Хроники Александрии

Старшина служби цивільного захисту — Роман Большаков

, 7.02.2010

І у вогонь, і у воду — він завжди попереду. Роман Большаков, командир відділення чергового караулу №4, старшина служби цивільного захисту ПДПЧ №11, ніколи не пасе задніх. Тому й не дивно, що цього молодого чоловіка часто можна побачити на фото у повідомленнях прес-служби МНС на сторінках нашої газети. „Така вже у нього, мабуть, вдача, що саме на його долю останнім часом припадало найбільше надзвичайних подій, — розповіла інспектор ВНПД Світлана Шабанова про свого колегу. — А робота ж у рятувальників постійно пов’язана з екстремальними ситуаціями, коли ховатися за чужі спини немає можливості”.

Сам Роман своєї особистої заслуги у таких почестях не бачить. Він стриманий, серйозний, а ще дуже скромний. „У відділенні нас п’ятеро: старший пожежний Олександр Холохоленко, командир відділення водій Григорій Щербинський, командир відділення Віталій Ярифа, начальник караулу Віталій Шаулов, і все залежить від того, як під час рятівної операції спрацює команда. Кожна з надзвичайних подій сама по собі нестандартна, тож рішення завжди треба приймати швидко, швидко орієнтуватися. Треба спускатися у колодязь — спускаємося, треба гасити полум’я — усі разом беремося”, — розповідає Р. Большаков.

Ще зовсім нещодавно рятівники були просто пожежниками і якраз наприкінці січня відзначали своє професійне свято. З перекваліфікацією служби зникло й свято. Хіба що рідні і близькі вітають тепер колишніх пожежних, нинішніх рятівників, з їхнім святом. Взагалі дивна історія: раніше хлопчики у дитячих садочках мріяли бути космонавтами, пожежними, водіями… Тепер у малих дещо інші інтереси, інші ігри — навіть важко уявити, що могло б змусити молоду людину сьогодні стати пожежником і щодня добровільно наражатися на небезпеку, примушувати хвилюватися своїх рідних… Роман Большаков теж починав пожежником десять років тому. Спочатку він займався пожежно-прикладним спортом в армії, а як тільки повернувся додому, випадок допоміг йому потрапити на такі ж змагання і виступити за нашу місцеву пожежну команду. Після зайнятого першого місця Романа запросили на роботу, й до цього часу він жодного разу не пошкодував про обраний шлях.

Заступник начальника ПДПЧ №11, старший лейтенант служби цивільного захисту В. Паливода теж долучився до розповіді про свого підлеглого і відзначив, що Большаков за довгий час своєї роботи у службі зарекомендував себе дуже добре. „Роман ініціативний, має дуже добру професійну підготовку, вимогливий не тільки до своїх підлеглих, а й до себе, постійно працює над своїм самовдосконаленням”, — додав В. Паливода. Окрім цих незамінних для рятувальника якостей, Роман, як і весь особовий склад рятувальної служби, постійно відпрацьовує нормативи спортивної фізичної підготовки.

„Не так давно був випадок, коли мені довелося з дев’ятого поверху спускатись на восьмий, — розказав Р. Большаков. — Жінка, яка викликала рятувальників, була дуже налякана. Вона, спостерігаючи за закріпленням мотузки, усе питала, чи не страшно мені… Того разу все обійшлося добре. Молодого чоловіка, який забув виключити газ на плиті під каструлею з їжею, врятували”.

Та все ж таки, чи не щодня стикаючись з чиїмось горем, рятувальники все одно ніколи не зможуть звикнути до того, що їм доводиться бачити, чи зовсім без страху раз по раз кидатися у полум’я. С. Шабанова пригадала недавній випадок, коли Роман разом з Олександром Гілюком, начальником караулу, врятували життя чоловікові. Той, як водиться, добряче випив з друзями і мабуть залишив без уваги недопалок. Квартира почала горіти, а кинувшись до дверей, господар не зміг їх відкрити. У паніці та ще й напідпитку він намагався сховатися від вогню і диму за шафу і там втратив свідомість, отож коли рятувальники ввійшли до помешкання, його одразу навіть не могли знайти. Постраждалого винесли з квартири, надали першу невідкладну допомогу, а далі доправили до лікарні. Чоловік залишився живим. Але найбільше вразив Романа випадок, що стався років зо три тому, коли причіп від КАМазу з зерном відірвався й, виїхавши на зустрічну полосу, розтрощив „дев’ятку”. Тим автомобілем з Росії до Кіровограда їхало молоде подружжя. Якимось дивом після тої страшної аварії живою залишилася маленька дівчинка — таке важко забувати.

Взагалі випадковість у нашому житті дуже часто стає вирішальною. „Частіше за все у холодну пору року, як от зараз, пожежі Доводиться гасити у підвалах, де безхатченки прямо на підлозі розпалюють багаття, — розказав Р. Большаков.

— Буває, по декілька разів за зміну доводиться гасити вогонь, а винуватці посидять, відігріються у нар та й далі йдуть палити багаття, і все ж таки бувають випадки, що не пов’язані з таким безвідповідальним поводженням з вогнем. От наприклад, у квартирі зриває бойлер. Усе начебто справне, але не спрацювало термореле і все — силою вибуху навіть здвинуло опорну стіну. А бува, під час ремонту люди занадто перевантажують окремі приміщення. Через це не так давно у людей згоріли усі статки. При цьому усі були вдома: в одній із кімнат робився ремонт, а в іншій спалахнув електрочайник. Хвилина — і все, що знесли у кімнату, враз перетворилося на згарище. І таких випадків можна пригадати чимало”.

Усі історії, що розповів Роман Большаков та його колеги, дуже повчальні. Захищатись від вогню та небезпеки, попереджати,, перевіряти обов’язково треба, і все ж таки коли поспілкуєшся з нашими рятувальниками, стає по-справжньому затишно і спокійно. Вони молоді, сильні, мужні, і їм до снаги здолати будь-яку стихію і врятувати людей від біди.

А. Третяк

Комментарии:

  1. Ромка рулит!

    Аноним,
    eea3d2a
  2. Знаю Рому лично,золотой человек как говорится.Очень приятно что таких людей замечают и пишут о них,молодец Третяк!

    Айваз,
    eea3d2a
  3. Хорошо самому себя хвалить? может и оценят.

    нос,
    245d526
  4. Кто он откуда сорвался?

    нос,
    245d526
  5. лиш бы руль не сламал!

    Аноним,
    245d526

Добавить комментарий: