Хроники Александрии

„Віра-Сервіс” і межа зневіри

, 14.05.2010

У попередньому випуску „ОТ” розповідалося про засідання комісії з питань погашення заборгованостей із заробітної плати, на якому зокрема розглядалася ситуація, що склалася на підприємстві „Фірма „Віра-Сервіс”. За даними, наведеними під час засідання, завод має другу за величиною суму боргів серед підприємств нашого міста, у зв’язку з чим над ним уже давно збираються чорні хмари. Взяти хоча б той факт, що з огляду на безнадійність цих боргів заводом (який тривалий час не випускає продукцію через відсутність замовлень) уже давно зацікавилась державна виконавча служба, і підприємству загрожує опис майна.

Така загроза не є примарною — прецедент уже мав місце: щоб задовольнити хоча б частину судових позовів працівників „Віра-Сервісу”, виконавча служба на початку березня цього року була змушена виставити на продаж один новий, цілком готовий до реалізації, але досі не реалізований за відсутності покупців вантажопідйомний кран. Кран таки продали (на жаль), і кошти, отримані за нього, пішли на погашення боргу по зарплаті. Чому ж на жаль? А тому, що продали його не як готовий виріб машинобудівного підприємства, а як купу металобрухту за відповідну ціну, оскільки бажаючих купити новий кран за його призначенням і реальною ціною так і не знайшлося. Таким чином підприємство опинилося у безвихідній ситуації: всі його банківські розрахункові рахунки давно арештовані, і відтоді кожна копійка, яка надходить на них, автоматично направляється на погашення боргу по зарплаті, вести ж будь-яку подальшу виробничу діяльність воно не може через відсутність фінансових надходжень — ось таке замкнене коло.

Як з’ясувалося, виторг за кран покрив лише малу частину того, що завинило підприємство людям: ще недавно сума боргу сягала півмільйона гривень. Що ж далі збирається робити керівництво заводу? На одному з попередніх засідань вищезгаданої комісії (ще на початку цього року) директор „Віра-Сервісу” Віктор Шпитальний повідомив обнадійливу новину: нібито не пізніше лютого у підприємства вже буде новий власник, який прийде з інвестиціями і погасить заодно всі попередні борги та встановить нові зв’язки із замовниками.

Але надворі вже травень, а інвестора досі не видно, і наскільки можна було судити з доповіді директора на останньому (квітневому) засіданні комісії, тепер невідомо, чи з’явиться цей новий власник підприємства взагалі. Тоді ж Віктор Іванович і висловив занепокоєння: „Якщо на завод зайде виконавча служба, це означатиме його кінець”. Тим часом від працівників надходять все нові судові позови на адресу підприємства про повернення боргів по зарплаті. Отож пояснень ситуації, що склалася, нам довелося шукати у начальника Олександрійського міського відділення Державної виконавчої служби Олександра Телюка. Він розповів наступне:

„На жаль, це правда: новий кран зі складу готової продукції заводу був проданий за ціною металобрухту, завдяки чому певна кількість працівників отримали нарешті свої зароблені кошти. Також зовсім недавно, близько тижня тому, нашою службою було знято з одного з банківських рахунків заводу 70 тис. грн. надходжень, і вони були розподілені згідно з чергою серед колишніх та нинішніх працівників заводу, які чекають повернення їм боргу. Але станом на початок травня сума, яка ще повинна бути виплачена людям згідно з судовими виконавчими листами, становить понад 408 тис. гривень. Отож ми готові були зробити наступний крок — опис майна підприємства, включаючи і вироби у вигляді кранів, та інші матеріальні цінності — аж до інженерних комунікацій, оскільки іншого виходу на той час не було. Але кілька днів тому я поспілкувався з директором заводу Віктором Шпитальним, і він запевнив, що знайшлося відразу три підприємницькі структури, які зацікавилися наступним готовим краном, але вже не як металобрухтом, а як виробом.

Взагалі ми знаємо, що навіть готовий кран реалізувати буде не так просто, оскільки його ще треба буде переробити для нового покупця, але все одно справа є цілком реальною. Отож далі наші наміри такі: якщо керівник дотримається своїх обіцянок і ми побачимо конкретного покупця, з ним буде укладена (за нашою участю) угода, а цей покупець погодиться на експертну оцінку вартості виробу, то ми з радістю підемо назустріч і готові самі вмовляти покупця, аби лише така угода була виконана. Зрозуміло, чому: адже це значно піднімає ціну реалізації і дозволяє нам, як виконавцям, спрямувати більші кошти в рахунок погашення заборгованості. Якщо ж знову ці прогнози виявляться просто розмовами, то довго чекати виконавчий підрозділ не буде і проведе весь комплекс примусових заходів із залученням представників місцевої влади, ЗМІ тощо, оскільки мені ця ситуація починає набридати. Адже ті працівники, що колись працювали на заводі, і ті, що ще працюють, за законом мають гарантоване право на отримання заробітної плати. Разом з тим я сподіваюся, що й акціонери, і міська влада, і керівник зацікавлені у тому, щоб ми своїми діями не розвалили колись одне з найпотужніших у місті підприємство, яке може і повинне випускати затребувану продукцію, забезпечуючи людей робочими місцями і надходженнями — місцевий бюджет”, — сказав Олександр Миколайович.

Для довідки: за словами Олександра Телюка, на підприємстві „Віра-Сервіс” наразі своєї черги чекає 51 виконавчий документ, але ця цифра, як і сума боргу по зарплаті, не є сталою — вони змінюються в міру надходжень нових рішень суду і задоволення попередніх. Загальна ж сума боргу заводу, за даними вищеназваної комісії, з усіма податковими нарахуваннями, заборгованостями перед Пенсійним фондом тощо становить 2,8 млн. гривень. Та про погашення відразу всієї цієї суми поки що не йдеться, оскільки заробітна плата — перш за все.

О. Наріжний

Комментарии:

  1. У Вира — Сервис есть почти дореволюционный паравоз , сдали бы его на метал — думаю зарплату погасили бы всю — всеравно он не ездит , а завод вообще жаль , вроде и гигант , но уже не тот , все рушится , точек сбыта продукции нет и все….

    я,
    bf6356c
  2. да уж, от Вира — Сервис уже и виры не осталось.. а жаль.. :(

    serGO!,
    57bc847
  3. Проблема в том, что заводу не дает работать хозяин холуя — Шпитального, который украл у государства контрольный пакет акций этого завода. А так завод вполне работоспособный, в городе около 7-ми фирм собирают небольшие краны и довольно прилично живут. По всей видимости «хозяин» хочет заработать бабла, но боится засветить старую аферу. Ну и как всегда страдают рабочие люди.

    беня,
    554a7e3

Добавить комментарий: