Хроники Александрии

Назад у школу!

, 1.10.2009

ЗНЗ № 2 ім. М.Горького: Зоя Володимирівна Гладковська

Напередодні професійного свята вчителя „ОВ” поставили експеримент — дорослу людину з вищою освітою посадили за шкільну лаву! Очима учня спробувала подивитися на вчителя, урок та навчальну програму наш кореспондент Оксана Орлова.

Ліцей інформаційних технологій

Лариса Іванівна Халізова, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, „Відмінник освіти України”, педагогічний стаж — 27 років. Лише за останні 5 років виховала понад 20 призерів олімпіад III рівня з базових дисциплін.

Перший урок, який я відвідала — алгебра в 11-А класі математичного профілю. З початком уроку Лариса Іванівна відразу налаштувала клас на діловий лад. Найвагоміша мотивація для одинадцятикласників — підготовка до ЗНО. І урок розпочинається з виконання двох варіантів тестових завдань з книжки для підготовки до ЗНО. Учні зосереджено шукають правильні відповіді, на чорновиках роблять розрахунки. А я з прикрістю розумію, що відповідей не знаю. У моєму мозку гуманітарія з далеких шкільних років виринають уривчасті знання точних наук, та їх недостатньо. Зовсім по-іншому працює 11-А клас. Вони не тільки знаходять правильні відповіді, а й пропонують вчителю свої нестандартні способи вирішення завдань.

Тести у Лариси Іванівни — лише розминка. Тема ж уроку — площа криволінійної трапеції. На шкільній дошці розглядаються 7 випадків знаходження площ. Під впливом пояснення Лариси Іванівни навіть мій мозок гуманітарія починає дещо пригадувати, але самостійно я навряд чи зможу виконати схоже завдання. Особливістю точних наук є те, що їх треба розуміти, „завчити” — не вийде. Лариса Іванівна пояснює новий матеріал, а я спостерігаю за учнями, які старанно креслять графіки в зошитах — у всіх такі зосереджені обличчя, що мені здається — тут вирішується доля світу. Після уроку я дізналася, що учні отримують від вчителя завдання складніші, ніж у підручнику, приклади з якого розв’язують вдома. На дошці перше завдання розібрала і детально пояснила Лариса Іванівна, і всі, здається, нову тему зрозуміли, ну, крім мене. Мені не допомогло навіть те, що вона підкреслювала всі важливі моменти і вказувала на можливі помилки. Точна наука не терпить похибок, і Лариса Іванівна недаремно наголошує: „Підставте знайдені числа в рівняння і обов’язково перевірте”!

Наступне завдання, яке розв’язала учениця Маша, на цьогорічному ЗНО було оцінено аж у 4 бали. Та для профільного класу — це легке завдання. Маша біля дошки майже перетворюється у вчителя — детально пояснює свої дії однокласникам і знаходить правильну відповідь. 45 хвилин пролетіли швидко. Діти отримують домашнє завдання, і дзвінок на перерву зупиняє моє занурення в алгебру та шкільну атмосферу.

Ліцей інформаційних технологій

Ірина Вікторівна Філіп, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, „Відмінник освіти України”, педагогічний стаж 21 рік. Серед своїх учнів має більше 20 призерів олімпіад III рівня з базових дисциплін за останні 5 років. Вчитель року 2007 обласного рівня в номінації „Правознавство”.

9 класи України цього року вперше йдуть за новою програмою. Один із нових предметів — „Правознавство — практичний курс”. Відразу помічаю, що 9-В предмет подобається, і вони вже багато знають. Ірина Вікторівна розпочинає урок з „мозкового штурму” — запитання, асоціації, образи. Логічний ланцюжок дещо складний для мене, та у правознавстві я все-таки орієнтуюся і могла б нарівні з ліцеїстами поборотися за оцінку. 9-В з задоволенням швидко працює. Учні підбирають правильні слова і запитання, дають відповіді, називають визначення, знаходять підтвердження сказаного в Конституції України. Учитель на дошці поетапно (за відповідями дітей) креслить схему, яка допомагає краще зрозуміти та засвоїти вивчений матеріал. У схемі використовуються скорочення і символи, тож непосвячений не відразу може зрозуміти, що вони означають. Мені настільки цікаво, що хочеться підняти руку і взяти участь в обговоренні. Тим більше, що правильна відповідь на складне завдання вітається оплесками. Ігрові елементи захоплюють, і учні ретельно готуються до уроку, адже Ірина Вікторівна може „продати” їм 12 балів, та тільки за нестандартні рішення.

З цікавістю розглядаю зошити сусіда за партою. Навчальний рік нещодавно розпочався, а там стільки інформації! Зошит-довідник заповнений різнокольоровими схемами і таблицями. Поки я відволіклася, 9-В встиг повторити норми права та моралі. Потім учні розбирали визначення Вольтера, що таке щастя (свобода, рівність і приватна власність), і я ледве встигала записати вислів, що мені сподобався, аби вчитися далі. Адже Ірина Вікторівна дуже вимоглива і не допустить, щоб на уроці хтось не працював! Моє особисте спостереження: учні Ліцею не знають, що таке підглядування у підручник — їхні очі направлені на вчителя. І тільки тоді, коли Ірина Вікторівна задала невеличку самостійну роботу, учні в класі відвели погляд від вчителя. Моє враження, що всі види пам’яті в учнів працюють протягом уроку — це я перевірила на собі. Я не прагнула все запам’ятати, але, що цікаво — мої знання з правознавства поглибилися. Після такого всеохоплюючого повторення учні розглянули тему „Держава. Ознаки”.

Отримавши домашнє завдання, я з учениці перетворююся на дорослу.

ЗНЗ № 2 ім. М.Горького

Зоя Володимирівна Гладковська, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, „Відмінник освіти України”, педагогічний стаж — 30 років.

Я — у 4-А класі (на фото). Парти такі маленькі, що за ними можуть поміститися тільки дітлахи, добре, що є стіл для практикантів. Здається, у класі залишилися меблі ще з моїх шкільних років. Мені настільки затишно серед дитячих малюнків і яскравих навчальних таблиць, що я відчуваю, як повертаюся на 15 років назад, у дитинство. Починається урок, я підводжуся для привітання з учителем, а потім клас говорить мені „Добрий день”.

Це 4 урок, і, щоб налаштуватися на роботу та перепочити, ми з дітьми стаємо в коло, беремося за руки і передаємо часточку свого гарного настрою одне одному. Ми почуваємося єдиним цілим. Урок ще не розпочався, а нам уже настільки цікаво, що і я, і учні з нетерпінням очікуємо продовження заняття. Зачаровано слухаємо вчителя, і в уяві з’являються герої легенди про пісню. Яка пісня найперша і найкраща? Я знаю — колискова, що співала в дитинстві мати. Потім одна з учениць розказала напам’ять уривок з твору Т. Шевченка „Якби ви знали, паничі”, а я, в цей час, рядки, знайомі з дитинства, повторювала про себе. Люблю твори Шевченка і з задоволенням слухаю їх з вуст дітей.

Широка класна кімната все більше і більше заповнювалася сонячним світлом, у повній тиші лунали ліричні мотиви: ми з учнями пригадали, які є види пісень, і діти заспівали колискових, почуті від матусь. Я розчулилася від дитячого співу і ледве втримала сльози. Ще один мій улюблений вірш „Стоїть явір над водою” учні читали за ролями, я разом з дітьми уявляла себе козаком (таким було завдання вчителя), намагалася зрозуміти його тугу за Україною. Мені сподобалося, що своє читання діти самооцінюють, і якщо поставлений бал учнем не збігається з оцінкою вчителя, дитині коректно пояснюють чому. Коли я навчалася в школі, так ніхто з учителів не вчиняв.

Я помітила — Зоя Володимирівна гарний психолог: коли під кінець уроку вона спілкувалася з дітьми про особистість і про „Я” кожної дитини, учні підвели очі, розправили плечі. У кожному вгадувалася впевненість, що він — дорослий, відповідальний, на його думку зважають.

Завершився урок поетичними словами. Діти подякували вчителю, а вона їм — за гарну співпрацю на занятті. Це був останній урок на сьогодні, та учні ніяк не могли розпрощатися зі своїм улюбленим учителем. Я теж із задоволенням пішла б навчатися у клас Зої Володимирівни, там так цікаво! На жаль, вік не дозволяє.

Зодчі, Таланти, Майстри — слів замало, щоб описати майстерність вчителів, уроки яких я відвідала. Щирі привітання і глибока вдячність їм за можливість стати ученицею ще раз, хоча й ненадовго.

Оксана Орлова

Комментарии:

  1. назад ДО школи.
    и что за обороты? Вы же филологи! столько ошибок !

    ***,
    a24f285
  2. Понравилось про 4 класс.

    Моль,
    2a2ae44
  3. хотя текст передан классно, ощущается присутствие! иногда даже складывается впечатление, что это «оповідання» написано учеником, уж так стиль (если это так вообще?) похож! :)

    ***,
    a24f285
  4. Якщо ви будуєтє своє майбутнє на один рік — сійте жито
    Якщо ви будуєтє своє майбутнє на 10 років — посадіть сад
    Якщо ви будуєтє своє майбутнє на все життя — навчайте і виховуйте дітей.
    З святом Вас шановні педагоги! Міцного Вам здоровья, творчих пошуків і здобутків, удачі і натхнення та вдячних учнів

    Y-U,
    fa67df2
  5. Сам учусь и у Филип И.В., и у Л.И.Хализовой. Прекраснейшие учителя, подача материала, отношение к детям, проффесионализм — все на наивысшем уровне.
    Да и вообще, ЛИТ — несомненно лучшее учебное заведение как города, так и области!
    Хвала и уважение всем учителям за их труд!!!

    Андрей,
    0ec5e3d
  6. ЛИТ — несомненно — *

    Андрей,
    0ec5e3d

Добавить комментарий: