Хроники Александрии

Це наш мер, олександрійці

, 4.06.2010

27 травня міський голова Олександрії Олексій Скічко в присутності представників територіальної громади міста, громадських організацій, ЗМІ та членів виконкому назвав одного з місцевих журналістів „найбільшим холуєм”.

Щоб не зробив (написав, сказав)  член Національної спілки журналістів України, який заслужив таку „високу оцінку” своєї роботи з боку міського голови, на наш погляд, публічно висловлювати свою думку в такий спосіб мер Олександрії не мав права. Хоча б тому, що Олексій Омелянович є не просто посадовою особою, але головною посадовою особою Олександрії. Дуже добре, проте, що колишній боксер Олексій Скічко завдав удару нижче поясу журналісту: всі присутні в залі нарешті побачили, кому ж кілька років тому і вони, і вся міська громада, введена в оману тими ж таки журналістами, довірили долю свого міста й майбутнє своїх дітей та онуків. Виявляється, високопосадовому хулігану. Бо якщо для Олексія Скічка журналісти — не більш ніж „холуї”, можна тільки здогадуватися, ким він вважає решту громадян міста. Мер, щоправда, публічно образив честь і гідність лише одного з журналістів міста, він, дякувати Богові, не нагородив незугарними епітетами всіх журналістів. Однак цього достатньо, щоб висловити йому рішучу громадську недовіру: О. Скічко забув, що право керувати містом йому делеговане територіальною громадою всього міста та всіма депутатами.

Але найважливішим є те, що Олексій Скічко 27 травня 2010 року створив дуже небезпечний прецедент: де гарантія, що хтось із місцевих репортерів не почує на свою адресу ще більш непарламентської лайки. Минулого четверга т. зв. мер показав будь-кому зі своїх наступників: ось так от, їх, холуїв-журналюг, треба ставити на своє місце! По суті, мер дає команду „Фас!” будь-якій людині, яка хотіла б йому особисто догодити. А де гарантія, що такі не з’являться? Вище описаний факт свідчить: 27 травня в Олександрії відбувся удар по свободі слова, тінь від якого б’є не тільки по репутації О. Скічка та місцевих депутатів ради. Бо, у випадку, якщо через дії міського голови Олександрії з будь-ким із журналістів щось трапиться, приміром, серцевий напад чи гіпертонія, можуть знайтися політичні сили, здатні використати це не на користь інтересів всієї Української держави.

27 травня сталося ще більш кричуще порушення свободи слова: можливості бачитися з депутатами на сесіях, з представниками міськвиконкому Олександрії та з паном мером журналіст, який потрапив у немилість до Олексія Скічка, швидше за все, буде  позбавлений. Адже близько 11.00 ранку 27 травня міський голова заявив, що дає команду відповідним службам, щоб на засіданнях виконкому ані того журналіста, ані засновника газети і духу не було.

Не зрозуміло, на підставі законодавства якої країни Олексій Скічко прийняв таке „життєво важливе” для міста рішення? По-перше, всі журналісти олександрійських ЗМІ, згідно з українськими законами про інформацію, вже пройшли процедуру акредитації — тобто, як мінімум, до кінця 2010 року журналіст має право бути присутнім на будь-якому з відкритих засідань Ради (в т. ч. й згідно з ЗУ „Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні ЗМІ”). Орган, який його акредитував, звісно, може відповідним рішенням припинити акредитацію. Однак для цього потрібні підстави. У мерську немилість, як вдалося з’ясувати, журналіст потрапив фактично тому, що поділився з ГО „Громадська ініціатива Олександрійщини” інформацією про те, що під час 92-ї сесії не всі журналісти отримали проекти рішень бюджету 2010. Це спричинило публікацію в „Олександрійській правді” з дещо іронічною, але аж ніяк не образливою назвою „Мера „глючить”.

А потім був „чорний” для свободи слова в Кіровоградській області виконком від 27 травня. Тобто журналіст ані розголосив державної таємниці, ані втрутився в чиєсь приватне життя (у приватне життя мера він мав право втручатися, бо той — посадова особа, однак і цього не було зроблено). Крім того, будь-який журналіст (як, і представник громадської організації) може бути присутнім на будь-якому заході, де присутні будь-хто з посадових осіб і без акредитації (на підставі усної акредитації — пред’явлення посвідчення): про це, зокрема, йдеться не тільки в базовому ЗУ „Про інформацію”, а й у ЗУ „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (стаття 26), і там чорним по білому написано: „Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності… журналіст має право… відвідувати державні органи влади, органи місцевого і регіонального самоврядування… та бути прийнятими їх посадовими особами”. Єдине, що згідно з цією ж статтею ЗУ, можуть вимагати — це щоразу пред’являти посвідчення.

А зате от в ЗУ „Про інформацію”, стаття 47, чітко перераховано те, що з боку високопосадовців тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність: це і необгрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; несвоєчасне надання інформації; навмисне приховування інформації; примушення до поширення або перешкодження поширенню чи безпідставна відмова від поширення певної інформації; поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи та необгрунтоване віднесення окремих видів інформації до категорії відомостей з обмеженим доступом — як мінімум, ці шість із десяти пунктів Олексій Скічко та дехто з його оточення впродовж останніх півроку порушують в Олександрії з завидною регулярністю. Зокрема, обзивання журналіста „холуєм” є фактичним примушенням з боку мера решти колег по виконкому до перешкодження поширенню інформації.

Усі ці вище описані події та вище згадані закони, які мали місце і 27 травня, та ті, які мали місце впродовж усього терміну перебування О. Скічка на посаді Олександрійського міського голови більш ніж насторожують громадськість і міста, і країни. Адже саме прості громадяни делегують в Україні владні повноваження міським головам: а повноважень по-хамському ставитися до принаймні одного з представників вітчизняних ЗМІ, ми переконані, ані представники територіальної громади Олександрії, ані місцеві депутати, ані представники численних політичних партій та громадських організацій міста Олександрія Олексію Скічку не делегували. Дуже складно побачити в діях мера Олександрії політичний підтекст: у територіальної громади міста складається враження, що така солідна політична сила як БЮТ не обдумано підтримала О. О. Скічка на попередніх виборах.

Останнім часом в нашій державі чимало уваги приділяється дотриманню свободи слова в Україні: невже потрібно запрошувати в Олександрію журналістів із Києва, щоб вони дивилися на те, що таке „напалм проти свободи слова по-олександрійському” з боку Олексія Скічка? У випадку з настільки серйозним і кричущим порушенням свободи слова, як 27 травня, депутатам місцевої ради, як представникам інтересів територіальної громади Олександрії (а вона не наділяла свого міського голову повноваженнями на подібні порушення, адже журналісти постійно намагаються донести інформацію від влади до громади і навпаки, і є однією з ключових ланок зв’язку між владою й громадою в демократичному суспільстві), мабуть, необхідно розглянути даний епізод історії Олександрії й прийняти рішення, чи має право міський голова й надалі представляти інтереси територіальної громади міста на посаді Олександрійського міського голови.

Головний редактор „Олександрійської правди”, честь і гідність якого постраждали 27 травня, є також діячем української культури: лауреатом київського видавництва „Смолоскип” (1994) та лауретом львівського конкурсу „Привітання життя” (1998). 2000 року Віталій Квітка захищав честь української літератури як офіційний представник України на 38-му міжнародному фестивалі „Поезійос павасаріс” у Литовській Республіці, де посів перше місце в номінації „Любовна лірика”, розділивши нагороду з представником США Семом Віттом. Тому в особі олександрійського поета Олексій Скічко принизив не тільки сучасну журналістику, а й українську літературу.

ГО „Громадська ініціатива Олександрійщини”, м. Олександрія
ГО „Громадська Ініціативна група”, м. Київ
ГО „Українська динамічна культура”, м. Київ

Комментарии:

  1. ай-ай, какие мы обидчивые.

    Огородник,
    0914dc1
  2. Уважаемые журналисты, не надо делать ссылки на Законы Украины, это не для нашего мера. Наш дедушка старой закалки и он не сильно уважает Закон особенно если такой вредит его репутации.
    Но земля круглая и старый халуй скора наступит на собственные грабли.

    Аноним,
    d493b04
  3. «Я бедная овечка, никто меня не пасет, сгораю словно свечка» К чему эта гавкотня из-за угла. Нарушил мер Закон — иди в суд, защищай свою честь и поруганное достоинство. Детский сад: «пионеры наших бьют » Деятельность мера люди будут оценить ни из чьих-то пасквилей, ни из чьих-то дифирамб, а по тому как изменилась жизнь каждого из нас. Поэтому эти сопли и вопли не по адресу, тем более, что нынешний мер на выборы идет в качестве избирателя. Что никак не дождетесь, какое место свербит?

    forsage,
    15cc12d
  4. Який дебіл написав цю статтю??? Ну холуй, так холуй, нічого страшного.

    Задрало,
    5850634
  5. Та вони всі холуї!!! Нехай пишуть правду про те, що в місті відбувається, а то газету як почитаєшь: один лавочки вкопує, інший європейські набережні будує (((( А про злочинчів при владі ані слова. Навіть про ялинки всі забули(((((

    Задрало,
    5850634
  6. Задрало — може ТИ не забув про ялинки? Так, нагадай! Нагадай, як ти виходив на вулицю з плакатами або з акцією протесту, як тебе пzdlи менти за це, як харків’ян. Чи не було такого і ти нікуди не виходив? Тоді хулі тут пzdlи?

    Вінок Януковича,
    04dd08f
  7. По-Вашому, Форсаже, давайте один одного публічно казать як завгодно — мер на журналіста, журналіст — на мера, після цього — другий раунд: мер — на журналіста, журналіст — на мера, тільки вже в суді. А я Форсаж буду, як громадянин демократичної держави, сидіти, дивитися у вікно і оцінювати: що мер зробив, що журналіст — мені буде добре, коли вони робитимуть так, як мені здається, що треба. Во, я себе почуваю вільною людиною у вільній країні, демократія, на яку я, звичайно, працюю як платівник податків, працює на мене. Але моя хата в будь-яокму питанні, що не стосується мене, все ще залишається скраю. Шановний Форсаж, якщо ми вам на фіг — крім облаштування Вашого комфорту не потрібні — на фіга ж ви пишете свої коментарі? По-моєму, сенсу нема. А щодо судів: тут я з вами, як «бєдна авєчка», не згоден: якщо ми з мерами тощо перебуватимемо в судах, хто ж буде робити так, щоб ви не ображалися. На гидкі дороги, на відсутність комфорту, на те, що Олександрія чомусь не Київ тощо… А якщо те, що тут описано по-вашому пашквіль, то дозвольте, будь ласка, коли вас непсраведливо зупинить працівнимк ДАІ, коли ображатимуть когось із ваших добрих знайомих, коли Ви прийдете по пенсію чи зарплатню, а вам покажуть дулю, ще й підштовхнуть до виходу, зупинитися біял вас о такій порі, спокійно подивтися на вас і сказати: та це пасквіль, ніхто ж його не ображає, ніхто насправді закон не порушує — пасквіль Форсажа. Я думаю, якщо Ви скажете, що у випадку порушення Ваших прав почуваєтеся маршалом Жуковим на Параді Перемоги в Москві. По-Вашому, шо, з 28 травня я мав купувати квіти і цукерки, щоб подарувати їх міському голові за публічну образу?
    І це — не гавкотня із-за угла. Бо якщо цей текст — гавкотня, то що тоді це «абсужденіє» в «інтєрнєтє»?

    віталій квітка,
    b0884ca
  8. Никогда не воюйте с прессой (с) Ирина Хакамада «Успех в большом городе»

    GTA,
    fe7bbe3
  9. Если самая большая и злободневная проблема в нашем городе, это реакция мэра на пиарящегося корреспондента, то тогда конешно… Господа журналисты, вы освщаете не правильные действия власти, и надо быть готовым к ударам от власти, надо уметь держать их, чем дальше Вы зайдете на линию огня тем сильнее будут удары, никто Вас хвалить не будет. А хвалят только холуев…

    Val,
    eb0536a
  10. Мені шкода, що Головний редактор „Олександрійської правди”,діяч української культури: лауреат київського видавництва „Смолоскип” (1994), лауреат львівського конкурсу „Привітання життя” (1998), офіційний представник України на 38-му міжнародному фестивалі „Поезійос павасаріс” у Литовській Республіці, де посів перше місце в номінації „Любовна лірика”, принизив не стільки сучасну журналістику і українську літературу, як в першу чергу себе, як порядного громадянина, який би мав власну думку, а не обслуговував дурні примари своїх власників. Мені просто болить за Вашу втрачену честь і совість

    forsage,
    0407ef9
  11. Вінок Януковича — оце ти накрив вІТЮ!!! Сподобалося??? ))) Чи вІТЬОК ПІДМЕРЗ. Гімно ТИ, я зовсім про інше писав(((

    Задрало,
    a2eabe7
  12. Поддерживаю автора статьи. И защищается он так, как и положено человеку его профессии — не бегая по судебным разбирательствам, а «пером и шпагой».

    Оля,
    3827362
  13. Этих не доразвитых журналюг давно надо так чтоб знали свое место.Поддерживаю мера на все 100%

    друг,
    687e9d9
  14. Мер правий. Просто совість у журналістів поняття дуже приблизне.

    1,
    3827362
  15. МЕР КРАСАВА.правильно!

    дух,
    30faed3
  16. мер прав на понятном языке объяснил наглецу.

    2,
    30faed3
  17. А мэр чей холуй? Минута пошла.

    Внимание вопрос,
    c6dd898
  18. Халуй Омельяновыч!Клас.

    родич,
    3362a5f
  19. Форсаж, суто філософськи: у медіа завжди був власник — партія, бізнесмен, видавець, олігарх (5 канал) тощо. Тому питання вами савиться завідомо некоректно: «Обслуговувати дурні примхи». Дурніших примх, ніж в Компартії СРСР, ніхто не бачив. Тому-то всі так і зраділи свого часу самій демократії. Я не кажу, що журналісти мають обслуговувати абсолютно всі примхи свого власника, але не обслуговувати їх зовсім неможливо. Візьміть підшивку «ОП» від 2006 року і до того моменту, як мені запропонували працювати там редактором. Візьміть підшивку «Тижня», «Курьера», «Відомостей» — все це історія дурних чи недурних, але примх. Друге: що таке «порядний громадянин»? Нерон, приміром, ним теж був — він, попри характер і вчинки, діяв все-таки аж ніяк не в інтересах варварів. Поняття «порядного громадянина» будуть корінним чином відрізнятися: в тоталітарній державі, в державі Близького Сходу, в європейській демокртаичній державі з королівською історією, в США і Автралії — колишніх колоніях із розвиненою демократією, в Україні — колишній колонії спочатку Польщі, потім — Російської імперії, потім — маріонеткової республіки СРСР. Думаю, ми, якось підсвідомо, рухаємося шляхом демократії колишніїх брито-фрацузьких колоній — немає королівської «преємствєєнності». Іншого шляху в нас немає, бо не залишилося навіть «недобитків» аристократії. А ця вся «олігархічна аристократія», «партноменклатурна аристократія» — аристократія все ж плебсу. Ну і, на заварешення бесіди дві цитати6
    «Свободу преси не можна обмежити без її повної втрати»Томас Джеферсон.
    «Свобода не варта нічого, якщо вона не включає свободи на помилку» Махатма Ганд

    віталій квітка,
    f2f3d1f
  20. Ну и Квитка филооф нахватался цитат, и не надо прикрывать непорядочность свою статусом Украины колонии. Порядочный человек в любой ситуации в любой стране даже в Африке будет порядочным и почемуто в отличии от вас и от вашей философии в Украине миллионы нормальных порядочных людей, а Вы где бы не работали кроме гадостей и пасквилей и оскорблений унижающих людей ни на что не способны ,так что мэр десять раз прав тяжелый хлеб иуды у вас, со временем и хозяину своему тем же заплатите. а насчет марионетки республики ссср просто не хочется спорить время терять это вообще гнусность.

    дзига,
    c967943
  21. В. К. Вас обвинили в том что вы обслуживаете группу Ц.С.К., за это назвали холуем. Зачем такое словесное недержание? С какого здесь бока последние цитаты к теме? Я ничего не понял. И на последок ОПРАВДУЮТСЯ ВИНОВАТЫЕ.

    Val,
    eb0536a
  22. Квитка, забей дуло. Невозможно жить двойной моралью. ты посмотри, на чьей ты стороне-от твоих Белых Одежд дурно пахнет….! Но холуй ты -просто отличный. НАСТОЯЩИЙ! Кого восхвалять будешь, когда просрёшь предвыборную? И ещё-слишком много Я.

    HOHOL,
    a2f2a89
  23. мер, старый маразматик! Его халуй Костенко раздавал (бесплатно?) газеты Квитки халуя Прокваса! А сейчас Халуй хулит работодателя! смех!

    имя,
    d0f7170
  24. Квітка, а розмісти тут статтю, за яку на тебе наїхали. Бо я не читав

    Кот,
    d42bac5
  25. Мэр молодец, надо было дать ему коленом!!!

    нокаут,
    cca2c4e
  26. Мэр молодец, надо было дать ему коленом!!!Квитке!

    нокаут,
    cca2c4e
  27. Інтернет, бачу, це рідкісна клоака. Зборище, відсотків на 75%, тих, кому немає що робити. А я б хотів ще щось хороше зробити. По можливості. Тому, Кот, газети нада, канєшно, читать. Якби піарився — розмістив би не тільки ту статтю. А так: лізу далі в той казан із лайном, у який мене запхав старий партпрацівник, який розмахує колінами (в уяві). Ноги моєї тут більше, мать, не буде. Ай бег йо паден.

    віталій квітка,
    4b7d9eb
  28. Vete a la chingada!

    75%,
    680d485
  29. да за такие названия статей раньше вообще расстреливали! Оборзели журналюги — никакой культуры — делается всё явно на заказ противоборствующей стороны!!! Алексей Емельянович в точку сказал — холуй он и есть холуй — чего ж тут обидного?!

    воин,
    34cdcd3
  30. воину: +100%

    Аноним,
    7ba6756
  31. І Дурню ясно, Скічко — спляча Красуня, але- той журналюга — просто пілотка якась.

    Дядя Вітя,
    dcc99af
  32. Вы здесь такой бред несете……читать невозможно……. (Про С,К,) Пусть продает дом, машину, всё пусть продаст, а деньги в бюджет города… Это такая бредятина……. Кто из выше писавших готов продать свою квартиру, машину , или даже половину зарплаты отдать на благо родного города ???!!!

    Петро Бампер,
    5a48e37
  33. Упс……..не там написал…….=))

    Петро Бампер,
    5a48e37
  34. Квіткє
    Тю, а чо ти наїхав? В падло розмістити?

    Кот,
    01777f3
  35. В клоаках розбираються майже всі журналюги. Тільки вчора кричали:»Так, Ющенко!», а сьогодні — «ВИ мне нравітесь, Табачнік» Хай вам всім ШЛЯК ТРАФИТЬСЯ. А ще краще — трахне вас, продажні шкури.

    валько,
    d809516

Добавить комментарий: