Хроники Александрии

Юрій Кравченко: на пам’ять

, 7.04.2010

Біографічна книжка про видатного олександрійця Юрія Кравченка була презентована в Музеї Миру 25 березня. Мер міста Олексій Скічко та начальник управління культури та туризму міськради Іван Баранов презенту-вали нововидану книжку „Честь і гордість” громадськості і передали 40 примірників бібліотекам міста, зокрема, ім. Пушкіна, дитячій, юнацькій, краєзнавчому музею, Музею Миру, будинку культури, медичного училища, КІРУЕ, педагогічного коледжу тощо.

Хроніка наших днів пишеться нібито молоком: як шпіонська записка навпроти полум’я, правда проявляється через деякий час. Досі було чимало невідомого в житті і смерті екс-міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка.

„4 березня минуло п’ять років від того злощасного дня, тіеї злощасної події, — нагадав Олексій Скічко. — Смерть відбулася за день до дня народження Юрія Федоровича. До п’ятої річниці цього дружина Міністра Тетяна Кравченко вирішила написати ці спогади і сказати правду. Ту правду, яка не була до кінця відкритою. Є бажання розвіяти міф, що Юрій Кравченко покінчив життя самогубством: цей міф і розвінчує книжка „Честь і гордість”.

Це перше видання біографічної книги про життя Юрія Кравченка, його наклад складає всього 3 тисячі примірників. Понад тиждень тому Тетяна Кравченко приїхала з Києва й особисто відвідала індустріальний технікум, який закінчив її чоловік, аби подарувати примірники книги бібліотеці закладу. Удова також побувала в міліції Олександрії, де зустрічалася з керівниками галузі, вручила правоохоронцям книжки. Саме там починав професійний шлях Юрій Федорович. Приблизно сто екземплярів унікальної книжки залишаться в нашому місті. Інші потраплять в Кіровоград, Київ, Херсон, де раніше працював Юрій Кравченко. Видання книжки було не з дешевих, адже в ній чимало кольорових фотографій. У книзі зібрані також сімейні фото, на яких зафіксовано, як наш земляк зустрічається з Путіним, президентами та лідерами інших держав. У продажу книги про Кравченка немає і не буде — вона суто меценатська. Але Тетяна Кравченко хотіла б видрукувати ще три тисячі примірників: уже майже знайшлися меценати, котрі профінансують випуск цього додаткового накладу. Щойно він з’явиться, одразу книжка прийде на полиці інших олександрійців.

„Тетяна Кравченко попросила мене особисто, щоб 40 примірників книжки я передав до бібліотек нашого міста, — розповів Олексій Скічко. — Чимало спогадів залишилося про цю людину. Мені довелося працювати з ним: Юрій був самовідданим чоловіком, дійсно, це була людина державної величини!”

Мер розчулено розповів, що його та Кравченкові діти виросли разом. Залишилося чимало світлих спогадів: наприклад, як на природі зорганізували прощальний вечір перед тим, як Юрій назавжди виїхав із Олександрії напередодні його призначення на вищу посаду. Найближчі друзі бажали найкращого, і Олексій Омелянович побажав бути найяскравішою зіркою на небі.

Мер розповів бібліотекарям і студентам, яким чином тодішнього капітана міліції з Олександрії Юрія Кравченка помітили в Києві. Коли Юрій Федорович працював в Олександрії, в Кривому Розі існувала банда чисельністю приблизно у двісті осіб. У нашому місті був штаб з її знешкодження, очолюваний самим заступником міністра внутрішніх справ. Аби вирішити нелегку задачу зі знешкодження, потрібно було передбачити дії банди: якраз Юрій Федорович активно розробляв ці плани. Треба було знайти керівників банди, локалізувати їх: за діями Кравченка стежили з міністерства, отоді-то заступник міністра внутрішніх став першим, хто звернув увагу на професіоналізм Юрія Кравченка. Коли Юрій Федорович вирушав на роботу в Міністерство внутрішніх справ, наша міліція віддавала йому честь. Потому Ю. Ф. Кравченко працював у податковій, був губернатором Херсонської області, зробивши дійсно чимало за короткий період для тієї області.

Олексій Скічко розповів, що про колишнього міністра МВС уже зняли фільм: „Цей кінофільм не для такого широкого перегляду, більше, такого собі, сімейного плану, в ньому передано характер Юрія Федоровича”. У другій частині фільму, щоправда, йдеться про Кравченка як про державного діяча. Він вів переговори з лідерами таких держав, як Російська Федерація, Корея, В’єтнам, Німеччина. Юрій Федорович боровся з тими явищами, які на сьогодні заважають жити і нашій країні, і всьому світові. Займався Кравченко також Інтерполом. Прикметно, що якщо на похоронах Юрія Федоровича було чимало незнайомих олександрійським друзям Кравченка людей, то п’ятиріччя смерті видатного олександрійця пом’янули лише 20 людей. На думку Олексія Омеляновича, ми втратили людину, без якої життя на Україні не покращилося: можливо, якби він вижив, ми з вами жили б зовсім по-іншому.

Вілгайлв Квітка

Комментарии:

Добавить комментарий: