Хроники Александрии

Кривавий бенкет поблизу Войнівки

, 25.11.2009

Вовча зграя

Цю подію навряд чи хто наважиться назвати рядовою. А особливо — головний її свідок Василь Балабуха. Втім, він вважає, що йому ще й пощастило, і з ним важко не погодитись… Того осіннього дня житель села Войнівки Василь Олександрович лиха, звісно ж, не чекав. Керівник невеликого фермерського господарства (одночасно — і його головний працівник) В.Балабуха вранці вигнав стадо корів попастись за сільською околицею. Худоба у З0 голів безпечно розбрелась по бур’янах і чагарниках. Короткий день спливав непомітно, хоча до заходу сонця ще залишалось з півтори години. Та мирно дочекатись кінця денного випасу тоді не довелося…

Зграя здоровенних вовків з’явилась, як з-під землі. Фермер запевняє: їх було не менше п’яти, і діяли вони надзвичайно злагоджено і зухвало. Як по команді, кинулись у стадо і перш за все відділили дорослих корів від молодняка. Перелякані тварини кинулись урізнобіч і багато з них відразу загубились у хащах бур’янів. Там їх і наздоганяли дужі сірі хижаки. „Це було так несподівано, що я навіть не встиг злякатись — навпаки, намагався криком здійняти шум, щоб хоч якось відігнати звірів”, — зізнається пан Василь. Та все даремно: з різних боків долинали лише тріск чагарників та рев переляканої на смерть чи пораненої худоби. Як довго тривав цей вовчий розбій, Василь Олександрович точно сказати не може. Відомо лише одне: вовки залишили телят у спокої лише тоді, коли вволю повечеряли свіжиною, залишивши після себе, що називається, ріжки та ніжки від трьох телиць та ще живого пораненого бика з відгризеним вухом і рваною раною на боці, через яку виглядали легені… А фермер потім ще до самої темряви збирав по навколишніх полях і лісосмугах свою ошалілу від страху худобу.

До редакції „ОТ” Василь Олександрович зайшов, як він сам зізнався, не з метою пожалітись на вовків, адже вони все одно газет не читають. Його візит — пересторога іншим: сьогодні худоба постраждала неподалік села, а завтра, дивись, і в село хижаки почнуть навідуватись. До того ж, де гарантія, що вони не чіпатимуть людей? Адже факт залишається фактом: вовки полювали не поодинці. Голова Войнівської сільської ради Василь Михайленко на запитання працівника редакції „ОТ”, чи відомо йому щось про цю пригоду, відповів не надто впевнено, зате — якось надто спокійно: так, мовляв, щось чув, але без подробиць; так, місцеві мисливці робили нещодавно облаву, але бачили всього одного вовка. Стріляли в нього, та не попали... Чи збирається сільська влада вживати якісь заходи? Так, збирається, але ви ж розумієте, мовляв, що вовки не чекатимуть цих заходів на місці — сьогодні вони тут, а завтра десь в іншому районі.

Та коли до друку вже готувався цей матеріал, до редакції знову зателефонував фермер Василь Балабуха: неподалік Войнівки люди знову бачили трьох вовків — так само серед білого дня. Така вже вовча вдача: відчувши легку здобич, хижак навідуватиметься до неї знову й знову. І лише рішучі дії людей можуть покласти край цьому розбою.

О. Іванченко

Комментарии:

  1. Ужоснах!

    Владимир,
    29b318f
  2. Фигасе!

    Аноним,
    cc7e66f
  3. Нужно собрать охотников и устроить облаву! А то они всю живность пожрут и дикую и домашнюю.

    Николенко,
    47e32b1
  4. Николенко-какая нах облава!Ты чо вигитареанец?Мы все по сути охотники!А волков привело другое!Наши охотники и мажоры в округе поВыстреливали всю дичь!Осталось наверное пару зайцов и 2 куропатки!Утрирую конечно!А скот как мне кажется можна выгуливать в одельных ограждёных забором местах где они будут в безопасности от хишников и за одно не розбегутся никуда!

    Партия-Зелёных,
    a944bbd

Добавить комментарий: