Хроники Александрии

Скільки коштує милосердя?

, 16.04.2010

Купити милосердя

Соціальні стандарти — безкінечна незорана нива для українських політиків, на якій вони збирають основний урожай електорату на свою підтримку. Не винятком були й минулі президентські вибори. Можна обіцяти піднімати стандарти і водночас не тільки знижувати, а й взагалі ліквідувати деякі з них. Без будь-якого висвітлення і обговорення у ЗМІ та агітаційних матеріалах за кандидатів на пост Президента України пройшла Постанова Кабінету Міністрів України № 1417 від 29.12.2009 р., підписана тодішнім Прем’єр-міністром Ю. В. Тимошенко. Одним розчерком пера дві жінки (а підготовка цього документа була неможливою без участі та ініціативи екс-міністра праці та соціальної політики Л. Денисової) підписали вирок тисячам українців.

Згідно з Постановою, територіальні центри соціального обслуговування звільняються від опіки та забезпечення державою і передаються місцевим органам влади, вважай — „церковним мишам” (за „багатством” місцевих бюджетів).

З першого квітня підопічні територіальних центрів за надані їм послуги зобов’язані платити чималі кошти, для абсолютної більшості просто непосильні. З переліком цін на соціальні послуги я ознайомився саме першого квітня, у День сміху. Якщо скласти послуги воєдино, то виходить, що година роботи соціального працівника коштуватиме підопічному як мінімум 21 гривню. Простий підрахунок показав, що таке навантаження ледве зможе витримати людина з мінімальною пенсією у 2000 гривень. Порівняйте цю суму з прожитковим мінімумом та пенсіями підопічних територіального центру — і необхідність у коментарях відпаде.

Ось так Тимошенко та її команда „віддячили” представникам цієї категорії населення, які віддали свої голоси за кандидата у Президенти Ю. Тимошенко. У Великодні свята телебачення регулярно демонструвало присутність Тимошенко у храмах на урочистих молебнях. Як може віруюча, та й просто порядна людина бути немилосердною до мільйонів людей? Можливо, частково відповідь полягає у бездарності Тимошенко у питаннях керування державою. Так, за укладений „Нафтогазом” за вказівкою Тимошенко газовий контракт у 2009 році Україна заплатила Росії за таку ж кількість спожитого газу, як і Європа, як мінімум на 20 млрд. грн. більше. Ось куди пішли народні кошти. Іх з лихвою вистачило б на забезпечення більшості соціальних благ.

Друга біда у тому, що більшість постраждалих від „трубадурки” Тимошенко не орієнтуються у ситуації і винною в усьому будуть вважати діючу владу в особі Президента В. Ф. Януковича і голову Кабміну М. Я. Азарова. Переконати їх у зворотному буде дуже важко, а декого й неможливо.

Після перенесеного у 2005 році інсульту з важкими ускладненнями, в силу життєвих обставин, з осені минулого року я також користуюся послугами Олександрійського територіального центру соціального обслуговування. Подарунком долі вважаю те, що мене обслуговує Наталія Василівна Ліненко. З Наташею ми разом працювали у хірургічному відділенні міської лікарні № 1. У розпачі від безглуздої постанови Кабміну не тільки підопічні, а й працівники центрів соціального обслуговування, яких просто змушують займатися поборами з людей. З бесіди зі співробітниками територіального центру я дізнався, що ця установа постійно обслуговує вдома 350 осіб, більше тисячі пенсіонерів та інвалідів користуються різними видами соціальних послуг. Відтак в Україні без державної соціальної підтримки залишені мільйони людей.

Президент В. Ф. Янукович у часи свого прем’єрства заявляв, що він не підпише постанову Кабміну на відокремлення соцобслуговування від державного балансу і перетворення його на комерційну структуру. Зате у Юлі, яка не може себе уявити без влади, рука не затремтіла. Божа милість і провидіння, що вона не стала Президентом України. Не президентське крісло, а плаха народного гніву плаче за Тимошенко.

Абсурдно сподіватися, що опозиційний уряд Сергія Соболева, „під каблучний” Юлі Володимирівні, звернеться до діючого Кабміну з вимогою відмінити рішення своєї цариці. Це можуть зробити тільки Президент В. Ф. Янукович та Прем’єр-міністр М. Я. Азаров. З проханням допомогти у вирішенні цієї проблеми я звернувся до голови Кіровоградської обласної організації Партії регіонів С. К. Цапюка. Саме їм доведеться збирати каміння, розкидане Тимошенко та її „кааліцією”.

Не знаю, які необхідні кошти і яких розмірів „дірка” може утворитися у Державному бюджеті 2010 року в разі відміни Постанови КМУ №1417 і чи можна буде її терміново ліквідувати, але те, що це необхідно зробити принаймні з початку 2011 року, не викликає жодних сумнівів.

Тимчасовий вихід з цієї ситуації я знайду. А чи знайдуть його інші?

Т. Малінєцький, інвалід І групи

Не знаю, що малося на меті під час прийняття Постанови КМУ №1417 від 29.12.2009 р., але можна з легкістю спрогнозувати, що буде після її втілення: територіальні центри з обслуговування одиноких непрацездатних громадян перестануть існувати взагалі, а літні люди, які не в змозі оплатити свій догляд соціальними працівниками, залишаться на самоті навіть з найпростішими побутовими проблемами. У буквальному розумінні слова їм не буде кому бодай склянку води піднести і купити хліба.

У зв’язку з прийняттям цього нормативного документа Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту населення міської ради змінив назву. Тепер ця установа називається — Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) міста Олександрії. Відповідно, створено і нове положення, згідно з яким (так вимагає згадана постанова КМУ) безкоштовно користуватися соціальними послугами можуть тільки повністю одинокі інваліди та пенсіонери. Ті, хто раніше платив за обслуговування територіальним центрам 5% від пенсії відпадають, оскільки у них є діти або інші близькі родичі працездатного віку, які проживають окремо. їм тепер доведеться платити окремо за кожну послугу.

Соціальні працівники розносять своїм підопічним зразок нового договору про соціальне обслуговування, у якому зазначені й ціни на послуги. Прочитавши його, старенькі хапаються за серце. Судіть самі. За придбання і доставку продуктів та медикаментів підопічному терцентру доведеться викласти 14 грн. 40 коп., стільки ж — за приготування їжі, надання допомоги в оплаті комунальних послуг або заміну абонентських книжок. Ручне прання коштуватиме 10 грн. 75 коп., так само, як і прасування білизни та вологе прибирання однієї кімнати. Вартість генерального прибирання квартири — 43 грн. А якщо старенькому необхідний супровід до поліклініки, він повинен заплатити за це 21 грн. 50 коп. Таку саму суму необхідно сплатити за допомогу під час купання, миття голови, розчісування волосся, підрізання нігтів. Такий прейскурант територіальним центрам спустили „згори”. Чи зможуть оплатити соціальні послуги люди, пенсія яких 600-700 гривень? А більшість із них не може обійтися без сторонньої допомоги і дати собі раду самостійно. Єдине, чим вони „завинили”, — мають дітей, які живуть окремо, в інших містах. Що ж тепер — залишити старих напризволяще? Нехай сидять голодні, немиті, у брудних оселях? Купити милосердя вони не в змозі.

Головне управління праці та соціального захисту області Олександрійському терцентру нове положення не затверджує — мовляв, спочатку розробіть тарифи за нашими методичними рекомендаціями. Погодитись на такі тарифи — значить підписати собі смертний вирок. А у селах, говорять, ціни на послуги ще у рази вищі. Вже з початку поточного року тер-центри повинні брати плату за свої послуги. За те, що досі не беруть, не виконують Постанову КМУ, будуть покарані. Уже сьогодні з цього приводу їх перевіряє КРУ.

Тим часом підопічні територіальних центрів масово відмовляються від соціальних послуг. А ще впритул постало питання скорочення соціальних працівників. Усі територіальні центри б’ються у пошуках виходу з цієї ситуації, звертаються до всіх інстанцій, але поки що безрезультатно. Олександрійський терцентр переглядає реєстр підопічних і намагається залишити на безкоштовному обслуговуванні хоча б тих, у кого діти вже самі досягли пенсійного віку.

Загалом, прейскурант цін на соціальні послуги треба було б погодити з працездатними дітьми підопічних — чи згодні вони і чи зможуть платити за догляд своїх батьків? Але якщо б це було так, то, напевно, не у нашій державі, де гарантії соціального захисту — особиста справа кожного незахищеного. І ступінь захисту залежить від того, скільки людина може за нього заплатити.

Олена Карпачова

Комментарии:

  1. Дуже болюча тема- все що ви написали стосується всіх територіальних центрів по Україні та ветеранів України.
    То що 2 красуні наробили за мить — до 1 липня (срок продовження підготовки терцентрів до роботи з новими змінами ) не виправити. Тарифи та нові форми праці в терцентрах боляче вдарили і по пенсіонерах та й по працівниках терцентрів.
    Не уявляю- що за допомогу людині ( яка все свое життя працювала на державу, будувала цю державу ) тепер з них ще й брати гроші, об вони якось виживали.
    Ви уявляєте- на 9 травня щоб провести зустріч з вдовами, ми повинні їм були запропонувати купити
    » білет на дискотеку» . Ні такого позору ні одна держава не дозволить собі. І це зветься европейськіми стандартами. До чого дожили…..

    Тетяна,
    59a3db1
  2. Да Постанова КМУ очень странная.

    Валерий,
    935fa0c

Добавить комментарий: