Хроники Александрии

Дитячі бібліотеки і суспільне виховання

, 10.11.2009

Кожна людина хоч раз у своєму житті користувалася послугами бібліотеки, де в фондах можна знайти книгу, журнал, словник, брошуру чи газету на всі смаки. Навіть сучасна молодь, не дивлячись на розповсюджений Інтернет, все одно звертається до бібліотек, з тих чи інших причин. Але видача книг — це не єдина функція працівників бібліотек. Крім цього, вони популяризують і рекламують нові видання, комплектують фонди, щоб можна було задовольнити не тільки масовий попит, а і особистий, вузькопрофільний, професійний тощо.

Ще більше роботи і відповідальності лягає на плечі працівників дитячих бібліотек. Крім вище названих функцій, вони також виховують смак юних читачів, їхнє відношення до суспільства, до Батьківщини, рідної мови.

Нещодавно пройшов семінар для працівників централізованої бібліотечної системи м. Олександрія під назвою Національно-патріотичне виховання підростаючого покоління в контексті сучасності, на якому були розглянуті питання з рекламних заходів щодо популяризації літератури з національно-патріотичного виховання, краєзнавчої роботи, методичні рекомендації.

Найголовнішою та найцікавішою подією семінару став масовий захід для дітей під назвою „Степ та воля-козацька доля”. Мета, з якою його було розроблено, — сформувати уявлення дітей про життя Запорізької Січі, зацікавити їх історією українського народу та виховати почуття громадського обов’язку.

Під звуки українських народних пісень до зали заходять учні 6-ого класу гімназії ім. Т. Шевченка, на зустріч їм виходять ведучі в українських вишитих сорочках, червоних чоботях та намисті. На моніторі комп’ютера — фотографія козака, пообок стоять стенди з дитячими малюнками на тему „Козаччина” та підбірка книг про історію України, нашого краю, історію національного одягу, народних музичних інструментів, літературні твори наших земляків.

Своє спілкування з дітьми ведучі побудували в формі діалогу. Зробивши невеликий історичний екскурс, посилений візуальними матеріалами, щоб активізувати процес засвоєння інформації, ведучі провели тематичну вікторину, закріплюючи нові знання.

Дитяча безпосередність і тяга до ігор допомогла бібліотечним працівникам перетворити масовий захід на змагання, підвищити інтерес до поданого матеріалу. У конкурсах на кмітливість та знання народного епосу і пісень, розгадуванні кросвордів на тему Географія України та козаччина, діти згадували і узагальнювали свої знання, почерпані зі щойно прослуханого, вивченого в школі або взяті з повсякденного спілкування.

Завдяки цьому методу навчання, науковці називають його диференційним, діти найповніше розвивають пам’ять, мислення, загострюється увага. Діти, захоплюючись грою, не помічають процесу навчання, а отримують приємні емоції, набуваючи при цьому нових знань.

Спілкуючись з дітьми, працівники бібліотеки і самі були у захопленні від процесу гри. Варто відзначити роботу та неабиякий хист у спілкуванні з дітьми Ніни Носенко, завідуючої відділом з обслуговування учнів 5–9 класів, її спроможність швидко налагоджувати контакт із учнями і спроможність бути метром і другом одночасно. Завдяки їй діти поводили себе вільно, відкрито і безпосередньо.

Диференційне навчання має своїх прихильників і ворогів, але, розглянувши всі за і проти, все ж таки це, зрозуміло, не для постійного використання, але має бути в процесі отримання знань. Процес колективної праці-гри залучає до спілкування навіть пасивних дітей, і також виховує культуру спілкування у колективі.

Діти — це не тільки квіти нашого життя, а й майбутнє нашого суспільства. Тому вони мають знати історію своєї країни, якою б вона не була трагічною, бо без цього їм дуже важко буде уникнути помилок і побудувати повноцінне суспільство майбутнього. Як писав Михайло Грушевський, „коли навчати дітей замолоду, вони пам’ятають до старості і вчать дітей своїх і онуків”.

Наталія Козир

Комментарии:

Добавить комментарий: