходу у світ номера „ОТ” зі згаданим матеріалом до редакції завітав сільський голова с. Звенигородки Юрій Федоренко і побажав дати додаткові пояснення подій, змальованих прокурором міста В. В. Приходьком стосовно продажу сільською радою меліоративної системи за заниженою (на думку слідчих) ціною. Отож сільського голову вислухали, після чого було вирішено навести у газеті також і його аргументи, кожен з яких, до речі, голова у своїй розповіді підкріплював документами. Далі — пряма мова Юрія Петровича:

„Колишній власник меліоративної системи КСП „Гірник” передав її сільській раді, як майно, що не увійшло в розпаювання. У 2007 році сільською радою була зроблена інвентаризація, і з’ясувалося, що недіюча з 1997 року система складається з напірного та розподільчого трубопроводів загальною довжиною 8,4 км, які прокладені під землею на глибині 2 метри. Ще до передачі системи сільській раді з неї було вкрадено невідомими особами 90 надземних гідрантів, 8 засувок та бетонні кільця. Інвентаризаційна комісія зверталася з цього приводу до правоохоронних органів, але безрезультатно.

З метою недопущення подальшого розкрадання чи руйнування майна сільської громади було вирішено продати систему після її експертної оцінки, а кошти використати на благоустрій села. Оцінку проводила Українська універсальна біржа м. Полтави, а рецензію цієї оцінки здійснив „Укрбізнесконсалтинг”. Як бачимо, ціна системи не взята зі стелі, і не довіряти обом цим авторитетним організаціям у сільської ради немає жодних підстав (Ю. П. Федоренко демонструє об’ємний оцінний документ і не менш солідну рецензію. -Прим. авт.). Не було жодних порушень з боку міської ради і при прийнятті рішення про продаж системи з аукціону, і про проведення самого аукціону.

А тепер щодо суми оцінки. Міська прокуратура у своїх висновках визначила вартість системи за ринковою ціною металобрухту, не врахувавши виробничі витрати на демонтаж трубопроводу, земляні роботи і т.ін. Але фахівці робили нам оцінку не за вартістю металу, а за вартістю об’єкта, дохід від продажу якого мав становити, за висновками експертів обох організацій, 1 млн. 191 тис. 803 гривні, виробничі витрати ними ж оцінені у 966 тис. грн., отож сільській раді залишається всього 225 803 тис. гривень. На аукціоні система була продана суб’єкту підприємницької діяльності, як відомо, за 230 тис. гривень, демонтаж та інші виробничих витрати покупець взяв на себе. Тобто все збігається, ціна продажу є цілком обгрунтованою, дорожче продати цей об’єкт, якому не один десяток років, ми просто не змогли б”, — зауважив сільський голова.

А ми насамкінець зазначимо: цій справі, скоріш за все, не оминути судового розгляду (і з цим погоджується сам Юрій Федоренко), оскільки вона фактично зайшла у глухий кут: як уже повідомлялося, міська прокуратура винесла протест на згадане рішення сесії сільради, а сільрада цей протест відхилила. Крім того, у даній справі зав’язався у тугий вузол ще цілий оберемок різних інших проблем. А саме: інтереси нового власника системи, який зараз не може розпорядитись уже придбаним майном, інтереси селян-пайовиків, по землях яких проходить трубопровід, інтереси орендаря, який ці земельні паї орендує та обробляє і ще багато іншого. Отож доведеться, напевне, всім зацікавленим у розв’язанні цього вузла сторонам покластись лише на безпристрасну Феміду та її остаточне рішення.

О. Осауленко

Комментарии:

Добавить комментарий: